Діти відчувають провину через евакуацію. У Добропіллі стартував проєкт психологічної підтримки дітей
Нещодавно у Добропіллі почали реалізовувати новий проєкт з психологічної допомоги дітям. Він отримав назву "Запобігання ризиків у сфері захисту дітей, надання послуг із захисту і підтримки дітям з категорій найвищого ризику у Донецькій області" та реалізується на базі Добропільського центру молоді “Добро”. Свої поспілкувалися з однією з реалізаторок цього проєкту Оксаною Саяповою про важливість психологічної допомоги та сьогоднішній психоемоційний стан дітей на Донеччині.
Діти зараз, як ніхто інший, потребують нашої підтримки
Уже багато років Оксана Саяпова працює логопедом у декількох школах Добропілля. Пані Оксана щиро любить свою професію та дітей, тому одразу визвалася допомагати, коли дізналася про проєкт психологічної допомоги дітям.
“Мій давній знайомий шукав у Добропіллі людей, які мають освіту психолога або педагога, та які б погодилися на участь у цьому проєкті. Я трохи подумала й погодилася, бо йшлося саме про дітей. Вони, як ніхто інший, зараз особливо потребують нашої підтримки”, — каже Оксана Саяпова.
Наразі цей проєкт розширюється та має вже декілька ланок, які охоплюють допомогу не тільки дітям, а й їхнім батькам.
“Зараз ми займаємося не тільки психологічною допомогою дітям. Одна з найважливіших задач нашого проєкту — це навчити батьків вчасно виявляти в дітей ознаки стресу та надавати їм першу психологічну допомогу”, — розповіла волонтерка.
У рамках проєкту психологічної допомоги дітям куратори також проводять тренінги для батьків, де навчають їх виявляти перші ознаки стресу в дітей та надавати першу психологічну допомогуФото: Оксана Саяпова
Крім того, команда локального проєкту в складі Оксани Саяпової та психологині Валентини Крючкової наразі займається розвитком ще однієї важливої ланки — різносторонньої гуманітарної допомоги для найбільш вразливих категорій родин.
“Ми поставили собі задачу допомагати щонайменше 25 родинам. Йдеться і про гуманітарну допомогу у вигляді харчів, і про медикаменти, й про юридичні та психологічні консультації. Ми плануємо залучити багатодітні родини, сім’ї, де діти виховуються одним із батьків, а також родини, які страждають від сімейного насилля”, — каже пані Оксана.
Виявляємо дітей з психологічними проблемами онлайн
Через повномасштабну війну школи в Добропіллі, як і по всій Донеччині, повністю перейшли на дистанційний формат навчання. Тому волонтерки проєкту вирішили, що наразі найдієвіший спосіб виявити дитину, яка має психологічний розлад, — це завітати на онлайн-уроки.
“Ми розпочали виявляти дітей, які мають психологічне напруження або стрес через ігри на онлайн-уроках. Якщо ми бачимо, що дитина потребує психологічної допомоги, то запрошуємо її та батьків на офлайн-заходи, які тепер відбуваються у нас щосереди. У травні таким чином нам вдалося надати першу психологічну допомогу близько 50 дітям”, — ділиться волонтерка проєкту.
Найбільше серед нинішніх маленьких мешканців Добропілля страждають діти-переселенці. Наразі в місті їх доволі багато. Найбільше родин евакуювалися з Маріуполя та Бахмута.
“Діти, які пережили страшні обстріли в містах на лінії фронту, звичайно, більше потребують психологічної допомоги. Наші місцеві діти, на щастя, не бачили жахів війни, тому чують про неї зазвичай тільки від дорослих або з новин. Дітям-переселенцям вкрай необхідна допомога з соціалізацією в новому місті, бо часто вони виявляються відсторонені та закриті”, — каже Оксана Саяпова.
Діти почуваються винними через евакуацію
Найбільша проблема місцевих дітей — це почуття провини через евакуацію. Багато родин евакуювалися на початку повномасштабного вторгнення. Дехто вже повернувся, але багато дітей досі залишаються поза межами рідного міста.
“Діти почуваються винними через те, що вони евакуювалися. Деякі члени їхньої родини залишаються на Донеччині, а діти, не розуміючи, чому так відбувається, звинувачують себе. Вони відчувають себе винними через те, що вони в безпеці, а їхні, наприклад, бабуся й дідусь залишаються під обстрілами”, — наголосила волонтерка.
У таких ситуаціях для батьків дуже важливо вчасно виявити проблему та пояснити дитині, що вона ні в чому не винна.
“Батьки мають пояснити дитині, що вони рятують її від страхіть війни. А інші дорослі члени родини вже самі відповідають за своє життя. Дитина має зрозуміти, що вона не винна в тому, що хтось із родини не хоче виїжджати”, — підкреслює Оксана.
При цьому Оксана Саяпова каже, що для дітей дошкільного віку сам факт евакуації — це вже стрес, а батькам варто дуже уважно спостерігати за поведінкою дитини, яка щойно пережила переїзд.
“Для дітей, особливо молодшого віку, просто евакуація — це вже стрес. Навіть якщо вони не чули вибухів. Саме ці події, коли вони поїхали, довго не були вдома, залишили своїх рідних, друзів або домашніх улюбленців — це вже стресова ситуація. У підлітків через це також є напруження, але вони переживають це легше”, — розповіла Оксана Саяпова.
Проте війна — це не єдина проблема, яка може статися в житті дитини. Як би не хотілося, але прояви булінгу чи домашнього насилля не припинилися через бойові дії.
“На жаль, війна не скасовує інших проблем. У родинах продовжує зустрічатися насилля, а такі діти потребують психологічної допомоги не менше за тих, які пережили страхіття війни. Якщо ми виявимо родини, в яких діти страждають від насилля, ми будемо звертатися до відповідних органів”, — каже волонтерка.
Слідкуйте за сном та харчуванням дітей
Одним із найважливіших напрямків цього проєкту є тренінги для батьків, які хочуть навчитися виявляти стрес у своєї дитини. До кінця року в рамках проєкту планують навчити надавати першу психологічну допомогу щонайменше 150 родин.
“Надважливий та найяскравіший знак, що з дитиною щось не так — це зміни в її харчуванні. Майже всі діти, починаючи з 5 років, починають більше їсти, коли у них стрес. Вони можуть намагатися заїсти свої проблеми або навпаки відмовлятися від їжі. Також варто звернути увагу на сон: якщо ваша дитина почала погано спати вночі, то ймовірніше за все вона переживає якісь складні емоції. Виявити напруження можна й за іншими чинниками, але це перелік тих основних факторів, на які завжди варто звертати увагу”, — підкреслила волонтерка проєкту.
Оксана вважає, що такі курси потрібні абсолютно кожній родині, адже вчасно виявлену проблему легко вирішити на початковій стадії.
“Діти — це наше майбутнє. Й тільки від нас залежить, яким воно буде. І тому у нас одна мотивація — допомогти, зробити так, щоб батьки краще розуміли своїх дітей, а наші діти мали змогу щиро посміятися та поспілкуватися з однолітками”, — підсумовує пані Оксана.
Якщо ви перебуваєте в Добропіллі та ваша дитина потребує психологічного розвантаження або допомоги, долучайтеся до офлайн-занять із психологами. Заняття відбуваються за попередньою реєстрацією для дітей та для батьків.
Свої в Telegram 
