12-річний покровчанин Кирило Передрій бере інтерв’ю у відомих людей. Він мріє записати Зеленського
"Мені 12 років і в мене вкрали дитинство, але я хочу зробити свій внесок у Перемогу, тому створюю гарний україномовний контент. Я — молодий, незалежний журналіст". Так каже покровчанин Кирило Передрій. В липні 2022 року він почав брати інтерв'ю у цікавих, відомих людей. Наразі його співрозмовниками стали понад 100 українців. Серед них Віталій Портников, Євген Клопотенко, Роман Кравець. Про мрію в журналістиці та про підготовку молодого журналіста до інтерв'ю Свої поспілкувалися з ним на вулицях Покровська.
Ми довго підлаштовувались один до одного, бо у мене зйомки, у Кирила — навчання. Кожен, хто обирає професію журналіста, прагне надалі отримувати від неї задоволення та максимально реалізувати свій потенціал.
Але на інтерв'ю прийшли обидва без затримки. Кирилу 12. Якщо він і хвилювався під час інтерв'ю, то ніяк це не продемонстрував. Тримався спокійно.
«Коли почалась війна я зрозумів, що потрібно підіймати моральний дух українців. А у червні, коли відсвяткував свій 12-й день народження, я подумав, що час починати, бо дуже мало україномовного контенту, попри війну. Багато людей не перейшло на українську мову. І я вирішив створювати якісний україномовний контент, який сподобався. Я так бачу».
Кирило знайшов репетитора з журналістики на сайті «BUKI». Де представлена найбільша база репетиторів України з відгуками від реальних учнів. І почав вчитися. До речі, на сайті журналістика пропонується для університетського рівня навчання. І Кирило попередив, що йому потрібен початковий, базовий курс. Перше інтерв'ю у нього було з кішкою. Таке завдання дала йому його репетиторка, журналістка Інна Якіменко.
«Я подумав: як це — взяти інтерв'ю у кішки? Але завдання виконав. Воно вийшло в гумористичному стилі. І репетиторка сказала мені, що це задання було на креативність. Я виконав його. І після цього зрозумів, що краще брати інтерв'ю у людей. І після кішки був Руслан Суков, тоді він був керівником Селидівської громади. Потім я взяв інтерв'ю у своєї викладачки Інни Якіменко. Це був мій початок».
Кирило розповідає, як знаходить своїх героїв. У багатьох з його інтерв’юерів він брав автографи поштою. А потім пропонував поспілкуватися в форматі інтервью.
«Я пишу: «Доброго дня! Я молодий журналіст, в мене інтерв'ю з тим, з тим, з тим, я хочу взяти у вас інтерв'ю. Ось мій канал. Ось посилання. І вони думають. Довго, або недовго. І потім пишуть — погоджуються або ні. Дехто просить запитання прислати перед інтерв'ю, щоб підготуватись. Я скидаю запитання і через деякий час ми зустрічаємось, спілкуємось в онлайн-форматі».
Всі люди, в яких Кирило бере інтерв'ю, цікаві співрозмовники для нього. Всіх гостей він підбирає сам, бо це для нього головне — спілкуватися з тими, з ким хоче саме він. Нещодавно Кирило здійснив свою мрію — взяв інтерв'ю у Богдана Логвиненка, журналіста, письменника, співзасновника Ukraїner. Але є у хлопця ще одна журналістка мрія.
«Взяти інтерв'ю у Володимира Зеленського. Я запитаю в нього, який відсоток того, що він повернеться до минулого життя? І чи піде він на другий термін. Раніше він казав, що не піде, але зараз змінилась його думка чи ні?»
А поки взяти інтерв’ю у Президента Кирило не може він спілкується з іншими, цікавими йому, відомими людьми. У день нашої розмови Кирило взяв інтерв’ю у ректора Маріупольського державного університету Миколи Трофименка. Зізнався, що взагалі планує навчатися журналістиці у Київському національному університеті, але після розмови з Миколою Трофименком у Кирила з'явилася думка навчатися у відновленому виші, який повернеться в Маріуполь після нашої Перемоги. Є домовленості у молодого журналіста про бесіду із засновницею українського фонду «Таблєточки».
«І думаю, далі я ще знайду цікавих людей для своїх інтерв’ю».
Майбутнє молодого покровського журналіста пов’язане, звісно, з медіа. Але він знає, що буде працювати сам на себе. І не бачить зараз якоїсь сили, що б могла б змусити його брати інтерв’ю у того, хто йому не цікавий. У Кирила зараз все чітко розплановано. Інтерв’ю тільки тоді, коли немає онлайн уроків. Навчання в жодному разі він не пропускає і приділяє йому уваги стільки, скільки потрібно в його віці. Таким структурованим його виховали батьки. У родині всі багато читають. Кирило каже, своє ораторське мистецтво він придбав саме в родині.
Ми торкнулись теми втрати дитинства. І Кирило каже, що воно більше ніколи не буде безтурботним.
«Було таке, що я цілу ніч сидів в підвалі. Війна відібрала дитинство, стовідсотково. Такого ось знаєте, як російською кажуть: «беззаботного детства», вже не буде. У мене не буде такого дитинства, яке було, коли мені було 6 років. Його не буде вже, бо війна. І ми бачимо, яка ситуація в країні, ну, куди тут розважатись? Тільки треба працювати, і працювати на Перемогу. Все».
Свої в Telegram 
