Як Краматорськ готується до зими? Олександр Гончаренко про газ для міста та руйнування
Голова міської військової адміністрації Олександр Гончаренко про гуманітарну ситуацію в місті, деталі відновлення газопостачання, роботу лікарень, міський бюджет і те, чому зараз не читає книжки. З ним спілкувалися Свої.City.
Розкажіть, будь ласка, про гуманітарну ситуацію в місті.
Щодо гуманітарної ситуації… Хоч би що там було, та особисто я думаю, нам гріх скаржитися. Так, працюють не всі підприємства, не всі торговельні точки, не всі магазини, але з продовольчих магазинів на сьогодні працюють 15%. Порівняно з повномасштабним вторгненням, наразі працюють близько 15-20% банкоматів «Ощадбанку» і «ПриватБанку». Працюють усі ринки та близько 25% заправних станцій. Так, паливо у нас дорожче порівняно з Дніпропетровською областю. Власники заправних станцій пояснюють це більш спрощеною логістикою, ризиками та іншими факторами. Саме так вони обґрунтовують, чому паливо у нас дорожче, ніж у Дніпрі, на 5, 10, 15 гривень.
Інфраструктурні підприємства, комунальна сфера працюють: водоканал, тролейбусне забезпечення. Приватні перевізники повтікали і не працюють, тож комунальні підприємства здійснюють перевезення тролейбусами безкоштовно. З початку війни автобусне сполучення призупинене через те, що пального не вистачало. І зараз ми не можемо відновити транспортне сполучення через небезпеку і ризик авіанальотів та ударів.
Ми не хочемо наражати новий автобусний парк на небезпеку і можливі пошкодження. Ми, на жаль, сьогодні не ухвалили рішення відновити автобусне сполучення, але забезпечили тролейбусами майже всі селища навіть, які ці тролейбуси взагалі в очі не бачили. Завдяки тому, що в нас є тролейбуси з акумуляторами, ми забезпечили проїзд людей із селищ до центру міста.
Після звільнення Ізюма, як ми і очікували, вдалося обладміністрації відновити пошкоджений газогін в місцях, де відбувалися активні бойові дії. І з цієї середи, це три дні тому, відновилося постачання до міста — ми отримали відповідний тиск газу, сьогодні наповнюється газогін середнього тиску — це тиск більше однієї атмосфери, від газорозподільчої станції на вході в місто до газорозподільних пунктів. І наступного тижня, я вже маю підтвердження від "Донецькоблгазу", із середи-четверга вони зможуть розпочати постачання газу до приватного сектора.
Але відновлення газопостачання займе певний час, бо працівник міськгазу має перевірити обладнання, яким користуються люди, у кожній оселі. Скільки це займе часу сказати складно, бо наразі спеціалісти заповнюють систему газопостачання з нуля. Такого досвіду у міськгазу за 30 років ще не було. Можливо, це триватиме місяць-два, але у першу чергу газопостачання відновлять у приватних будинках, де наразі живуть 60% мешканців Краматорська.
Це дозволить зменшити споживання електроенергії, бо мешканці приватних будинків обігріватимуть свої оселі газовими котлами, а електропотужності зможуть використовувати мешканці багатоповерхівок, які грітимуться електроприладами.
Електропостачання зараз взагалі є головним питанням. Область використовує потужність ліній електропередач на 80%, і у разі прильотів чи обстрілів по цих лініях, яких не багато залишилось в області, доведеться перемикатися на резерві, меншої потужності. І тоді будуть зупинені котельні, у разі якщо ми їх запустимо. І це рішення буде прийматися остаточно, думаю, за тиждень-два. Треба буде вирішувати: чи запускати і йти на ризик.
У разі припинення електропостачання ми повинні будемо злити воду з усіх систем теплопостачання у багатоповерхівках. При температурі, наприклад, у -15 градусів ми маємо це зробити за вісім годин. У мирні часи це було неможливо. Тоді все перемерзне і ми втратимо системи тепло- і водопостачання всередині будинку. І це головний ризик. Тому потрібно вирішити, йти на ризик запускати опалення чи ні.
У місті ремонтуються пошкоджені будинки. Не боїтеся нових прильотів?
Зараз 20 багатоповерхівок у Краматорську мають пошкодження покрівель різного ступеню. Десь за два-три тижні ми остаточно їх відремонтуємо. Так, це рішення ми ухвалювали на свій страх і ризик. Ми ж розуміємо, що в разі авіаударів чи прильотів ці покрівлі можуть бути знову пошкоджені, потім дехто може сказати: "Навіщо робили, якщо були ризики?". Але мешканців багатоповерхівок теж можна зрозуміти. Вони кажуть: “У нас протікають покрівлі. Будь ласка, робіть щось”. Тому ми ухвалили це рішення і ці покрівлі нині ремонтуються.
Які моменти вважаєте трагічними датами в історії Краматорська?
Обстріл залізничного вокзалу 8 квітня, коли загинула 61 людина і більше 120 було поранено. Це найболючіше, що трапилось за час війни.
Повністю у нас зруйновані дві загальноосвітні школи — це 15 і 23. Їх треба буде заново будувати. І дуже сильно страждала багатоповерхівка на Ярослава Мудрого. Будемо її ремонтувати. Фахівці кажуть, це реально зробити, але після війни. Там частково пошкоджений дах, стіни у квартирах. Зараз замовили проєктно-кошторисну документацію на цей будинок і навесні, якщо буде перемога, ми зможемо розпочати капітальний ремонт цього будинку.
