Наш хаб — великий дім для переселенців. Ольга Феленко з Рубіжного відкрила “НовеЖиття” у Тернополі

Окупація Рубіжного

До повномасштабного вторгнення росіян в Україну місто Рубіжне на Луганщині жило відносно спокійним життям, попри окуповані міста поруч. Маючи 67 тисяч населення, у місті розвивалися підприємства, як маленькі, так і крупні.

Волонтерка Ольга Феленко каже, що мала власний бізнес у рідному Рубіжному, а також нерухомість.

Ольга ФеленкоАвтор: особистий архів

“Місто жило, розвивалося, було гарним — всім у ньому було комфортно. Рубіжне було компактним, зеленим. Було багато підприємств, як приватних, так і державних. Дуже затишне місто для життя й роботи. За інфраструктурою — багато шкіл і садочків, у місті було два великих ринка. Загалом, нам не було на що скаржитись — це було наше місто. Гарне місто”, — розповідає Ольга Феленко.

РубіжнеАвтор: Рубіжанська МВА

Уже в березні 2022 року через місто став проходити фронт, згодом почались вуличні бої. Росіяни постійно обстрілювали об'єкти цивільної інфраструктури, житлові будинки. Було багато загиблих і поранених серед цивільних.

“Безперервні ворожі обстріли й окупація майже одразу з початку великої війни. Практично одразу у нас не стало ані води, ані електрики. Оскільки я була приватним підприємцем, то в мене було два будинки та квартира, і ми мігрували, як нам здавалося, у безпечну зону. Ми були впевнені, що Рубіжне втримається, тому нікуди не їхали”, — говорить Ольга.

Як активна людина, я була головою громадської організації та громадської ради у виконкомі. Коли почалася війна наш мер пропав. І дав команду всім депутатам, щоб вони не виходили на роботу. Вийшло так, шо наше місто, як кинуте

З 2015 року міським головою у Рубіжному був Сергій Хортів. Він брав участь у військових діях на боці російських окупантів. Його занесли до бази «Миротворця». Після окупації 2022 року він знову співпрацює з окупантами.

“Він не втік — він був у місті, але, я так розумію, чекав росіян. У нас у місті нічого підготовано для захисту й безпеки людей не було. Наприклад, бомбосховища були не підготовані — про це ніхто не дбав”.

Робота хабу НовеЖиття в Тернополі Автор: особистий архів

Думали, дочекаємося звільнення Рубіжного, та довелось евакуюватися

Ольга Феленко каже, напередодні повномасштабної війни вела активну діяльність. За словами активістки, так склалися обставини, що громадськості довелося боротися з мером-сепаратистом, який намагався нашкодити місту, як міг. Все для того, аби люди були незадоволені на той момент ще українською владою.

“Коли почалася повномасштабна війна, у мене вже була група в Фейсбуці, де були новини “Файне місто Рубіжне”. У цій групі ми з самого початку великої війни писали корисну інформацію: де у нас працюють аптеки, куди можна звернутися за памперсами, ліками тощо. Дзвонили мені, бо всі знали в місті, що звернутися більше не було до кого. До 15 березня всі зверталися до мене”, — розповідає волонтерка.

Один з місцевих жителів підходив до мене й пропонував стати гауляйтеркою. Але мені це було смішно

Ольга каже, що вже з 15-го березня вулицями Рубіжного ходили кадирівці, які перевіряли документи. На той момент родина Ольги вже запаслася продуктами, щоб просто перечекати момент вторгнення і звільнення міста. Втім, через активність волонтерки, яку на той момент вже розшукували окупанти, довелося терміново виїздити.

Розбите ворожими обстрілами РубіжнеАвтор: з відкритих джерел

“Виїздили під обстрілами. Наших на блокпостах вже не було, але пощастило, що ще не стояли загарбники”.

Дім, з якого виїхала родина Ольги Філенко, через три дні обстріляли ворожими ракетами. Жінка впевнена, що це було не випадково.

“Мій будинок зруйнований, а інші будинки всі пограбовані росіянами. Вони там все “націоналізували”, і заселилися туди. Коли я виїздила, місто вже було зруйновано десь на 50%, тому що були невпинні обстріли. Приватного сектора немає взагалі — там руїни”, — розповідає Ольга Феленко.

Робота волонтерів хабу НовеЖиттяАвтор: особистий архів

“НовеЖиття” в Тернополі

Родина Феленків евакуювалася до Тернополя і довго мешкала в гуртожитку. Через деякий час, знаючи Ольгу по групі у Фейсбуці “Файне місто Рубіжне”, люди почали звертатися до неї по допомогу.

“А чим я, така сама переселенка, могла тоді іншим допомогти? Нічим. Тоді я подумала, що щось треба робити на новому місці — принаймні, об'єднувати ресурси. Треба приміщення, а де знайти? І що робити, якщо ти сам якийсь загублений?”, — пригадує активістка.

Але пізніше Ользі зателефонував знайомий зі Львова й запропонував привезти гуманітарну допомогу. Волонтерка звернулася до людей, які допомогли розвантажити її та роздати в гуртожитку. А пізніше знайшли приміщення для справжнього гуманітарного хабу для переселенців.
Так народилося “НовеЖиття”.

Сьогодні хаб опікується п'ятьма тисячами тимчасових переселенців з різних регіонів України. Немало людей на Тернопільщині й зі сходу.

Наразі у нас вже багато і донорів, і партнерів. Зараз ми тісно співпрацюємо з поляками — “Фундація Вікторія”, голова якої сама переселенка, та інші

Нині хаб “НовеЖиття” допомагає тимчасовим переселенцям продуктами, одягом, взуттям, ліками. Надають психологічну та юридичну допомогу. В хабі можна взяти участь у культурних заходах, заходах для дітей та дорослих.

Хаб співпрацює з усіма відомими фондами — від “ПосмішкаUA” до “Карітас” і "Червоного Хреста".

Допомога переселенцям в хабі НовомеЖиттяАвтор: особистий архів

“Наш хаб — це як дім для переселенців. Треба сказати, коли ми його створювали, ми хотіли допомогти жителям Луганщини. Але потім пішли різні люди. І як їх ділити? Їх неможливо поділити, бо це все наші люди — українці. Ми допомагаємо всім ВПО України”, — розповідає Ольга.

Працівники тернопільського хабу, який створила Ольга Феленко — це волонтери, тобто люди, що працюють на ентузіазмі.

Допомога військовимАвтор: особистий архів

“Нам дуже допомагає міська рада. Мер Сергій Надал робить все, аби допомагати ВПО. Спочатку з приміщенням була проблема, але коли ми подали всі наші звіти за два роки, то нам видали приміщення — ми його виграли на аукціоні. Тепер у нас дуже гарний хаб”, — зауважує волонтерка.

Пані Ольга підкреслює, що однією з особливостей хабу “НовеЖиття” є допомога ЗСУ. Також хаб допомагає жителям Тернополя, які опинились в скрутному становищі.

Я знаю ім’я кожної тваринки. Наталія Петрова про те, як живе евакуйований з Мирнограду притулок

Здебільшого стоїш навколішки і копаєшся у землі. Андрій Карпенко 5 років розміновує українські землі

Два гранти, підтримка і віра в себе. Анна Снітковська з Маріуполя відкрила кондитерську мрії у Києві