Головне — визнавати помилки. Історії факапів, уроків і боротьби за прозорість зборів від волонтерів
Історії волонтерів і активістів під час війни — це не лише про збір коштів, але й про особисті виклики, факапи та силу команди. У випуску YouTube-проєкту «Збір на Україну» вони розповідають, як патріотичні татуювання можуть перетворитися на джерело допомоги для ЗСУ, про те, як шахраї ошукали на 260 тисяч гривень волонтерку Олександру Вазіанову і як важливо вчасно визнавати помилки. А ще з особистого досвіду дають поради, як закривати банки та уникати шахраїв під час зборів.
Історія татуювання і волонтерства
Тату-напис «вдохновлек» на грудях Олександра зробила, коли їй було 20 років. У 22 роки вони прийшла на корекцію до тату-майстра Олександра Філіпченка, а зараз, під час зйомок, знову завітала до нього.
Олександра у тату-майстра
Олександр розповідає, він ніколи не просив і не збирав гроші. Проте чесно заробив і віддав на допомогу армії мільйон гривень.
«До мене записувалися люди на татуювання, але замість того, щоб заплатити за роботу мені, вони переказували їх на ЗСУ».
Проте, ділиться Олександр, в той час частина їхньої групи відокремилася і намагалася забрати з собою частину клієнтів, які донатили гроші, щоб вони цього не робили, а оплачували безпосередньо роботу майстра.
«Вони просто на цьому заробляли».
А якщо говорити про факапи в роботі, то, згадує Олександр, коли почалася повномасштабна війна, люди стали активно робити татуювання з написами «я українка», «руський воєнний корабль іди на…».
«Та вже через пів року вони почали їх перекривати. Це дуже розповсюджена історія, я й досі їх перекриваю, бо робилися вони на хвилі патріотизму. Тату, набите під впливом емоцій, не саме стильне».
Історія волонтерського руху «Ветеранка» і допомога військовим
Волонтерський рух «Ветеранка» довго займався адвокацією прав жінок, допомогою парамедикиням і загалом жінкам, які воюють. Зокрема, вони висвітлювали історії жінок на війни. Співзасновниця руху Катерина Приймак розповідає, саме під час реалізації проєктів, на які вони отримували фінансування, розпочалася їхня благодійна діяльність.
«У нас було декілька благодійних історій, де наші дівчата знімалися в одному бренді, за це їм давали подарунки. Але матеріального нічого не було».
А коли почалася повномасштабна війна, Катерина та її посестра-парамедикиня «Куба» хотіли зробити евакуаційний екіпаж. Тоді автівку дав колишній хлопець «Куби».
«Але у нас не було ані броні, ані амуніції, ані такмеду. І так сталося, що нам стали дзвонити й писати люди і казати, що їм треба, що є у них або пропонувати гроші. Так ми почали купляти машини та амуніцію».
Катерина Приймак
Катерина згадує, тоді отримані великі суми треба було декларувати, але в перші дні великої війни в першу чергу треба було купувати все необхідне. Тому доводилося вигадувати різні способи.
«Ми буквально обв’язувалися пачками грошей, щоб придбати амуніцію. Пам’ятаю, як якось знайома знайомої, з якою ми спілкувалися лише телефоном, і от їй, ледь знайомій людині, ми передали 60 тисяч євро, щоб купили броніки в Європі».
Пізніше, розповідає Катерина, вони відкрили фонд, бо так легше працювати за благодійним напрямком.
«Бо як громадська організація ми продовжуємо робити правозахисні проєкти».
Як шахраї ошукали на 260 000 гривень
Олександра організувала вже багато зборів. Проте найбільше "врізався" в пам’ять саме другий. Тоді вона збирала для військових на обладнання для дронів: щогли, кабелі, антени тощо.
«І мене ошукали шахраї на 260 тисяч. В той момент я почувалася максимально жахливо».
Олександра розповідає у соцмережах про те, що її обшукали шахраї
Волонтерка каже, цю історія вона розповідає для того, щоб подібного не сталося з іншими.
«Мені на пошту прийшов лист від начебто Монобанку, в якому йшлося, що я не зареєструвала банку в якомусь реєстрі. Тому зібрані кошти можуть бути повернені донорам. Там же було посилання на телеграм-бот, який називався «Монобанк платінум-бот». Там було багато питань, які насправді були логічними. Пояснювали це тим, що система банку намагається контролювати шахрайські перекази з монобанок».
Потім Олександрі сказали, що треба анулювати банку: зняти з неї всі кошти, а потім повертати на різні картки різні суми. Серед всіх карток була й монобанка Олександри. І вже в той момент було зрозуміло, що то, скоріш за все, шахрайство.
«Але до мене це не дійшло. Коли всі переводи були зроблені, дзвінок закінчився. Я написала в підтримку Монобанку й спитала чи той бот дійсно частина структура банку. Мені відповіли, що ні».
Після цього Олександра звернулася із заявою до поліції.
«З цією ситуацією ми розбиралися з "холодним розумом", але єдине, що мене дуже сильно виводить емоційно — це те, що мені дуже соромно перед усіма донаторами і людьми, які відкривали допоміжні банки».
