Моя книга створена, щоб руйнувати стереотипи про Донеччину. Історія фотографа Дмитра Балховітіна

Дмитро Балховітін — відомий український фотограф, а нині військовослужбовець Збройних сил України. У 2014 році війна вигнала Дмитра та його родину з рідного Донецька, а ще забрала доступ до його власних місць сили на Донеччині, які окупували російські війська. Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро нарешті наважився зібрати свої фотопейзажі в одну книгу, яку він назвав “Донеччина: навколо краси”.
Захопився фотографією у 32 роки
Дмитро Балховітін народився у нині окупованому росіянами місті Донецьк. Своє дитяче життя фотограф описує як дитинство звичайної радянської дитини: ходили до школи, лазили по посадках, а взимку каталися на санчатах з териконів.
Потім студентські роки, доросле життя, робота на підприємстві електромереж, родина. Але десь у 32 роки в житті Дмитра з’явилося нове хобі — фотографія.
“Захоплення фотографією з'явилось уже в достатньо пізньому віці — це було десь у 2006 році. Мій молодший брат їздив за кордон і купив собі там дзеркальну камеру. Привіз її додому і мені теж стало цікаво, що це таке”, — згадує Дмитро перше знайомство зі сферою фотографії.
У колі Дмитра знайшлася людина, яка зналася на цьому. Це був його колега з Харкова, який вмів робити гарні світлини та з яким він познайомився в чаті компанії.

Так Дмитро Балховітін настільки захопився фотографією, що з того часу побував майже в кожному куточку Донеччини.
“У нас є багато різних заповідних куточків — це і природні парки, заповідники, регіональні ландшафтні парки. Таких невеличких діляночок природи, які намагаються зберігати, достатньо в Донецької області. Просто не всі про це знають і більшість вважає, що цього взагалі немає”, — каже Дмитро.
Коли дивлюся на природу, знищену війною, хочеться плакати
Але все ж Дмитро зізнається, що 15 років йому не вистачило, щоб побувати в усіх гарних місцях Донеччини. А тепер і незрозуміло, коли зможе туди потрапити
Очевидно, що війна має деструктивний вплив на природні ландшафти Донеччини. Деякі з них навіть повністю знищені бойовими діями.
“Особливо це помітно на лісових ділянках: це знищення дерев, це поламані гілки, це вигорівші ділянки лісу та степу. Я брав участь у звільненні Лиману. Навколо нього були соснові ліси й зараз більша їх частина просто вигоріла. Поля перепахані розривами мін та снарядів. Виглядає як такий собі лунний пейзаж, наче ми знаходимося на іншій планеті”.
Дмитру Балховітіну стає боляче, коли він бачить знищену війною природуФото: Facebook/ Дмитро Балховітін
Оку фотографа особливо болісно бачити нову реальність, бо в пам’яті закарбувалися зовсім інші пейзажі — різнокольорові степи Донеччини влітку та восени, неймовірні світанки та заграви на фоні териконів.
Редагував книгу, лежачи в бліндажу
У 2023 році Дмитро Балховітін зібрав понад 300 своїх робіт у одну велику фотокнигу, яка отримала назву “Донеччина: навколо краси”. Світлини для неї фотограф робив протягом 15 років.
“У мене була невеличка відпустка після шпиталю, і я вирішив нарешті зробити цю книгу. Я просто відібрав близько півтисячі світлин та віддав їх Яні Синиці та Михайлу Кулішову — це люди, які вже безпосередньо займалися з книгою”, — розповів Дмитро.
З цих світлин зібрався перший варіант фотокниги.
“Коли в мене був вільний час від внесення служби, лежачи в бліндажу, я передивлявся книгу, переставляв фото, щось прибирав, щось додавав. Так ми зробили книгу, якою вона виглядає зараз”.
Всього було надруковано тисячу примірників, з яких продали вже близько трьохсот екземплярів. Яскрава книга, яка на своїх 288 сторінках вмістила понад 300 світлин з Донеччини, користується популярністю не тільки в Україні — її замовляють і за кордоном. Загалом “Донеччина: навколо краси” є вже майже на кожному континенті планети: у США, Канаді, Німеччині, Італії, Польщі, Японії та навіть Австралії.
Ця книга створена, щоб руйнувати стереотипи
Дмитро каже, що створив книгу для того, щоб руйнувати міфи, що Донеччина — це промисловий регіон, де немає нічого, крім шахт та підприємств.
“Раніше я публікував свої фото в соцмережах, щоб показати, яка моя Донеччина гарна. А тепер я зрозумів, що цього недостатньо. Я роблю це для того, щоб люди змінювали думку про Донеччину. І дійсно поширена думка, що Донецька область — це суто промисловість”.
Дмитро каже, що навіть жителі самої Донеччини не знають, наскільки їх рідний регіон красивий
“На жаль, думки про промислову Донецьку область не тільки в інших регіонах. Так думає доволі багато місцевих”.

Зараз фотографую тільки окопне життя
З початку повномасштабного вторгнення Дмитро Балховітін став до лав Збройних сил України, тому звичне життя відомого фотографа змінилося на окопне.
“Зараз я на посаді командира взводу й маю 30 підлеглих людей, за життя яких я відповідаю, тому я не можу одночасно і якісно виконувати свої обов'язки, і займатися фотографією. Звичайно, фотографічний погляд у мене залишився. Постійно бачу гарні кадри, які б міг зробити, але не роблю цього. Але техніку я з собою не брав”.
Натомість Дмитро фільмує окопне життя — своє та побратимів. Каже, що ці кадри важливі для майбутнього України.
“Зараз я фотографую тільки в окопі, коли є вільний час. Після перемоги я обов’язково зроблю виставку, де розміщу ці світлини, щоб люди бачили, що таке війна і через що іноді доводиться проходити військовим”.
Та все ж Дмитро мріє про зустріч з місцями сили, де через окупацію не міг побувати вже 10 років. А ще сфотографувати Бахмут, де були найкрасивіші історичні будівлі.
“Не знаю, як я буду реагувати на зруйнований Бахмут. Це таке місто, де була найбільша кількість старовинних будівель. І, на жаль, вони всі зруйновані. Від цього дуже прикро та сумно. Можливо, я навіть заплачу від побаченого”.

