Психологиня з Маріуполя Ольга Ткаченко допомагає пережити жахи війни. І робить для цього посох дощу
Психологиня та арттерапевтка Ольга Ткаченко родом з Маріуполя. У рідному місті вона допомагала людям знайти сенс життя та викладала йогу. Переживши блокаду Маріуполя, Ольга з родиною стали, як вона каже, вимушеними мандрівниками. Осівши на Київщині, вона відновила заняття та почала власноруч робити незвичний інструмент — посох дощу. Для Свої психологиня розповіла, як і завдяки чому можна пережити стреси через війну.
Рятувалися в приватному будинку
Ольга Ткаченко в рідному Маріуполі працювала психологинею та фахівчинею з розвитку спорту в міській організації «М-Спорт». Там з колегами розвивали та пропагували спорт для всіх маріупольців.
«Планів у нас було багато, але життя змінилося 24 лютого, коли розпочалася повномасштабна війна».
Ольга з родиною жила у приватному будинку і, каже, це допомогло їм вижити.
«У нас була дров’яна піч та великий запас дров. Тож нам було тепло. Та й з приготуванням їжі було легше. Своїми запасами ми ділилися з мешканцями сусідніх багатоповерхівок».
В Маріуполі Ольга працювала в міській організації «М-Спорт»
Найбільша проблема була з водою. Оля ділиться, понад усе їй запам’ятався перший похід чоловіка за нею.
«Ми жили біля парку Петровського, йти туди п'ять хвилин. Але чоловіка не було п'ять годин. Чули вибухи поруч і думали, що підемо його шукати. Проте він повернувся і розповів, що була дуже велика черга — люди з усього району йшли туди, аби запастися водою».
В руках багато води не принесеш, тому доводилося топити сніг.
«Хоч ця вода була і непридатною для вживання, ми її також використовували. Бо в нас були ще кури, собака та кіт».
У підвал родина Ольги жодного разу не спускалася, весь час вони були у своєму будинку.
«А ще ми не випускали дитину за подвір'я. Тож від жахів, через які пройшли маріупольці, ми змогли вберегти сина. Лише чоловік був свідком руйнування міста, загибелі людей та повної розрухи».
Вимушені мандрівники
15 березня Ольга з родиною виїхала з Маріуполя.
«До цього ми зібрали необхідні речі. У 2014 році ми вже виїжджали з Маріуполя, тож знали, що нам знадобиться перш за все. Рушили на двох автівках. Дорогою заїхали на Драмтеатр. Там на узбіччі стояла бабуся з дівчиною та 10-місячною дитиною. Ми їх забрали із собою. Їх довезли до Дніпра, а там вони на евакуаційних потягах діставалися до Польщі».
Ольга ж з родиною приїхала до Чернівців. Там влаштували сина до школи.
«А я домовилася із керівництвом закладу і почала викладати там йогу для учнів старших класів, їхніх батьків та переселенців. Заняття були безплатними. Спочатку проводила їх в спортзалі, потім — на майданчику».
В Чернівцях Ольга викладала йогу для учнів старших класів, їхніх батьків та переселенців
Ольга каже, для місцевих вони були, наче інопланетяни. Раніше їм не доводилося спілкуватися з людьми зі сходу.
Коли закінчився навчальний рік, родина Ольги вирішила переїхати до Ужгорода.
«Чоловік займався волонтерством, йому треба було їхати туди, а ми за ним. Там я також зайнялася волонтерською роботою. Знайшла організацію «Творчі волонтери», де працювали переселенці минулих років та ті, хто був вимушений покинути домівку зараз. Кожного дня з 12-ої до 16-ої ми проводили майстер-класи для дітей. Я, як психологиня, в напрямку арттерапії з дітьми ліпила, фарбувала і робила різні аплікації».
В Ужгороді Ольга з дітьми робила морські роботи на згадку про Маріуполь
Через два місяці, коли у чоловіка закінчилася робота, родина Ольги переїхала у село під Умань.
