Ми не рятуємо, а підтримуємо. Волонтери Vesta надають юридичну і психологічну підтримку військовим
Волонтерське об'єднання Vesta почало займатися підтримкою військових, ветеранів та їхніх родин ще з початку російської агресії проти України. Вони закривали потреби захисників, лікували їхніх дітей й були надійною підтримкою у багатьох питаннях. Та коли почалася повномасштабна війна, волонтери перекваліфікували роботу й тепер надають психологічний та юридичний супровід. Про свою діяльність, проблеми та стереотипи щодо військових, проєкти та плани розповіла засновниця і керівниця об’єднання Богдана Левицька.
Від волонтерської ініціативи до великого об’єднання
Студентки, які брали активну участь у Революції Гідності, на початку російської агресії проти України, об’єдналися заради допомоги захисникам.
«Коли почалася війна на Сході, ми намагалися допомогти: збирали, пакували, відправляли те, що було потрібно нашим захисниками».
Засновниця об’єднання Богдана Левицька
Та коли наприкінці 2016 — початку 2018 років почалася масова демобілізація, держава почала більше підтримувати армію.
«Тому наша допомога не була потрібна. Це дуже тішило. На той час волонтерів було більше, ніж потреб у військових. Та й держава включилася в роботу. Тому ми вирішили перекваліфікуватися й надавати підтримку родинам АТОшників».
Тоді, розповідає Богдана, у їхніх підопічних ветеранів були діти, які мали інвалідність та онкологічні захворювання. Волонтерки стали допомагати їм з лікуванням. Попри те, що ця ініціатива працювала недовго, ця робота стала для них дуже важливою.
«Цей період дозволив нам поступово "злізти" з волонтерської залежності. Тому що, звичайно, ти — студент, тобі 19 років. Ти дуже заряджений і розумієш, що ти потрібен. Але так склалося, що волонтерам доводилося тягнути все самим. І це стало великою проблемою. Якщо ти заміняєш державу, вона перестає працювати. Якщо ти підсилюєш державу, вона має час, щоб напрацювати механізм. І це важливий момент — навчитися іноді відпускати ситуацію. Саме тому ми плавно переключили свою діяльність».
Та у 2018 році студентки заснували Волонтерське об’єднання Vesta. Зареєстрували його як юридичну особу і продовжили свою діяльність.
Волонтери працювали ще з початку російської агресії
«В 2019 році, коли пан Зеленський скасував парад до Дня Незалежності, ми стали співорганізаторами Маршу захисників України. Тоді в Києві вийшло 50 тисяч осіб. Я відповідала за колону поранених — вона йшла третьою. Ми не очікували, що буде стільки людей. Ми розраховували, що прийде 10 тисяч. Тому наступного року вже були готові до більших масштабів і зустріли понад 75 тисяч учасників».
Марш захисників у 2019 році
Цей шлях, каже Богдана, привів її до Міністерства у справах ветеранів, де з вересня 2019-го по квітень 2020-го року вона працювала радницею міністра.
«Після цього продовжувала свою діяльність в громадському секторі і працювала у ветеранській сфері. Просто за роки роботи змінювалися підходи, але напрямок залишився тим самим».
Проблеми на державному рівні
З 2021 року Богдана працює й у громадській раді Міністерства у справах ветеранів. Каже, враховуючи власний досвід, було зрозуміло, що Україну чекає повномасштабна війна. І вже тоді було важливо готувати систему щодо повернення ветеранів та підтримки їхніх родин.
«На превеликий жаль, Міністерство у справах ветеранів мало дуже поганого міністра. Через це 3,5 роки знищувалась сама інституція. Підхід, коли громадські організації вважають, що можуть замінити державу, є помилковим. Це мають бути партнерські стосунки між державою і громадським сектором».
З початком повномасштабної війни, каже Богдана, 90% особового складу громадської ради долучилася до війська. Та попри це, частина команди, яка не мобілізувалася, продовжує слідкувати за Міністерством у справах ветеранів.
Богдана працює у Громраді при Мінветеранів
«І, звичайно, що ми боролися за відставку міністра, бо ця людина завела «рускій мір» безпосередньо в міністерство, порушувала закон, не виконувала обіцянок та поводилася по-хамськи з родинами захисників».
Богдана каже, їхнє об’єднання працює безпосередньо з ветеранами й військовослужбовцями, а тому розуміється і на їхніх проблемах, і на проблемах їхніх родин і точно знають, які зміни потрібні.
«І це дає нам можливість комунікувати з державою про зміни на державному рівні, пропонувати їх до законопроектів і постанов, розробляти різні концепції й налагоджувати комунікацію».
Пояснити простою мовою
З початком повномасштабної війни, каже Богдана, їхнє об’єднання надавало благодійну допомогу війську. Зокрема, купувала амуніцію, тактичні й медичні рюкзаки, машини.
