Ми втратили Донецьк і не маємо втратити країну. Добровольці Shadow Terikon б’ють ворога fpv-дронами
Я виїхав з окупації і вступив до Донецького національного університету імені Василя Стуса у Вінниці, а потім переїхав до Києва. Тут вже були мої донецькі хлопці, з якими я не перший рік разом. Поки жив в окупації, відчував — якщо я там лишусь, то сяду у в’язницю за свою проукраїнську позицію чи за свої дії. Тому я певен — дорога мені назад закрита. Більша частина нашого добровольчого підрозділу з Донеччини. Хтось виїхав з 2014 року, хтось вже пізніше.
Хто такі Shadow Terikon
Shadow Terikon, перекладається як "Тіні териконів", — це щось близьке нам, близьке нашому регіону. Ми віримо, що за териконами буде наша перемога.
У нашому підрозділі добровольці, які починали свій військовий шлях ще з 2014 року. Брали участь в різних операціях. Колись ми втратили своє місто — Донецьк. Та зараз втратити всю країну для мене і моїх друзів подібно до смерті.
"Рудий" виїхав з окупації і тепер разом з однодумцями бореться з окупантами
Тож, 24 лютого я прокинувся й чітко розумів — що ми робитимемо і куди треба їхати. Ми заздалегідь узгодили свої дії у разі повномасштабної війни. Тому вже з перших днів вторгнення почалася історія нашого бойового підрозділу.
На самому початку повномасштабки ми брали участь у боях під Києвом — Мощун, Гостомель. Коли росіяни відійшли від столиці, наша група вирушила на інші ділянки фронту — Миколаїв, Запорізький напрямок. Частина групи брала участь у визволенні Ізюму — Харківський контрнаступ, штурмах на Запорізькому напрямку. Були на Донеччині, зокрема брали участь в обороні Бахмута. Ми і займалися обороною та укріпленням позицій, і ходили на штурми, і займалися розвідкою класичною і аеророзвідкою. Та нині ми воюємо у іншому форматі.
Зараз ми повністю переформатувалися у fpv-підрозділ. У нас є навчені, злагоджені екіпажі. В добробаті нас не так багато, через те, що мало хто готовий існувати в контексті добровольчого двіжу без зарплатні, без соціальних гарантій. Коли ти повертаєшся в цивільне життя і думаєш як заробити кошти, як піти на роботу і т.д. Тому наша група — це буквально 10 людей.
Дрони, обладнання для керування та боєкомплект - цим нині б'ють ворога добровольці "Тіней Териконів"
Нинішній склад сформувався нещодавно, можливо рік-півтора тому. До цього одна частина людей займалася добровольчою діяльністю незалежно, інша — добровольчою діяльністю для інших підрозділів. Зрештою ми об'єдналися і продовжуємо боротися з ворогом разом. Всі неоформлені.
Тобто добровольчі підрозділи, які виїжджають у зону бойових дій, як ми, самостійно несуть відповідальність за власне життя і здоров'я. Це значить, що у разі поранення чи смерті держава відповідальність нести не буде. І зрозуміло, що ніяку фінансову допомогу ніхто не надає. Я і хлопці катаємо на бойові, але ніхто про це по факту не знає, крім нас і людей, які з нами були. Умовно — ніяк документально це не завірено.
Чи хочемо ми оформити свій підрозділ? Скоріше ні. Поясню чому — у свою групу ми вклали дуже багато сил, все було практично з нуля. Працювали і працюємо у складному форматі — коли повертаємось з бойових на цивільну роботу. А хтось з наших хлопців працює на фрілансі і може просто дорогою на бойові закривати свої робочі задачі.
У нас сформована своя дисципліна, все працює в налагодженому форматі, при цьому ми працюємо з різними підрозділами й підпорядковуємося силам оборони, це дозволяє нам бути гнучкими й обирати більш цікаві напрямки, брати участь у боях в гарячих точках.