«Жартуємо, що стали вимушеними мандрівниками. І вирішили, що раз так склалося життя, то треба максимально з користю це використовувати. Сільрада дала нам хатинку, ми привели її до ладу: зробили душ, викопали туалет. Місяць прожили там, відпочили, наїлися фруктів зі свого саду, набралися сил і в середині серпня перебралися у Ворзель під Києвом. Залишитися в селі не могли, бо сину треба було продовжувати навчання, а в селі школа була далеко».
Терапія для себе та зацікавлених
Ще в селі Ольга повернулася занять йогою онлайн.
«Я зібрала свою групу з Маріуполя і безплатно з дівчатами продовжуємо займатися й зараз. Дуже важливо, аби вони відчували, що залишилися не самі, а поруч є підтримка».
Основний напрямок діяльності Ольги — організація життєдіяльності.
Ольга допомагає в організації життєдіяльності
«Мені дуже подобається так пропрацювати з людиною, щоб вона сама знайшла підказки й зрозуміла, що їй треба змінити у своєму житті, аби досягнути певного результату й відчути себе щасливішою».
Тож творчість, ділиться психологиня, є невід'ємною частиною. Більшість технік, які вона використовує у роботі, пов’язані саме з нею.
«Коли вперше ми були у Закарпатті, я побачила інструмент, який має декілька назв: струмок, посох дощу. Раніше в Маріуполі я робила його, але з підручних матеріалів. А ось на заході цей інструмент роблять з рослини борщівник. І мені дуже захотілося його зробити самій».
Цей інструмент використовується у релаксуючих практиках. На дотик він приємний, трохи шершавий. Звук можна регулювати самому. А коли на ньому концентруєшся, він працює як мантра, медитація.
Ось так виглядає посох дощу, який виготовляє Ольга
Посох дощу
«Коли береш його до рук — всередині аж жар підіймається. Я робила його і на подарунок, і на продаж. А вже тут, під Києвом, коли знову захотіла виготовити інструмент, не знайшла рослини».
Якось Ольга з чоловіком поїхали у справах під Житомир. І там дорогою у лісосмузі вони побачили багато борщівників.
«Ми назбирали його повну машину. Тепер я знову виготовляю ці посохи дощу. Їхнє виробництво стало моєю особистою терапією. Я роблю приємно і собі, і приношу користь тим, хто замовляє цей інструмент».
Відновлення завдяки режиму та творчості
Окрім виготовлення інструментів, Ольга проводить консультації з пошуку сенсу життя та гармонії. А також працює і з тими, в кого посттравматичний синдром.
«У новому місті я влаштувалася психологинею у школу. Працюючи з дітьми, я розумію, що вони є дзеркалом своїх батьків. Для того, щоб максимально допомогти дитині, треба ще говорити з дорослими. Бо їхній спокій та впевненість у тому, що все буде добре, позначається на почуттях дитини».
Ольга працює і з дітьми, і з їхніми батьками
Крім того, Ольга працює не лише з арттерапією, а й з психо-йогою.
«Людина може швидше позбавитися якихось психічних станів завдяки заняттям йогою. Точніше, завдяки увазі до свого тіла. Ми всі знаходимося у великому стресі, котрий призводить до різних захворювань — починаючи від спазмів у м’язах і закінчуючи чимось серйознішим. Тож робота зі своїм тілом є однією з перших допомог при травматичних синдромах».
Ольга каже, як показує практика, найбільше, що потрібно людині для заспокоєння — режим дня, сну та харчування.
А ще потрібні фізичні навантаження та творчість.
«Творчість діє, як медитація. Вона заспокоює нервову систему та дає можливість знайти декілька варіантів, як і у повсякденності. Життя продовжується, і зараз ми повинні створювати щось власноруч, щоб зрозуміти, що в наших силах змінювати все навколо себе».
Якщо потрібна консультація, то можна звернутися до Ольги. Вона проконсультує та надасть практичні поради на шляху до успішної організації життя.
«Оплата по домовленості. Але якщо ви переселенець, і у вас є запит на допомогу — звертайтеся обов'язково! Для вас діють особливі умови».
***
Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen).
Свої в Telegram 