Допомога для захисників
«Ми не кидали цей напрямок, як і всі. Зараз теж потрохи допомагаємо, але не так активно. Бо, по-перше, дуже складно із фінансуванням і донатами. По-друге, запитів у нас, на щастя, немає. Бо всі автівки, які ми передавали на Донбас, на ходу».
Паралельно команда надає юридичну підтримку. Спочатку допомагали із проходженням ВЛК, МСЕК, консультували, як отримати статус родини загиблого та безвісті зниклого.
«За роки нашої діяльності у нас не було грантової історії. Але минулого року ми отримали підтримку від фонду «Відродження», який профінансував проєкт «Будь в курсі».
В рамках цього проєкту команда випустила анімаційні ролики, які давали чітке роз’яснення та відповіді на найпоширеніші питання: про те, як оформити потрібний статус, про грошове забезпечення.
«Нашою метою було складні бюрократичні історії перекласти на простою мовою. Зараз вийшло вже 14 роликів. Згодом буде ще чотири. Подивитися їх можна на Ютубі, Інстаграмі, Фейсбуці, на сторінках нашого об’єднання. Ми зібрали два мільйони переглядів і щодня кількість збільшується. І це приносить користь».
До речі, ідейником цього проєкту став близький друг об’єднання Георгій Попов. Він загинув 4 листопада 2022 року, захищаючи Україну.
Георгій загинув 4 листопада 2022 року при штурмі Павлівки
«І цей проєкт ми присвячуємо йому, бо саме Георгій наполягав на тому, що мобілізованим потрібно давати конкретні пояснювалки, які допоможуть їм в подальшому. Тепер «Будь в курсі» — один із елементів вшанування пам'яті нашого друга».
Психологічна підтримка
У жовтні 2023 року команда об’єднання Vesta запустила психологічний напрямок. Працюють з ветеранами, військовими і їхніми родинами.
«Бо там, де у ветеранів, військових чи їхніх родичів виникають юридичні проблеми, завжди є певний психологічний аспект. До прикладу, комунікація з державою могла бути не найприємнішою. Це травматичний досвід. Та крім того до цього додаються непорозуміння в родині, наслідки після поранення і ще багато чого».
Саме тому ветеранам, військовослужбовцям та їхнім родинам стали надавати індивідуальну психологічну підтримку та супровід. Запит на цю допомогу, каже Богдана, величезний і він щодня збільшується.
Об'єднання надає пчихологічну підтримку
«Ми б хотіли, аби у нас працювало більше кваліфікованих психологів з військовими, ветеранами і їхніми родинами. Але, по-перше, таких фахівців мало, по-друге, ми поки не маємо більшої фінансової можливості, аби оплачувати їхні послуги. Тому поки маємо обмежену кількість психологів. Бо, окрім всього, ми беремо в об'єднання не просто психолога, а цілеспрямовано шукаємо людину, яка працює з нашою категорією».
Згодом з’явився запит і на групи підтримки. Богдана каже, вони довго шукали фінансування, подавали гранти. І лише нещодавно отримали фінансову підтримку.
«На початку березня нам вдалося запустити онлайн-групи підтримки в рамках проєкту «Коло своїх». Це певне ком'юніті, в якому можна знайти дійсно свою людину, з якою згодом можна побудувати дружні стосунки поза межами груп, з якою можна буде говорити однією мовою».
"Коло своїх" допомагає знайти свою людину
Богдана каже, онлайн-зустрічі допомагають охопити людей з різних куточків країни і навіть з-за кордону. «Коло своїх» дозволяє отримати й індивідуальну психологічну підтримку.
«Ми надаємо сесію з психологом, де людина стабілізується, опрацьовує свої запити. Буває таке, що через важкий психологічний стан людина просто не готова до роботи у групах. Для цього у нас є тренери, ко-тренери та безпосередньо керівник психологічного напрямку, які все це відслідковують».
Максимальна кількість людей в одній групі — 15. Зустрічі відбуваються раз на тиждень. За кожним напрямом працює окрема група.
«Наприклад, ми розділили групи для дружин і матерів загиблих воїнів. Бо у кожної з них свій біль. Тому, аби зустріч не перетворювалася на міряння того, кому важче й гірше, вони працюють окремо».
Працює група й для колишніх військовополонених. Її веде психолог, який має бойовий досвід, тому розуміється на потребах і запитах оборонців.
«Та, на жаль, у ці групи звільнені з полону фактично не ходять. Розумію, що їм просто потрібен час. Бо, як показує практика, у багатьох випадках їхній перший досвід з психологами після повернення є травматичним».
