Справа прадідів: як переселенці з Луганщини відродили родинну пасіку в Черкаській області
Олексій та Анастасія Конюш – пасічники у четвертому поколінні. Після початку війни вони перевезли вулики з окупованої Луганщини і взялися відроджувати справу прадідів на мирній території. Їхню історію розповідає The Ukrainians.
Бжолярне сімейство мало не попало під розкуркулення в 1930-ті роки. На Луганщину приїхали в 1960-ті, відродили пасіку. Коли в 2014-му Конюші покидали окупований Луганськ, бджоли поїхали за ними. Історію родини журналістка Ярослава Тимощук розповідає у рамках проєкту «Всі. Свої. Історія креативних українських брендів» від The Ukrainians та платформи українських виробників «Всі. Свої».
Радимо прочитати повністю, а зараз – коротко про бізнес родини Конюш сьогодні.
Бджоли та футбол
З шести років Олексій Конюш любив футбол. Тато Сергій навіть поставив на пасіці ворота. Олексій спостерігав за бджолами і вправлявся з м’ячем. Подавав батькові рамки і бив по воротах.
Пасіка у селищі Фабричному Луганської області раніше була колгоспною. Батьки, пропрацювавши на ній 36 років спільного життя, викупили в 2000-му 300 вуликів. Про власну справу Олексій замислювався з юності.
З бджолами пов'язане все життя Олексія
Переселення: 30 вуликів у двох вантажівках
Влітку 2014-го Олексій із дівчиною Настею поїхали до Києва на канікули до родичів. Назад не повернулися. Знайомі поштою переслали їм речі. Ще залишалися бджоли. Їх Олексій вивіз через блокпости аж на друге літо – 30 вуликів у двох вантажівках.
Анастасія, Олексій та їхні бджоли змінювали місця проживання: Київ, Ужгород, Кривий Ріг. Потім було село Стовбине на Полтавщині, де у подружжя народилася дочка Мирослава.
Шукали місця, де прижилися б не тільки вони самі, а й бджоли. Таким стало село Бобриця Черкаської області. Канівський район відомий розлогими ярами акацій, слідом за якими цвітуть липа і соняшники.
Родинні вулики
«Конюшина» – власний бренд
Збільшувалася сім’я Олексія — розросталася й пасіка. Створили бренд «Конюшина», названий за їхнім прізвищем і на честь однієї з улюблених рослин бджіл.
Бджоли родини Конюш живуть у 240 вуликах — і пасічник сподівається збільшити їхню кількість до 600 в найближчі роки. Поруч живуть батьки Олексія, мають свою частину вуликів у спільній пасіці. Надія та Сергій, дипломовані бджолярі, передають знання дітям.
Співпраця з фермерами
Найбільшим викликом на новому місці для Олексія став пошук чистого поля для бджіл: доводилось домовлятися з агрономами, щоб не кропили рослини хімікатами перед вилітом бджіл, інакше комахи вмирають.
Співпраця бджолярів і фермерів вигідна обом: перші отримують мед, інші завдяки бджолам збільшують урожайність соняшників на 30-40%. Та приватні фермери неохоче йдуть на контакт із Олексієм. Він знайшов кілька більших агрофірм, з якими погодив вигідні умови.
Черкащина
Косметика, свічки, бджоли
Ніколи не знаєш, скільки меду принесе наступне літо, тому родина бджолярів не ставить лише на нього. Олексій розводить бджіл, зокрема на продаж.
Єдині наймані працівники в їхньому господарстві — змінні охоронці вуликів, що мандрують полями й лісами Київщини, Черкащини, Полтавщини.
Окрім меду, пасічники продають воскові свічки, бальзами для губ на основі меду, маточкове молочко, вирощують на продаж маток, які відповідальні за приплід.
Грант, супермаркети, експорт до Еміратів
Якось Настя дізналася про крем-мед – легкий продукт, виготовлений на спеціальному обладнанні, який не твердіє впродовж року, до нього можна додавати шоколад, фісташки, мигдаль. Конюші написали грант і отримали 50 тисяч гривень на обладнання від одного з українських агрохолдингів.
Родина взялася розширювати потужності: облаштовують цех у Каневі з конвеєрною стрічкою та дозаторами для автоматичного фасування. Ще ведуть переговори з торговими мережами, щоб продавати в них свою продукцію, зайшли в кілька супермаркетів «Сільпо». Беруть участь у ярмарках, продають через соцмережі, приймають корпоративні замовлення.
Нова продукція бджолярів
800 кілограмів акацієвого меду з пасіки Конюшів поїхали до Об’єднаних Арабських Еміратів, які в перспективі можуть стати одним із головних ринків збуту сільськогосподарської продукції України.
Зароблене йде у виробництво
Бізнесу родини Конюш п’ять років, і він все ще на етапі, коли зароблене треба вкладати у виробництво.
Найбільша складність для пасічника в Україні, на думку Олексія, в тому, що продавати мед уроздріб марудно, а гуртовики приймають його за надто низькими цінами.
Вам буде цікаво:
Кожен день «кіно». Як чебуреки Наталії Панфілової з Авдіївки стали однією з фішок Одеси
«Сепаратистов хватает везде, глупых — тоже». Почему главред Конотоп.Сity не вернется на Донбасс
Шесть грантов в одни руки. Как дончанка в Черкассах обучает женщин постоять за себя
Спасти «Соломию». Как семья переселенцев помогает возродить знаменитое ковровое дело в Решетиловке
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у «Фейсбуці» і
Свої в Telegram 
