Російська відбудова Маріуполя, Волновахи та Сєвєродонецька. Що відбувається в окупованих містах

Під час повномасштабного наступу в Україну російська армія, аби захопити території, фактично рівняла із землею місцеві забудови, знищувала інфраструктуру. Частина міст Сходу зруйнована вщент. Окупанти самі наголошують на тому, що відбудовувати їх немає сенсу. Та є ті населенні пункти, ступінь руйнувань яких дозволяє говорити про відновлення. Зокрема, Маріуполь, Волноваха та Сєвєродонецьк. Журналісти Свій Дім розбиралися, чи вдалося окупантам виконати обіцянки й відбудувати ці міста.
Маріуполь окупанти перетворюють на військове місто закритого типу
В перші дні повномасштабного вторгнення російська армія зруйнувала фактично всю інфраструктуру міста. Вже 4 березня 2022 року пошкодження комунікацій досягли критичної межі й відновити їх маріупольські чиновники вже не могли.
До кінця травня 2022 року у місті точилися бої. Внаслідок обстрілів постраждало близько 80% багатоквартирної забудови міста. Приватний сектор зазнав менших руйнувань. При цьому найменше, за словами радника мера Маріуполя Петра Андрющенка, постраждав Кальміуський район, а найбільше — Центральний та Лівобережний.
Маріуполь навесні 2022 року після бойових дій
Загалом же, після боїв за Маріуполь, із приблизно 500 місцевих жителів там залишилось не більше 80 тисяч; ще 350 тисяч змогли виїхати, а до 100 тисяч загинули внаслідок російських атак. Зараз у місті проживають близько 160 тисяч людей, з яких корінних маріупольців — лише половина. Всі інші — приїжджі ремонтники.
Одразу після окупації Маріуполя Росія оголосила про показову відбудову міста. Як вважає Андрющенко, основна причина — страх, що в якийсь момент Кримський міст буде остаточно зруйнований.
Центр Маріуполя після захоплення росіянами
«Основною причиною, чому росіяни почали звертати увагу на Маріуполь і щось там робити, стала загроза переривання сполучення між материковою частиною рф та окупованим Кримом. Вони зрозуміли, що існуючого мосту недостатньо для задоволення всіх їхніх потреб, особливо військових», — пояснює Андрющенко.
Планомірна окупаційна влада почала зносити зруйновані житлові будинки. Все це відбувалося без розбору завалів, пошуку тіл загиблих або якоїсь фіксації.
«Просто приїхав екскаватор, згорнув залишки дев’ятиповерхівки й вивіз на смітник. На місці знесених будинків окупанти нічого не будуть, але зводять нові поруч. Я б назвав це заходами оперативного реагування, коли треба велику кількість людей забезпечити житлом».
Такі новобудови, каже Андрющенко, мають ознаки тимчасової оселі, термін експлуатації якої не перевищує п’яти років. За два роки росія здала в експлуатацію лише 15% від зруйнованих під час бойових дій квартир (5 тисяч квартир із необхідних 40 тисяч). Однак ще більш показовим є те, що у відновленні Маріуполя росія, фактично перебудовує це місто під свої потреби.
Новозбудований росіянами житловий масив “Невський” в Маріуполі
«Окупанти роблять з міста другий Севастополь, тільки на березі Азовського моря. Той самий функціонал і сенс — величезна військово-логістична база. Це задум, який вони поступово реалізовуть. В рамках цієї стратегії на днях було відкрите Нахімовське училище — це нова будівля, яку звели на місці бази для футбольних клубів «Маріуполь» та «Шахтар». Хто на що вчився, як кажуть: замість спорту — армія. Це показова історія, яка вкладається в концепцію мілітаризації міста й перетворення його на військовий об’єкт. Але головний гвинтик цієї системи — це добудова залізничної колії через весь окупований південь до Криму, яку росіяни запустять найближчим часом», — каже чиновник.
Дуже показовою, на думку чиновника, є ідея агресора побудувати на місці зруйнованої футбольної академії Маріуполя воєнно-морське училище. Таким жестом Росія прагне підкреслити, що в майбутньому в розвитку міста домінуватиме військовий, а не цивільний вектор.