Наразі наша задача — довести роботу свого підрозділу до високого рівня, аби працювати максимально ефективно. Ми маємо внутрішню дисципліну, порядки, маємо людей, які відповідають за прийняття рішень, завжди обговорюємо все.
У нас є fpv-екіпажі, і в кожному з них свій командир. А в кожному fpv-розрахунку є людина, яка відповідає за одне, інше тощо. Важливо — всі в екіпажі взаємозамінні. Умовно, якщо одна людина отримує поранення, то інша може прийняти рішення за нього і діяти.
Щодо роботи: у нас багато друзів у різних підрозділах і тому немає проблем з пошуком роботи.
Цивільне життя і свої люди з Донеччини
Але у нас є і цивільне життя. У Києві ми працюємо, заробляючи собі на життя. Більша частина групи працює зі мною. Ми займаємось автоелектрикою. Паралельно з роботою ми збираємо fpv-дрони, додаткове обладнання, катаємось на полігони, спільно тренуємося. Тобто постійно самовдосконалюємося і модернізуємо наше fpv-обладнання, бо прогрес не стоїть на місці. Це вимога часу.
Відтак нам треба фінансування на fpv-дрони, на паливо, апаратуру та інші дрібні розхідники. Плюс ремонт наших корчей. Це взагалі болюча тема.
Наш підрозділ — це люди не тільки з Донеччини, а й з Києва, Дніпра, міста Лева та інших міст України. Так, більшість — з Донеччини. Хтось з донецьких виїхав раніше, хтось пізніше, хтось чекав поки буде можливість виїхати, коли виповниться 18 років. Та найважливіше, що у 2022 ми всі зібралися разом і твердо вирішили захищати свою країну, як би це банально не звучало.
Звичайно, всі сумують за домом. Донецьк, наприклад, час від часу сниться. В різних контекстах: і у вогні, і що процвітає, і щось типу, що ти йдеш вулицями міста і тобі хтось в спину кричить: “Стій”, чи щось таке. Дуже хочеться пройтися рідними вулицями, які вже навіть погано пам’ятаю, подивитися на місця, де проходило дитинство. Тож робимо все для того, щоб туди повернутися. Не лише у мене така сильна туга, мабуть, це якийсь донецький синдром.
Насправді, банально злість на ворога, помста — продовжують мотивувати нас діяти. А ще боротьба за справедливість і людське.
Третій рік допомагаємо битися з окупантами
Ми купуємо fpv-дрони або за власні кошти, або за донати. З донатами зараз складно, тож переважно ми вкладаємо власні фінанси або допомагають друзі. Це їхній внесок у битву із загарбниками. Коли маємо певну кількість дронів, ми їх обов'язково тестуємо, разом з ними тестуємо обладнання перед виїздами. Далі зв'язуємося з нашими підрозділами і кажемо: "Хлопці, у нас є така-то кількість дронів, їдемо вам допомагати". Приїжджаємо на сектор та закриваємо хлопцям дні, які можемо закрити нашою кількістю дронів. Буває по-різному. Можуть нам написати: “Є можливість попрацювати, якщо хочете приїжджайте”. А інколи ми пропонуємо хлопцям допомогу і кажемо: "Давайте ви відпочинете, дайте нам одного провідника, а ми приїдемо і будемо працювати".
Довіра і злагодженість у роботі - найголовніше правило бійців підрозділу
Звісно, ближчий нам Донецький напрямок. Хоча з початком повномасштабної війни я прихильник того, що треба бути там, де ти максимально результативний.
Наразі у нас один бойовий виїзд на місяць. Ротація два тижні. Але можемо і хочемо бути більше на війні, для цього потрібно лише, аби нам більше людей допомагало. Більше фінансів — більше можливостей купити дрони.
