Хочу поїхати в Луганськ і Костянтинівку. Sucilna_nevdacha.exe у новому шоу Свої "У гримерці"

Якщо твоє життя — це Minecraft, то ти граєш в нього чи просто дивишся Let's Play?

Я точно граю. Я люблю Minecraft дуже і життя я також люблю. Це правда.

Що дійсно відрізняє зумерів від всіх інших поколінь?

Більший доступ до ресурсів і медіа. І через це, мені здається, всі більше для себе, всі на чілі трішки. Через це вони розуміють, що якщо щось не вдасться там, то можна спробувати там і можна спробувати далі, далі, далі. І мені здається, що покоління, які були до цього, навіть переймають цю практику. Бо вони зараз також у доступі з усім цим.

Яку музику ти писала б, якби твій проєкт називався "Суцільна вдача"?

Мені якось пропонували перейменуватись у "Суцільний успіх". Я думаю, я писала б навпаки дуже веселу музику, але всередині мені було б дуже погано. А зараз я зазвичай пишу сумну музику, але я швидше через це проживаю якісь моменти, які мене зачепили, а по життю у мене все так.

З яким українським саундпродюсером ти хотіла попрацювати?

Якби я їх знала, я б назвала. Зараз я, до речі, зроблю тоді шаут-аут.
Я попрацювала з Максом Тощо. Він продюсував мій останній альбом, який ще не вийшов. Але він дуже класний, а ще він — школяр. І це вражає — його здібності і його вік.

Яку музику ти ніколи не зрозумієш?

Дуже комерційну музику. Комерційна мені не подобається. Коли ти прям чуєш, що вона ідеальна для реклами йогурта. Бо в ній немає нічого, окрім ідеального звуку, ідеального голосу. І вона просто щоб бути, щоб щось показати. Такої ніколи не зрозумію.

Яка твоя улюблена поп-діва?

Я дуже сильно люблю Charli XCX. Я фанатка. Леді Гага, зрозуміло. Лана, без питань, але от хто з них моя. Я також дуже люблю Граймс, але я не знаю, чи можна її назвати поп-дівою. Я думаю, що в принципі можна, але з часом вона так трішки в цей бік також пішла. Я думаю, що якщо з стендарт-поп, то це буде Лана, якщо з Альт, то Греймс.

Якби ми з тобою опинились в Донецьку до окупації, то що ми з тобою там робили?

Ми пішли б посидіти на "колізей" перед оперним театром, там, де стояв бюст пушкіна. Але це місце існує. Ще б ми пішли в супермаркет "Брусничка" або в супермаркет "Обжора", купили б там будь-яку випічку або сухарики "Флінт". І потім ми би сиділи на вулиці і говорили. У мене недалеко від дому був дитячий майданчик. І він був дуже якось приємно схований між першою музичною школою і просто будинками звичайними. І от там дуже класно було сидіти, бо там були і лавочки, і гойдалки, і всякі такі штуки.

Чого більшість людей не знають про Донецьк?

Я зазвичай зустрічаю, що люди не викупають слова якісь. Я дуже асимілювалась, підлаштувалась під Київ. І вже сама їх не використовую, на жаль. Але пайта, тремпель і так далі — це так. З такого, що тут прям не знають... У мене, наприклад, було таке упередження, коли я тільки переїхала, усі були шоковані, що я знаю українську. Причому щиро. Я розумію, що є люди з Донецької, які не знають, але всі в школі вчили її все одно. І якийсь рівень точно є.

Чи дійсно Донецький був містом троянд?

Так, сто відсотків. Я навчалась у першій музичній і в першій школі загальноосвітній. У нас був конкурс, він називався "Золота троянда". І там наша головна медсестра, вона крутила троянди і їх потім давали переможцям. І він якийсь творчий був.

До речі, в Києві я таке рідко зустрічаю. У Донецьку, мені здається, було нормою, що у нас були здорові актові зали. Я була в Донецьку в 17-й школі і я була у своїй. І в обох є якесь приміщення для чогось. Це можна називати конференс-холл. У нас це було, як сцена в театрі, посеред школи. Цього мені бракує тут. І там всі щось співали, показували якісь номери, і після цього хтось отримував в номінаціях "Золоті троянди".

В яких місцях на Сході ти дуже хотіла побувати, якби це було можливо?