Відкрите росіянами в 2024 році Нахімовське училище в Маріуполі
Водночас, росія вкладає у ремонт шкіл. Імовірно, такими щедрими інвестиціями в освіту росіяни прагнуть завоювати симпатії маріупольських дітей, на свідомість яких впливати легше.
«Діти — це головна цільова аудиторія. Дуже важко змінити світогляд зрілої свідомої людини або пенсіонера, а от дитячий розум — це поле для маніпуляцій, пропаганди та вирощування ненависті до України. Цьому приділяється багато уваги й грошей, тому й заклади освіти вони відновлюють значно краще ніж все інше», — наголосив Андрющенко.
Волноваха і Сєвєродонецьк: хаотична відбудова без плану
Росія виділяє гроші й на відбудову інших міст Донеччини та Луганщини, які не були повністю зруйновані через бойові дії. Однак, на відміну від Маріуполя, у агресора відсутнє бачення того, що саме він прагне створити в цих містах.
Наприклад, до повномасштабної війни життя у Волновасі, населення якої складало 30 тисяч людей, дуже залежало від залізниці. Але після окупації місцеву залізницю використовують виключно у військових цілях, і робочі місця для населення вона не створює.
Водночас певні відновлювальні роботи все ж відбуваються: у Волновасі за два з половиною роки окупації відновили одну зі зруйнованих лікарень, міськраду та 13 багатоквартирних будинків. Але в цій відбудові є багато але:
- в одному з будинків російські будівельники чомусь зробили туалет на дворі;
- в деяких будинках при зведенні могли використовувати радіоактивний пісок;
- а замість 5-поверхових будинків чомусь вирішили звести триповерхові.
Будівництво нових житлових будинків в захопленій Волновасі
«Кидається в очі й відсутність якоїсь стратегії. Тобто плану розвитку міста у складі Росії у них немає. Це точкова активність. Дали гроші, сказали відновити якийсь об’єкт — робимо. Як приклад, нещодавно вони поклали дорогу в один з населених пунктів громади, але там майже немає автотрафіку. Тому доцільність таких робіт нульова. А от в самій Волновасі доріг просто немає», — зауважує очільник Волноваської громади Іван Лубінець.
Подібна ситуація спостерігається й у Сєвєродонецьку. окупаційна адміністрація вкладається лише в те, що можна швидко відремонтувати. Завалів, що утворилися під час боїв за місто в 2022 році, росіяни досі не розібрали.
«Наприклад, майже всі зруйновані споруди по шоссе Будівельників стоять в такому стані вже два роки. Яка їхня доля — невідомо, відповідь не дають навіть окупанти. Натомість будівельні бригади з рф активно встановлюють вікна, міняють батареї та роблять ремонти у вцілілих будинках. Якість цих робіт дуже різна й залежить від відповідальності самих робітників», — розповіла на умовах анонімності жителька Сєвєродонецка, яка залишилася в місті.
Руїни будинків по шосе Будівельників у Сєвєродонецьку
До великої війни у місті було понад 10 підприємств хімічної промисловості, понад десяток підприємств машинобудування та приладобудування, близько 10 — будівельних. Тепер не працює жодне з них. Деякі зруйновані, а деякі — пограбовані. Попри те, що купаційна влада постійно обіцяє їх запустити, хімічна промисловість досі не відновлена.
«В цілому росіяни проводять роботу щодо відновлення життєдіяльності міста там, де це можливо зробити без капітальних грошових вкладень. Ремонтують пошкоджені будинки, вставляють вікна, роблять ремонти, запускають соціальну інфраструктуру – в першу чергу школи та лікарні. А от робіт щодо ліквідації повністю зруйнованих будівель поки що не проводиться. Місто схоже на притулок для пенсіонерів та людей, яким просто нікуди більше поїхати», — розповів житель Сєвєродонецька на умовах анонімності.
Втім, як і в Маріуполі та Волновасі, в Сєвєродонецьку агресор намагається ремонтувати школи та лікарні. При чому лікарні Сєвєродонецька використовують для надання допомоги пораненим російським військовим.
Ремонтні роботи в школі №17
Загалом же, оскільки населення окупованих міст суттєво зменшилось, росія не відчуває потреби повністю їх відновлювати. Роботи ведуться лише там, де відчувається потреба окупантів.

