Запрацював Міжнародний Реєстр збитків, завданих рф Україні. Хто може подати заяву і як це зробити
У квітні 2024 запрацював Міжнародний реєстр збитків, завданих РФ проти України. Резолюцію про його створення Генеральна Асамблея ООН ухвалила ще 14 листопада 2022 року. Про це було оголошено на саміті Ради Європи 16–17 травня 2023 року. Свої поговорили з керівником департаменту з документування воєнних злочинів Української Гельсинської спілки з прав людини Сергієм Мовчаном про те як працює цей реєстр, хто може подати заяву і коли українцям чекати на компенсацію.
Міжнародний Реєстр збитків: що це таке?
Міжнародний Реєстр збитків є складовою Міжнародного компенсаційного механізму. Його завданнями є прийом та обробка заяв, які проходитимуть категоризацію, класифікацію та систематизацію на основі конкретних критеріїв.
На сьогодні Реєстр являє собою механізм, який займається прийомом заявок стосовно пошкодженого і зруйнованого майна. Загалом до Реєстру можна буде подати заяви у 41 категорію для фізичних, юридичних осіб і держави Україна.
«Багато говориться про те, що потім буде пошкоджене та зруйноване майно на окупованих територіях, наступними категоріями — злочини, пов'язані з людською шкодою: це смерть, поранення, примусова праця, незаконне позбавлення волі та інше. Фактично всі наступні категорії будуть одна за одною запускатися».
Варто зазначити, що зараз йдеться про шкоду, завдану росією з 24 лютого 2022 року.
Хто може подати заяву до Реєстру і що для цього потрібно враховувати?
Подати заяву про зруйноване або пошкоджене майно можуть виключно власники майна. І з цим, каже Сергій, виникають значні труднощі.
«Подати заяву до Міжнародного Реєстру можуть тільки ті власники, у яких відомості про право власності на об'єкт внесені до державного реєстру, який запустився у 2013 році. Тобто, виходить, що всі, хто набув право власності до того періоду, мають звернутися до ЦНАПу і внести відомості про свій об'єкт до цього реєстру», — каже Сергій.
Крім того, якщо людина втратила документи, що підтверджують право власності на майно, їй також доведеться пройти додаткові процедури для їхнього відновлення.
«Наприклад, якщо документи згоріли разом із будинком, то документи, які підтверджують право власності, можуть бути в архівах Бюро технічної інвентаризації. Проте вони так само могли згоріти або з різних причин бути знищеними. Об'єктивно, коли на руках, та ще й в БТІ документів немає, то стає набагато складніше».
В такому випадку, каже Сергій, встановити факт права власності на майно можна буде лише через суд.
«Певною мірою ці бюрократичні процедури виправдані, бо можуть убезпечити від шахраїв. Та коли зараз ми говоримо про руйнування, про пошкодження майна і люди намагаються отримати компенсації, ці додаткові кроки дуже ускладнюють їхнє життя».
До Міжнародного Реєстру заява подається лише від тих, хто вже зміг скористатися програмою «єВідновлення» та тих, у кого є акт обстеження пошкодженого або зруйнованого майна.
«Цей акт видають органи місцевого самоврядування. Для цього потрібно подати заявку через Дію або через ЦНАП. Але, наприклад, громади, які є на підконтрольній Україні території, але віднесені до переліку громад, на території яких ведуться бойові дії, отримати ці акти не можуть», — пояснює Сергій.
Як подати заяву до Міжнародного Реєстру
Подати заяву до Реєстру можна виключно в електронній формі через мобільний застосунок «Дія» або через вебпортал.
Поки повноцінно працює лише додаток. Щодо порталу, то заяви через нього приймаються у тестовому режимі.
Щоб подати заяву до Міжнародного Реєстру потрібно:
- відкрити застосунок "Дія";
- у розділі Сервіси вибрати пункт — Відшкодування збитків;
- оберіть потрібний об’єкт нерухомості та натисніть на кнопку «подати заяву»;
- у заяві потрібно перевірити і заповнити дані: про нерухомість, право власності, мешканців житла, обставини та дату пошкодження, акт обстеження комісією, бажаний розмір компенсації, персональні дані та додаткові матеріали (це можуть бути фото пошкоджень або інші документи);
- підписати заяву Дія.Підписом та надіслати до Реєстру.
Важливо: якщо майном володіють кілька співвласників, кожен має подати заяву окремо.
Як буде відбуватись розгляд заяв і коли очікувати на рішення?
Заяви опрацьовуватимуться у два етапи.
На першому етапі заяви перевірятимуть у Секретаріаті Реєстру на дотримання технічних вимог, здійснюватиметься попередня оцінка на відповідність обраному критерію.
На другому етапі заяви будуть розглянуті Радою Реєстру, яка прийматиме рішення щодо внесення заяви до Міжнародного Реєстру або ж щодо повернення її на доопрацювання. Заявникам отримають повідомлення щодо рішення Ради через Дію.
Однак наразі ні суми компенсацій, ні термін, у який заявники їх зможуть отримати, невідомі.
«Зараз немає комісії, яка встановлюватиме розмір компенсації, також немає сформованого до кінця фонду, з якого будуть виплачувати ці компенсації. Сьогодні Міжнародний Реєстр тільки приймає заяви», — пояснив Сергій.
Український Реєстр і Міжнародний: у чому відмінність?
Український Реєстр акумулює інформацію виключно щодо житлової нерухомості. Заяви щодо пошкодженого та зруйнованого майна українці також подають через Дію. Міжнародний Реєстр збитків налічуватиме понад 40 категорій шкоди, збитків, пошкоджень, втрат. Тобто це максимальна база даних, яка буде стосуватися будь-якої шкоди.
«Фактично на національному рівні ми маємо Реєстр, який веде облік пошкодженого майна та через який проходять заявки на компенсацію. І це мало чудовий вигляд. Але коли запускається Міжнародний, то виходить так, що вони не синхронізуються між собою», — пояснює Сергій Мовчан.
І це означає, що тепер, аби подати заяву до Міжнародного Реєстру збитків, потрібно наново проходити процедуру.
Свої в Telegram 