Зруйнована школа в КраматорськуФото: ДСНС у Донецькій області
На що найбільше витрачається грошей з міського бюджету?
Ми ж всі розуміємо, що майже на 90-95% економіка міста зупинена. Левова частка витрат йде на дофінансування підприємств, які відповідають за утримання території міста, вивезення сміття. Для порівняння: щомісяця до повномасштабного вторгнення підприємство, яке вивозило сміття, отримувало від мешканців плату десь 4-5 мільйонів гривень, сьогодні вони отримують мільйон. Але сміття вивозиться, так, не в тих обсягах — десь у 2,5 рази менше, і отримують всього 25% плати від мешканців. Як і водоканал також — отримували 10-15 мільйонів гривень, сьогодні отримують від мешканців всього три мільйони. А рівень сплати за спожиту воду за показниками лічильників, ми робили аналіз за останні три місяці, десь 25% від спожитої кількості води: це ті мешканці, які залишаються, ми отримуємо тільки четверту частину оплати. Тому різницю ми дотуємо сьогодні. Ми розуміємо, у якій ситуації перебувають люди, і тому підхід у нас такий: жодного відключення, можеш платити — плати, не можеш — не плати. Будемо розбиратися вже після війни.
Як зараз працюють шпиталі, лікарні в умовах війни?
Людей повертаються до міста. Це ж стосується і лікарів. Якщо в березні у нас працювало 20% медичного персоналу, то сьогодні це десь 45%. Усі місцеві лікарні працюють. Одна комунальна стоматологія працює, майже усі амбулаторії — теж.
Як думаєте, чому люди повертаються?
Дехто очікує централізованого опалення, у декого вже закінчились гроші. Комусь набридло мандрувати по всій країні й змінювати локації перебування. Так, ніхто не скасував обов’язкову евакуацію, бо місто залишається в небезпеці. Ми не знаємо, чи залишить нас ворог у спокої. Наприклад, вони ніколи не кричали про те, що мають наміри окупувати в адмінкордонах Харківщину. А від намірів окупувати Донецьку область вони не відмовляються, навіть попри успіхи Збройних сил України. Місто, як і вся область, залишається в небезпеці.
Будинки сімейного типу, людей з інвалідністю, прихистки для літніх людей встигли евакуювати?
Вони всі евакуйовані. Діти, які мають опікунів десь на 95% евакуйовані. Усі охочі люди з інвалідністю за цей час також були евакуйовані.
Як Краматорськ готується до зими?
Три місяці тому ми почали вирізати сухі дерева з допомогою комунальників, також мешканці роблять це самостійно, аби заготовити дрова. Ще ми уклали договір з невеликим краматорським підприємством на виготовлення тисячі буржуйок. Також ми плануємо закупити для малозабезпечених та багатодітних родин, які живуть у багатоповерхівках, електрообігрівачі. Також будуть облаштовані пункти обігріву — у школах і окремих мобільних наметах. Таких пунктів буде мінімум 15, а у школах у разі потреби зможемо розмістити людей і встановити ліжка. Ми готуємося до цього.
Протягом восьми місяців ми надавали людям гуманітарну допомогу у вигляді продуктових наборів. У нашому гуманітарному штабі, який працює вже 7 місяців, ми маємо різних донорів які надають продуктові набори для різних категорій людей. Є різні категорії людей з боку донорів, які можуть отримувати гуманітарну допомогу, тож ми виконуємо ці вимоги. За цей час наш гуманітарний штаб вже видав більше 120 тисяч гуманітарних наборів. Сьогодні ми розпочали четвертий етап. У місті також працює “Червоний хрест”, різні церкви й організації.Це допомагає людям пережити складні часи, адже ціни на товари зросли на 20, 30 і навіть 100%.
Як змінилося ваше життя, коли змінився статус? З міського голови ви стали головою міської військової адміністрації…
Перше враження — це підвищена відповідальність. Я підпорядкований очільнику обласної військової адміністрації. Якщо ви міський голова, то ви можете не виконати якусь пряму вказівку, але як голова військової адміністрації ви не можете не виконати якийсь наказ очільника обласної адміністрації. Виникає додаткова відповідальність, навіть кримінальна. Наприклад, якщо ви отримуєте наказ залишити місто як голова військової адміністрації, то ви не можете цього не виконати. Це я проводжу паралель з головою Святогірська, який залишився й перейшов на бік окупантів.
Як ви слідкуєте за новинами?
Я читаю ті канали і публікації, які ми робимо у нашому Telegram-каналі Краматорської міської ради, на сторінці у Facebook. Я контролюю те, що ми повинні публікувати: як ми це публікуємо, чи достатньо ці публікації широкі й інформативні. А далі вже інші Telegram-канали: у губернатора є канал, на якому більше 30 тисяч підписників, у нашому каналі десь 32 тисячі учасників. Також канали, які досить інформативні на державному рівні. І Facebook, звісно.
На YouTube, на жаль, не вистачає часу, а іноді й бажання. Спочатку, перші 5-6 місяців, дивився національний марафон. І так іноді десь пів години можу витрачати. Якщо дивлюсь телебачення, то це виключно телемарафон. Знаєте, дивитися фільми… Спочатку не було настрою — було не до фільмів, враховуючи те, що відбувається в країні. І навіть, коли ти намагаєшся почати дивитися якийсь фільм, то потім ловиш себе на думці, що десь через пів години втрачаєш лінію цього фільму.
А книги? Щось читали?
Останні сім місяців — ні. Немає часу і бажання.
Свої в Telegram 