Богдана каже, наприкінці травня стартує другий набір до «Кола своїх». Долучитися можуть військовослужбовці, близькі військовополонених і загиблих оборонців та ті, чиї рідні зникли безвісті. Для цього потрібно заповнити реєстраційну форму.
«Якщо людина звертається до психолога, нею треба пишатися. Вона дивиться своєму болю і своїм проблемам в обличчя, вона хоробра. Вона готова над собою працювати. На початку терапія — це неприємно та боляче. Та коли навчають, дають інструменти, які допомагають пропрацьовувати все це, сприйняття свого болю буде інакшим».
Стереотипи та проблеми
Богдана каже, у суспільстві зараз багато стереотипів щодо психологів та психологічної підтримки. Однак порівняно з 2014 роком з1явилося більше фахівців і найголовніше — з'явилося розуміння що таке терапія і хто такі психологи. Наразі навіть у командирів є запит щодо психологічної підтримки військовослужбовців.
«Вони хочуть, щоб хлопцям надавалася психологічна допомога або хоча б читали лекції по самопідтримці, аби можна було опрацювати наслідки бойового стресу. Важливо, щоб військовослужбовці володіли хоч якоюсь інформацію, яка в подальшому могла би їм допомогти».
За словами Богдани, зараз багато психологів, які раніше допомагали цивільним, перекваліфікувалися й стали працювати з військовими та ветеранами.
«І це наш особистий біль. Часто оборонцям діагоностують ПТСР. Хоча по факту відсоток такого захворювання буде вищим саме серед цивільних. Бо вони, на відміну від військових, які проходили полігон, опрацьовували різні кейси, не мають тієї підготовки й досвіду. Та й взагалі такий діагноз мають ставити лікарі».
Через це, наголошує Богдана, важливо врегулювати діяльність психологів на законодавчому рівні.
«У нас не врегульований процес надання послуг і відслідковування їхньої якості. Коли психолог подає резюме, ми не можемо перевірити — чи дійсно він має відповідну освіту, чи входить він до тієї чи іншої асоціації. Перший час людина може бути профі, а далі її може поплавити. Як це врегульовувати? Може, наприклад, позбавити ліцензії на певний період, щоб у фахівця був випробувальний термін на опрацювання, відновлення й навчання».
Дуже важливо, каже Богдана, щоб психолог постійно ходив на тренінги, заняття. При чому це мають бути сильні кейси, які дійсно дадуть змогу працювати на необхідному рівні, не травмуючи клієнтів.
Ветеранів треба не рятувати, а давати кваліфіковану підтримку
«Я розумію, що дуже багато хто хоче йти в психологію, щоб рятувати. Але рятувати можна тварин, наприклад, які залежать від людей. Ми чули про те, що наче ветерани знаходяться на острові самотності. Але ні! Вони такі ж самі люди, як і ми. Не треба спиратися на жалість. Тому ми дуже жорстко це все відслідковуємо, бо проти додаткової травматизації».
Підтримка дружин військовослужбовців
Наразі, розповідає Богдана, вони чекають на погодження запуску груп підтримки для дружин військовослужбовців, які вагітні, народили, а також вагітних і породіль, чиї чоловіки загинули чи вважаються безвісти зниклими.
«Цей проєкт я написала ще у листопаді 2022 року. Основною мотивацією був досвід моїх подруг, які завагітніли ще до початку повномасштабної війни, а їхні чоловіки потім пішли у військо».
Богдана каже, від подруг і знайомих вона чула, що чекати на дитину, коли чоловік на службі, гірше, ніж бути матір’ю-одиначкою.
«Бо коли ти маєш цей статус, повноцінно розраховуєш сам на себе. А от коли ти вагітна, а чоловік через службу не може приїхати, аби, наприклад, зібрати ліжко дитині, це дуже підкошує. Перш ніж написати проєкт ми робили опитування серед жінок Київської області. Тоді одна з відповідей була така: «Якщо з’явиться цей проєкт — я перестану думати про суїцид». Бо дійсно побутові проблеми, відсутність підтримки знищують і родину, і особистість».
В планах — проєкт пітримки вагітних дружин військових та породіль
В рамках цього проєкту волонтери хочуть організовувати психологічний супровід жінок під час вагітності і після пологів, а також закривати побутові питання і логістику.
«Це може бути збирання того ж ліжечка чи заміна лампочки. Крім того, у випадках, коли чоловік не зможе приїхати на пологи, ми зможемо відвезти до лікарні і навіть зустріти на виписці. Зрозуміло, що чоловіка неможливо замінити, але підтримати маму і малюка точно вдасться».
Наразі на реалізацію проєкту шукають донорів.
«Якщо немає таких програм, немає фінансування в країні, держава може дати запит на донорів щодо необхідності таких проєктів».
Свої в Telegram 
