Наталія Попова рятує диких тварин з прифронту. У її Центрі лев з Краматорська і леопард зі Сватового
Від війни потерпають не тільки люди чи домашні улюбленці, а й дикі тварини у зоопарках та у приватних осіб. Часто про них згадують лише зооволонтери, а витягують з-під обстрілів — військові. Наталія Попова вже врятувала понад 600 диких тварин. Свої побували в її центрі реабілітації та подивилися, в яких умовах живуть лев з Краматорська Акеру та леопард зі Сватового Брейв.
Спочатку коні, потім леви
Наталія Попова — керівниця Центру порятунку тварин Наталії Попової та UA Animals, з початку повномасштабного вторгнення вона рятує покинутих диких тварин від війни, але її історія з порятунку тварин почалася суттєво раніше.
“Я родом зі Львова. Рятуванням тварин займаюся з дитинства. Я все життя своє когось вигодовувала, когось лікувала. Потім збудувала кінний клуб на Київщині, де ми зараз знаходимося, бо життя без тварин я собі не уявляла. А кінний клуб — це була єдина можливість бути з тваринами, жити, працювати”.
Якось до Наталії звернулася команда волонтерів по боротьбі з живодерами з проханням врятувати левицю, яка знаходилася у вкрай виснаженому стані зі зламаним хребтом.
“Вона пройшла дуже важкі знущання і її ніхто не брав. Я її не могла взяти. В мене коні, а левиця — це якось не логічно. Волонтери мені пообіцяли вольєр побудувати, м'ясом забезпечити, але там йшов рахунок на години, аби врятувати її, тож я її забрала, лікувала, виходжувала".
Наталія просила допомоги у соцмережах, натомість почала рятувати все більше й більше диких тварин.
“Я створила сторінку у Facebook. Вона називалася "Притулок для левиці". Почала звертатися до тих, у кого є старий метал, аби побудувати вольєр. Почали приходити звернення про допомогу: "А допоможіть, там ще один лев помирає", "Допоможіть, ще тигр помирає, там ведмедя хочуть приспати". А вже в період повномасштабного вторгнення ми об'єднали зусилля з командою UA Animals. Тепер це місце називається “Центр порятунку диких тварин Наталії Попової та UA Animals”. Вони займаються фінансовим забезпеченням, збирають гроші. Дуже багато небайдужих людей, які допомагають, велика їм подяка. А я вже займаюся безпосередньою евакуацією та реабілітацією і відправкою тварин у гарні місця”.
“Швидка допомога” для диких тварин
“Ми працюємо, можна так сказати, як "швидка допомога", намагаємося не накопичувати тут тварин, але в мене зараз у трьох нормальних вольєрах сидить 13 левів, 2 тигри, леопард. Ми взагалі не розраховані на таку кількість, тому вони в мене сидять де тільки можливо, бо під обстрілами ти ж їх не кинеш без їжі, без води. Це ж взагалі страшна смерть. Доводиться спочатку забирати, а потім вирішувати, де тримати. Тут ми надаємо ветеринарну та психологічну допомогу. Все робимо, аби тварина реабілітувалася і могла нормально перенести дорогу за кордон — це десь дві доби в дорозі”.
Пані Наталія наголошує, що реабілітаційний центр не є зоопарком, сюди не можна просто так приїхати погуляти, бо тварини різні, пережили різний стрес. І всі подальші центри утримання підбираються відповідно для кожної тварини окремо.
Наталія разом з врятованим тигром
“Для левів і тигрів взагалі умов немає в Україні, то ми їх передаємо за кордон в гарні умови — це Південна Африка, Америка, Європа. Ми за війну вивезли понад 600 диких кішок. До Європи вже відправили понад 200. Там є все необхідне, аби вони доживали життя гідно, відповідно свого виду”.
І ці умови дійсно дуже наближені до природних.
