Український прапор знову замайоріє в кожному місті. Синьо-жовтий стяг як символ боротьби сходу

Перше підняття прапору на Донеччині
Перший український прапор на сході був піднятий у Бахмуті — на будівлі земської управи. Ця символічна для українського сходу подія сталася 20 листопада 1917 року.
14 жовтня 2015 року на будівлі колишньої земської управи в Бахмуті встановили цю меморіальну дошку Фото: Свій дім
Сама ж будівля управи, де згодом розташувався технікум залізничного транспорту, а потім коледж транспортної інфраструктури, не витримала бомбардувань російських окупантів. Вона збереглась під час Другої світової війни та пережила німецьку окупацію, але була знищена в жовтні 2022 року російськими снарядами.
У ніч на 14 жовтня будівлю колишньої управи охопила пожежа, яка повністю знищила праве крило будівлі Фото: Головне управління ДСНС у Донецькій області
Світлини підняття першого українського прапора на Донеччині немає, проте бахмутський художник Сергій Садчиков зобразив цю урочисту подію на одному зі своїх полотен — “Перше підняття українського прапору у Бахмуті”, яке було створене навесні 2021 року.
Перше підняття українського прапору у Бахмуті художника Сергія Садчикова
Сьогодні доля картини невідома, адже півтораметрове полотно залишилося в Бахмуті. Ймовірно, картина не пережила бомбардувань російських окупантів. Проте залишилися інші роботи художника, які вивезли разом з іншими експонатами Бахмутського краєзнавчого музею.
росіяни вбивали за український прапор у Донецьку та Луганську
Восени 2013 року жителі Донецька та Луганська вийшли на перші мирні проукраїнські акції в підтримку "Євромайдану", які згодом переросли в справжні кровопролитні битви. Спочатку — поодинокі пікети та сутички, а потім — багатотисячні акції під українськими прапорами майже щодня відбувалися на головних площах міст на сході України. Саме під синьо-жовтими стягами розпочалася боротьба жителів східних регіонів за право жити, працювати та розбудовувати свою маленьку Батьківщину.
Проте мирні акції вже за кілька місяців стали кривавими. 13 березня 2014 року в Донецьку пролилася перша кров — саме цей весняний день став переломним моментом між мирними акціями та масовими побоїщами. Цього дня загинув проукраїнський активіст, партієць "Свободи", самооборонівець та перша жертва війни росії проти України Дмитро Чернявський.
Його підступно вбили проросійські "активісти". Коли мирна акція вже добігала кінця, натовп озброєних та агресивно налаштованих сепаратистів почав закидувати українських активістів камінням, яйцями, пляшками та петардами. Самооборонівці, в тому числі й Дмитро Чернявський, сміливо захищали беззбройних активістів, коли прихильники окупантів кинулися з бійкою в натовп. Дмитро загинув від удару ножа в живіт у кареті "швидкої".
Того кривавого вечора постраждало щонайменше 22 людини, які гідно обороняли рідне місто, регіон та країну. Протягом наступних 3 днів під час сутичок з "почекунами" отримали різні поранення та травми ще 36 людей.
Луганськ теж не обійшли криваві бійні за можливість називати себе українцями та жити під синьо-жовтим прапором. 9 березня містяни традиційно вийшли на проукраїнську акцію, як і щороку у день народження Тараса Шевченка, щоб поспівати гімн, українські пісні, прочитати вірші Кобзаря, адже цьогоріч святкували його 200-річчя.
Натомість на площі навпроти вже збиралися тисячі озброєних "травматами" людей з "колорадськими" стрічками. Вони увірвалися на територію, де проводили проукраїнську акцію. Діти, жінки, пенсіонери — проросійським нападникам було все одно, хто перебуває на цьому мирному мітингу. Символічний кадр вдалося зробити тоді Олександру Волчанському: проукраїнський активіст сміливо стоїть за метр від агресивного натовпу росіян, запалюючи українців на боротьбу.
Луганськ, 9 березня 2014 рокуФото: Олександр Волчанський
Ще одним символом ненависті росіян до українського прапору стала історія жительки Донецька Ірини Довгань, яку у 2014 році загорнули в наш прапор та прив’язали до стовпа в центрі міста, після чого з неї знущалися та били прихильники "руського міра".
Ці криваві дні стали для всього світу доказом того, що Донеччина та Луганщина — це Україна, а люди тут не чекають росію.
Символом боротьби проти російської окупації став закривавлений український прапор на площі в Донецьку. Фото: Сергій Ваганов
У 2014 році над 17 містами Луганщини й Донеччини знову замайорів український прапор
У 2014 році російські окупанти почали окупацію територій Донецької та Луганської областей. Над українськими містами на сході були підняті російські та радянські прапори, а в міських, селищних та сільських радах було створено самопроголошені проросійські "органи влади".
12 квітня російські найманці окупували Слов’янськ, Краматорськ та Дружківку, а за ними й інші міста Донеччини та Луганщини. 13 квітня 2014 року на сході України було оголошено антитерористичну операцію, в рамках якої потім було звільнено значну частину окупованих росіянами областей.
Першим звільненим містом на Донеччині став Лиман — український прапор замайорів над містом на півночі області 4 червня 2014 року.
4 червня 2014 року звільнили перше місто на сході України — ЛиманФото: 5 канал
Наступним став Маріуполь — 13 червня 2014 року. Звільнення саме цього міста стало визначним у ході подій АТО — окупантам не дали відкрити сухопутний коридор до анексованого росією Криму.
За цими містами українські військові звільнили й інші населені пункти Донеччини: Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка і Костянтинівка — 5 липня, Бахмут — 6 липня, Сіверськ — 12 липня, Торецьк — 21 липня, Авдіївка — 30 липня, Красногорівка — 1 серпня, Мар’їнка — 5 серпня.
Першим звільненим містом на Луганщині стало Щастя. Далі звільнили Рубіжне та Сєвєродонецьк — 21 та 22 липня. На зустріч захисникам України масово виходили щасливі жителі Луганщини, адже над їхніми містами знову замайоріли українські прапори.
24 липня Збройні сили України звільнили Лисичанськ, 8 серпня — Міусинськ. Також звільнені й інші населені пункти на Донеччині та Луганщині.
Українців знову вбивають, бо вони українці
24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Російські окупанти почали поступово займати українські міста на сході, півдні та півночі України, паралельно бомбардуючи всю її територію. Взимку 2022 року український прапор знову став символом кривавих російських убивств, бо українців знову вбивають за те, що вони українці.
Після початку вторгнення українським військовим вдалося звільнити значну частину окупованих територій. Серед звільнених населених пунктів є міста та містечка на сході — це Лиман, Святогірськ, Богородичне, Ямпіль, Торське й інші окуповані раніше території на півночі Донеччини та ще близько 200 квадратних кілометрів на Волноваському напрямку.
12 вересня 2022 року стало відомо, що українські військові повністю звільнили місто Святогірськ, а над міською радою знову замайорів український прапор. За декілька тижнів до цієї події прикордонники підняли синьо-жовтий стяг на найвищій точці тоді ще частково окупованого Святогірська — на пам’ятнику проросійському революціонеру Артему.
Наступним був Лиман, окупацією якого дуже пишалися росіяни. 1 жовтня 2022 року українські військові повністю деокупували місто. Тоді соцмережі вибухнули легендарним відео від десантників.
Ми віримо, що незабаром над кожним українським містом замайорить наш рідний прапор. Облитий кров’ю тисяч українців, які віддали своє життя в боротьбі за незалежність, він уже назавжди залишиться у кожному містечку українського сходу.
