Україна ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. Що це дає і чому він важливий
Президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Римського статуту. Таким чином Україна стане 125-ю державою-учасницею Міжнародного кримінального суду. Що це дає українцям та чому ратифікація важлива під час онлайн-заходу, організованого Асоціацією правників України розповіла заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
Що сталося?
23 серпня 281 депутат Верховної Ради підтримав рішення про ратифікацію Римського статуту. Наступного дня, 24 серпня, президент Володимир Зеленський підписав цей закон.
«Метою проєкту Закону є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності для України Римським статутом Міжнародного кримінального суду та поправками до нього, прийнятими Асамблеєю держав — учасниць Римського статуту», — йдеться у картці закону.
Що було?
Ще у 2000 році Україна підписала Римський статут і розпочала процес його ратифікації. Проте у 2001 році на підставі рішення Конституційного суду цей процес був призупинений. І лише у 2019 році, після вступу в силу змін до Конституції всі правові перепони до ратифікації статуту були зняті.
Що таке Римський статут?
Римський статут — це міжнародний договір, який став основою для створення Міжнародного кримінального суду (МКС). Прийнятий він був 17 липня 1998 року в Римі.
Статут визначає юрисдикцію та повноваження МКС, який має право розслідувати воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочини агресії.
Що дає Україні ратифікація Римського статуту?
Ірина Мудра назвала чотири основні причини, чому Україна ратифікувала Римський статут.
Ірина Мудра під час онлайн-заходу
Захист військових
Розуміючи, що в попередні роки з тих чи інших причин було дуже багато хибної інформації про те, що ратифікація Римського статуту створює ризики притягнення до відповідальності у Міжнародному Кримінальному суді, вони розпочали комунікацію, в першу чергу, з військовими. Їм вдалося пояснити, чому це не так і чому додаткових ризиків не виникає.
«Міжнародний кримінальний суд може притягувати наших громадян до відповідальності з 21 листопада 2013 року. Визнання юрисдикції є повним. Стаття 12.3 Римського статуту не передбачає можливості обмеження юрисдикції суду за національністю, а тільки за категоріями злочинів і за часом».
Для того, щоб знайти компроміс, між острахами військових і необхідністю ратифікації, Україна доповнила ратифікацію Римського статуту заявою за ст. 124 статуту. Згідно із цією заявою, протягом 7 років після ратифікації Міжнародний кримінальний суд не матиме юрисдикції щодо воєнних злочинів, якщо ймовірний злочин був вчинений громадянами України або на її території.
Зобов’язання України, пов’язані зі вступом до Європейського союзу і виконання безпекових угод
Україна має зобов'язання щодо ратифікації Римського статуту і це зобов'язання закріплене в угоді про асоціацію з ЄС.
«Ратифікація Римського статуту — це спосіб на сьогодні вже виконати одну з ключових вимог євроінтеграції. Адже всі 27 країн-членів Євросоюзу ратифікували Римський статут. Від ратифікації Римського статуту залежить наскільки ми будемо повноцінним суб'єктом та учасником міжнародних відносин в частині кримінальної юстиції».
Покарання російських військових злочинців
Міжнародний кримінальний суд вже видав шість ордерів на арешт російських злочинців: Путіна, Шойгу, Герасимова та інших генералів
«Коли Україна ратифікує Римський статут, іншим країнам-учасницям буде важче відмовлятися від співробітництва з МКС і виконання його ордерів».
Відстоювання інтересів України в Міжнародному кримінальному суді
Україна отримає більше впливу і більше прав в МКС, оскільки буде брати участь як повноцінний учасник в асамблеї й виносити питання на її розгляд, затверджувати розподіл бюджету, брати участь у відборі судді та інших виборних осіб, впливати на пріоритети МКС, на розробку змін до Римського статуту.
«А це посилить нашу роль на міжнародній арені й надасть можливість покращити систему міжнародного правосуддя. Зокрема щодо того, щоб ефективніше притягати до відповідальності російських злочинців».
Зокрема, з грудня 2025 року розглядатимуть питання наділення МКС юрисдикцією карати найвище російське керівництво за злочин агресії проти України, і Україна як держава-учасниця зможе бути лідером у процесі обговорення цих змін до Римського статуту.
«Станом на зараз у нас є всі обов’язки й ризики, але ми не маємо жодних прав в МКС, тому ратифікація має виправити цю ситуацію. Перехоплюючи ініціативу та отримуючи голос серед держав-учасниць МКС, Україна посилює свою позицію та захищає своїх громадян від переслідування».
Також, за словами Ірини, участь України в МКС спростить українцям, які постраждали від російських злочинів, доступ до спеціального цільового фонду Суду для потерпілих. Це підвищить шанси отримання компенсацій для потерпілих від російських злочинів.
Свої в Telegram 