В зоні бойових дій дуже важлива комунікація — від підрозділів, куди їдемо допомагати, дізнаємося всю обстановку на напрямку. А далі вже готуємося до бойового виходу — перевіряємо все спорядження, боєкомплекти до fpv-дронів. Тут важливо все-все перевірити, аби точно бути певним, що щось не піде не так. У нас є окремий чек-лист, за яким працюємо. Перевірили — рушаємо на позицію. Далі розкладаємось і чекаємо інформацію від штабу — координати, точки тощо.
Добровольці Shadow Terikon
Найбільші емоції — це, звичайно, штурм. Не передати словами, бо це такий адреналін, все несеться, все зривається. Ну, коротше, емоції важкі насправді. І відхідняки теж. Особливо, коли після завдань є 200-ті чи 300-ті. Це дуже вибиває.
Як приєднатися до підрозділу
Поки, на жаль, ніяк. Тільки волонтерами, аби допомагати закривати потреби нашого підрозділу. Нині у нас дуже закрита група людей, які знають одне одного дуже давно, які пройшли бойовий шлях і які вклалися максимально, щоб наша група працювала ефективно.
У майбутньому, коли матимемо фінансову можливість зібрати ресурси для забезпечення усім необхідним нових людей, будемо їм раді. Ми їх навчимо усьому, братимемо на бойові виїзди, дамо дрони, транспорт тощо. Поки що ми складно стягуємо забезпечення тієї групи, що є, тому брати когось ще в команду не бачимо сенсу.
"Тіні Териконів" — не лише бійці з дронами
Так. У нашого підрозділу є власний мерч. Цей бренд створений для підтримки підрозділу. Це патчі, одяг.
Підрозділ існує виключно за наші гроші, за рахунок підтримки небайдужих і от ще за рахунок продажів речей нашого бренду "Тіні Териконів". Мерч нам дуже допомагає — коли ми продаємо партію одягу, гроші від продажу йдуть на паливо, fpv, розхідники тощо. Плюс — ми робимо як для себе, бо і самі носимо цей одяг. Тому намагаємося випускати його максимально якісним, наскільки це можливо. Наприклад, футболки, які ми робили одними з перших, хлопці досі носять, з ними все відмінно.
Що можна купити і як? Наразі ми робимо виключно лімітовані дропи. Щоб їх купити — підпишіться на нашу сторінку в інстаграмі і слідкуйте за оновленнями. За день-два викладається сторіс в Інстаграм, що буде дроп одягу. І люди очікують. Речі розкоповуються буквально за добу.
Наш мерч підходить всім — і цивільним, і військовим. Надалі будуть дропи конкретно під військових, будуть якісь цивільні лінійки. Але це в майбутньому. А для того, щоб це майбутнє настало — купуйте наш бренд.
Дизайном мерчу займаються люди з Донеччини, тож їм близькі ці пейзажі, ці терикони. Перші футболки були з териконами на спині, цей дизайн розроблявся дуже давно. Наступні речі були вже більш нейтральними. Зараз готується випуск у мілітарі-стилі.
Тобто стилістика мерчу залежить від того, в яких умовах перебуває наш підрозділ. Якщо перша футболка була спроєктована до повномасштабного вторгнення і це було пов’язано з тим, що скучили за домом, намагалися реалізувати якісь ідеї, пов’язані з Донеччиною. То зараз ми живемо війною, катаємось на бойові виїзди, тож і мерч буде у стилістиці мілітарі.
Як підтримати підрозділ Shadow Terikon
Зараз, коли ми переформатувались у fpv-підрозділ, ми потребуємо постійної фінансової підтримки на купівлю дронів, паливо, обладнання, ремонт автівок. Маємо постійну банку для донатів. Будемо раді, якщо нас захоче підтримати бізнес. Ну, і, звісно, ви дуже допоможете, якщо купите наш мерч.
Я вважаю, що всі люди, які виїхали з окупованих територій мають триматися разом та допомагати одне одному. І навіть якщо ви з будь-яких причин не воюєте, вам ніхто не заважає підтримувати підрозділи людей, які виїхали з окупації і допомагають боротися з ворогом.
Свої в Telegram 