Я б хотіла з'їздити в Луганськ. Я б хотіла з'їздити на екскурсію в Костянтинівку, очевидно. У мене з ним є якісь зв'язки, я відчуваю, що мені там буде що робити. Луганськ просто дуже асоціюється з Донецьком. Він поруч, а я там ніколи не була.

Де в Києві ти найбільше почуваєшся, як вдома?

Немає конкретного району. Я люблю просто дуже пусті місця. І я їх всюди знаходжу, я вважаю, що це мій талант. До речі, мені раніше дуже подобалось гуляти навколо "Олімпійського", бо там іноді було, на диво, мало людей. А ввечері взагалі майже нікого не було. Там просто було пусто і багато території, і я просто ходила. Або вулички над Майданом, які дуже-дуже близько до самого центру. Ти йдеш там, виходиш просто за якийсь кут, і все, там одна людина йде. Такі вулички мої-мої.

Ти легко встановлюєш контакт з новими людьми?

Залежить від людини, але морально ні, фізично — 50/50. Я стараюсь дуже. Іноді, коли починаю говорити, я відчуваю, що в середині у мене якийсь шатдаун, і мені хочеться мовчати і звикнути до всього, що відбувається. Але іноді доводиться підлаштовуватися, і потім нормально.

Скільки ти могла провести часу без спілкування з живими людьми?

Багато. Я досить багато проводила часу, не спілкуючись ні з ким. Зараз я в стосунках, тому мало, але якби стосунків не було, то десь часу безкінечність мені норма самій.

З ким з українських виконавців ти точно ніколи не хотіла б робити фіт?

З Артемом Пивоваровим. Я його ненавиджу трохи.

Ти нервуєш перед живими виступами?

Дуже. Я не можу зібратись ніколи по-нормальному. Для мене це кожен раз мега-стрес. І для мене все стрес в цьому. Але коли я вже виходжу і все починається, то нормально. Але все, що веде до цього: навіть просто проїхати кудись на локацію, знайтися з усіма, домовитись — для мене це просто завжди квест. Я не знаю, як так виходить у мене, без пригод не можу обійтись.

Кого б ти запросила на вечірку, аби вона була дуже комфортною для тебе?

Я б запросила своїх подружок зі школи. У мене зараз всі друзі роз'їхались, і вони покинули мене. Я жартую, звичайно, але це сумно трохи. Я б хотіла, щоб всі, хто за кордоном, приїхали. Ми з ними приїхали кудись на Труханів, і там сиділи, і дивились на захід сонця. Такий план.

Ти коли-небудь хотіла б грати з повноцінним гуртом?

Так, я б дуже хотіла, але я розумію, що у мене має бути коннект з людьми цими. Якщо це круті музиканти, то мені все одно буде. Я буду відчувати щось не так в тому, що вони не відчувають те, що я хочу передати. Це встановлюється, зазвичай, на практиці, тобто спочатку треба знайти таку людину, потім спробувати, але мені поки не вдавалось. Тому я сама акустично граю.

Естетика якого десятиріччя тобі найближче за духом?

Я думаю, що я в собі поєдную 90-ті плюс початок 2000-х. Бо я вважаю, що 2000-ні вони дуже розслаблені і дуже дебільні, але в хорошому сенсі. В плані вони дурацькі, бо вони розслаблені і бо їм просто пофіг. А 90-ті вони модняві, понтові. І мені подобається, коли це разом. Якийсь баланс.

Як часто ти використовуєш свою дисколампу?

Боже, це зараз буде shade on me. Я раніше використовувала її кожен день і я майже її не вимикала. Якраз в період, коли я написала ту пісню,
бо на ній трималася моє mental health. Це ще й узимку було, то світла майже я не бачила, по-нормальному. Ти прокидаєшся — ніч, ти лягаєш спати — ніч. Зараз у мене є гірлянди, з'явилися ще. Тому я їх якийсь час вмикала. І останнім часом я настільки щаслива, що я взагалі не користуюся ні тим, ні тим. Я просто вмикаю собі ввечері лампу звичайну, щоб почитати. І все, лягаю спати.

Одне слово, яке найбільш влучно описує твій наступний альбом?

Любов.

Музикант Стас Корольов з Авдіївки у новому шоу Свої "У гримерці". 20 питань артисту

Підтримайте полонених військових медиків та їхні родини. Другий рік вони в російському полоні

Вступ-2023. Гайд для абітурієнтів та добірка університетів зі сходу, що продовжують працювати