Дуже близько знав Януковича і не думав, що він такий жадібний. Велике інтерв’ю мера Бахмута Реви

Бахмут став одним із символів незламності українського сходу. Але за цією незламністю стоять люди — військові та цивільні, які щодня ризикують життям та важко працюють заради перемоги. Один із тих, хто готовий боротися за Бахмут, — мер міста Олексій Рева. Про підсумки першого року великої війни він розповів у відео-інтерв'ю RroUA, а ми публікуємо текстову версію цієї розмови.
У чому зараз полягає робота мера
Якщо одним реченням, то це забезпечення безпеки населення і забезпечення комунальними послугами. На жаль, я працюю дистанційно, але основна команда, заступник керівника комунальних підприємств знаходяться на місці. Їм доводиться у таких тяжких умовах роздавати вугілля, дрова, пелети, буржуйки, розвозити безкоштовний хліб, забирати трупи, доставляти “трьохсотих”. Я маю на увазі, цивільних. Це дуже складно, але команда молодці, бойові. Тримаються.
Чи залишилася ваша команда цілою?
Ні, один утік давно. Директор тролейбусного управління, але його було звільнено. Він із самого початку, ще 24 лютого, поводив себе не досить коректно. Але він багатодітний батько. Людям важко: води немає, світла й інтернету немає, газу немає — нічого немає. Зараз він за кордоном.
Як ви допомагаєте людям вижити в цих умовах?
Людей у підвалах ми забезпечуємо гуманітаркою. Залишилося трохи більше 6 тисяч людей. Залишаються з різних причин: є й ждуни, а є й нікуди їхати, нема за що, у когось батьки хворі чи діти. У нас ще не виїхала одна багатодітна родина. Ми ніяк не можемо їх переконати.
Намагаємося забезпечити харчуванням, всіма необхідними мінімальними послугами. Щоб було тепло — пункти незламності є, волонтерам спасибі. Ми організували там харчування, медикаменти роздаємо, продукти.
Фото: Олексій Рева, Facebook
Ми працюємо з обласною адміністрацією дуже тісно, вони допомагають. Працюємо з міжнародними організаціями, ми дружимо з посольствами, з військовими. Тобто продуктів вистачає. Найбільша проблема з водою, але ми її підвозимо.
Працюють базарчики стихійні. Немає електроенергії. Хто мав можливість, придбав генератор.
Бахмут не здадуть
У Бахмуті дуже жарко — стріляють безперервно. Наскільки я розумію й воєнні експерти кажуть, що їм потрібно два шляхи: на Слов’янськ і Костянтинівку. Я не воєнний експерт, тому коментувати не буду, але їм потрібна хоч якась перемога.
Я вклоняюся перед нашими військовослужбовцями. Вони жорстко стоять, мають бойовий дух, і всі кажуть: “Ми Бахмут не здамо”. Я у це вірю і сподіваюся.
Дитяче відділення багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування у БахмутіФото: Олексій Рева, Facebook
Ми спілкувались із комбатом батальйону “Свобода”, який теж говорить що, на жаль, високою ціною, але Бахмут ніхто здавати не збирається.
У місті залишається 6-6,5 тисяч людей, близько 70 тисяч виїхало. Я думаю, ще виїдуть люди. Я спілкуюсь з багатьма людьми, коли буває за пелетами приходять.
Чи пропонували вам росіяни здати місто
Звісно, ні, але за мою голову вони хочуть багато грошей. Я знаю, скільки, але не скажу. Вони ще у 2014 році за мою голову пропонували.
Я тут народився, виріс, тут поховані мої батьки, тут народились мої діти, п’ятеро онуків. Я сім разів обирався мером, мені довіряли. Це моя рідна земля і бігти мені нікуди. Я нікуди не збираюсь їхати. За кордоном у мене нічого немає. У мене була дача — її розбомбили. Будинок розбомбили, у сина будинок згорів у Бахмуті.
Я думаю, якщо ми з військовослужбовцями його не здамо, а потім відбудуємо, то люди повернуться. З усього зруйнованого 20% можна відновити, але набагато краще зносити та будувати з нуля.
Чому “ждуни” чекають на росіян
Вони ж надивились, наслухались і тепер думають. А я знаю, що їх усіх скоро на шатер повезуть. Я з деякими розмовляю, але тих, кому за 60, неможливо переконати. Молодь — не знаю, чого чекає. Питаю, чи вам погано жилося до війни?
Наразі відновити у Бахмуті можна лише 20%, решту треба будувати з нуляФото: Олексій Рева, Facebook
Було багато інвестицій, у тому числі міжнародних. Шкода дуже, що школи зруйновані, будинок культури один з кращих у Донецькій області, стадіон один з кращих в Україні. Медицина дитяча — амбулаторія, лікарня. Ось, два дні тому — шість прильотів. Соціальна сфера у нас прекрасна. Соціальний офіс один з кращих, незакінчений. Ще декілька об’єктів, у гуртожитку почали євроремонт. І все це зруйнували.
Чому розпочалася повномасштабна війна
Це треба у Віктора Януковича спитати і в Путіна, про що вони домовились ще давно. Янукович зрадив Україну, продав Донбас, зрадив всіх людей, які живуть на території України. Я дуже близько його знав і ніколи не думав, що він такий жадібний. Але його Бог покарає, я думаю. Ці дві людини вирішили долю.
Якщо чесно, то я не вірив, що війна розпочнеться взагалі. Вірив у світле, але сталося, як завжди. Думай про мир, але готуйся до війни. На початку воєнних дій вже все було зрозуміло. Коли вони Попасну пройшли, коли вони зайшли до Соледара. Абсолютно все зрозуміло.
Які підсумки першого року великої війни
Зруйнували місто вщент з метою зламати дух військових і мирних. Але я вважаю, що те, що вони творять, навпаки, це протидія у свідомості людей. Навіть тих, хто чекає.
Фото: Олексій Рева, Facebook
Поки у хату не прилетіло, він чекає. А коли в хату прилетіло, а ще, не дай бог, когось поранило чи вбило, тоді він починає розуміти, що треба евакуюватись. Але сподіваємось на краще.
Ми переможемо. Все буде Україна. Ми незламні.