“Таких тварин, як леви, тигри тощо, які виросли в неволі, їх уже неможливо випустити в дику природу, то є відповідні заповідники. От як ми віддаємо до Південної Африки. Там 4 гектари вольєр на природному ґрунті, у природному кліматі. Що може бути краще? Від дикої природи відрізняється тим, що їх там годують. Вони там не полюють ні на кого. Умови шикарні. Заради того я ризикую життям. Бо коли доводиться рятувати тварин з прифронтових чи деокупованих територій, я теж ризикую. Але я не готова ризикувати життям для того, щоб тварина і далі жила в клітці. Я просто розумію, яка це катастрофа”.
Ямпіль, Краматорськ та Сватове
Окрім великих кішок, у реабілітаційному центрі є ще лисиці, єноти, єнотоподібні собаки та інші. А рятувати з різних точок України доводилося навіть гімалайського ведмедя.
“В основному це прифронтові зони, там, де проходить лінія вогню. Люди, на жаль, своїх звірів покинули, коли були змушені виїжджати. Їх знаходять військові, коли йде або деокупація, або перевірка територій, повідомляють зоозахисним організаціям. Тоді вже ми виїжджаємо разом з командою UА Animals і рятуємо тварин”.
При цьому Наталія Попова чесно говорить, що буває страшно, але рятувати тварин комусь треба, тому вона їде. Так було у випадку з порятунком тварин у Ямполі.
“Коли ми разом з військовими заїхали в Ямпіль, я так розумію, там був якийсь приватний зоопарк, в живих залишився лише один гімалайський ведмідь. Там були трупи тварин, вольєри розгрохані. Картина дійсно жахлива, не для людей зі слабкими нервами. Хоч і намагаєшся заходити й не дивитися. Той ведмідь був ледве живий, але живий. Ми його забрали, врятували. З ним вже все гаразд. Він зараз в Європі, у гарному центрі. Він був контужений. В нього було досить багато проблем. Невідомо ж, скільки вони сидять без води і їжі. Той будиночок, де сидів ведмідь, був прострілений, але єдиний, який ще стояв”.
Жінці важко було бачили залишки тих, хто помер від голоду, чи обстрілів, тих, кого їли окупанти й залишили рештки.
“Коли туди заїжджаєш і бачиш таке, то дійсно важко. Допомагає лиш те, коли якихось тварин вдається врятувати і далі вони живуть своїм гідним життям в умовах, відповідних для даного виду. Це надихає і дає сили на те, щоб рятувати інших”.
Саме тому, що не все одно, вдалося врятувати лева з-під Краматорська.
“У Краматорському районі було двоє левів — одна левиця і один лев. Ми по одному їх вивозили, бо це ж не зоопарки, це були приватні будинки. Причому, вольєр 1,5 х 2 метра, люди думали, що дикій кішці це нормально. Можна сказати, що деяким тваринам в цю війну навіть пощастило, тому що шансів вийти з цієї клітки в них не було жодного. З цією війною в них з'явився, поганим чином звісно, такий шанс”.
Лева Акеру вивезли влітку 2022 року, він досі знаходиться на реабілітації в Наталії.
“Він був дуже худий, наляканий обстрілами та бомбардуваннями. Скільки він сидів без води, без їжі, нікому невідомо. Було досить сильне зневоднення. Зараз з ним все гаразд, але Акеру побоюється людей. Коли я одна, то він взагалі нормально поводиться”.
Ще один цікавий мешканець з Донбасу незабаром вирушить до Іспанії — леопард зі Сватового. Його зооволонтерці передали військові. Свої з Луганщини змогли дізнатися, що раніше леопард жив у приватному будинку іноземця. Чоловік ще тримав пуму. Яка його доля — невідома, а от за леопарда ми радіємо.
“Леопарда звати Брейв. Він вивезений з Луганської області близько двох місяців тому. Незабаром він їде до Іспанії в реабілітаційний центр. Там вже є наші леви, каракали. Багато тварин, яких вони прийняли від нас”.
Бриф зі Сватового їде в Іспанію
Варто зазначити, що і для Акеру, і для Брейв імена обрали вже на Київщині, бо дізнатися як їх звали в “минулому житті” неможливо — нема в кого запитати.
Долучитися до допомоги з утриманням диких тварин-переселенців ви можете на сторінці реабілітаційного центру. Там проводяться різноманітні розіграші, де добродії можуть дати ім’я врятованим підопічним.
Свої в Telegram 