Як працювати з аудитом для прозорості зборів
Факап траплявся і в інших волонтерів. Одного разу, розповідає Катерина, в Ізраїлі вони замовили аптечки, про які казали, що вони гарної якості. Але, як виявилося, турнікети виявилися поганими.
«Але людям все одно потрібно навчатися, тому ці турнікети пішли на звичайні тренування».
Тому, зазначає Катерина, дуже важливо збирати кошти офіційно, бо тоді буде можливість повернути неякісний товар.
«Коли у тебе є договір і те, що прийшло, не сподобалося, ти маєш право це повернути — в тебе є захищеність. А якщо ти розплачуєшся готівкою чи звичайним переводом на карту, тебе можуть кинути».
Тому, розповідає Катерина, вони працюють з аудиторами, які допомагають в роботі, зокрема, перевіряють чи все робиться правильно. І саме це дає змогу розв’язати якісь помилки завчасно.
Олександра додає, важливо говорити відкрито та вчасно інформувати донатерів чи команду, якщо щось пішло не так.
Чому важливо визнавати помилки і вчитися на них
У багатьох є стереотип, що говорити про щось погано не треба. Проте, наголошує, коли людина закриває на проблеми чи якісь недоліки очі і не вирішує їх, вони все одно залишаються, а той самий збирач може виставити себе у поганому світі.
«Є й інша сторона. У суспільства є якесь нездорове ставлення до помилок, тому з цим треба працювати».
Зокрема, каже Катерина, вони з колегами намагаються говорити про помилки відкрито. Навіть влаштовували факап-night — захід, під час якого люди ділилися своїми труднощами.
«І це було важливо, бо в кризі команда працює, як годинник».
Процес повернення коштів через поліцію і неможливість відстежити криптовалютні перекази
Олександра, яку обшукали шахраї, написала про це заяву до поліції.
«Стосовно повернення цих коштів через поліцію — малоймовірно, тому що вони одразу переводяться в криптовалюту або виводяться в готівку. Відслідкувати їх неможливо. Одразу після скоєння махінацій рахунки зазвичай закриваються. Тому зробити щось через поліцію нереально».
Як уникнути шахраїв під час зборів
Тому Олександра у соцмережах опублікувала пост з інструкцією, в якому розповіла, як не потрапити до шахраїв.
- Якщо вам пишуть на пошту/телеграм від імені Монобанку — одразу запитайте в @monobankbot (офіційного чат-боту Моно) чи є ця пошта/нік одним з офіційних контактів.
- Якщо вам кажуть, що вони вийдуть із застосунку, щоб ви наново в нього зайшли, це не є підставою довіряти. Бо шахраї можуть це зробити лише маючи ваш номер телефону.
- Якщо вас підганяють, бо справа термінова, йдіть у відділення банку, щоб там оператори самі вам допомогли розібратись, якщо це і справді терміново.
- Зробіть єСім і переведіть на неї всі банки. Ніхто не має знати цей номер телефону.
«Попри все треба продовжувати збирати гроші, бо військові не мають страждати від того, що шахраї існують».
Як бренди намагаються заробити на війні та благодійності
Одним з факапів, розповідає Катерина, є процес, коли виробник відкриває фандрайз, щоб купити щось в самого себе, а потім це віддати військовим.
«З такими пропозиціями до нам приходили бренди. Якщо на перший раз, коли історія брендів на початку великої війни тільки починалася, ми не одразу це зрозуміли. То коли до нас прийшли в інший раз і запропонували відкрити банку, щоб вони за зібрані кошти купили щось у себе, а потім відправили військовим, ми сказали, що ніколи такого не робитимемо. Бо якщо ви відповідальний бренд — ви допомагаєте військовим. А вигадувати якісь схеми, щоб збагатитися на захисниках — це крінж».
Катерина зазначає, коли роблять бренд і медіакомпанію, яка спрямована суто на військових, але при цьому на саме військо йде лише 10% від продажу — це лицемірство.
«Я пам’ятаю, був якийсь крем для рук, який випустив рекламу, де була купа військових. Хоча на допомогу було спрямовано лише 10%. Це як Монатік, який їде в тур до США і звідти привозить 100 тисяч гривень на ЗСУ. А ось Жадан привозить з подібних поїздок сотні тисяч доларів. Бо людина їде саме з такою метою і знає, що він робить».
Проблеми зі збором коштів на медичну допомогу
10 серпня Культурний Десант, DJ Tapolsky та Павло Вишебаба зробили спільний поетичний діджей сет в Києві на Пейзажній Алеї. Головна мета — зібрати кошти для військових, які перебувають на Покровському напрямку.
Після заходу Анатолій Топольський розповів, що одна з проблем під час зборів — блокування карти.
Анатолій Топольський
«Тому важливо пояснювати, що то за збір і треба давати лінки. На днях мені написали представники Монобанку. Я сказав, хто я, надіслав лінк на стрім по збору, документи. І скільки разів я збирав — стільки і доводив для чого. Бо великі суми завжди моніторять, і це правильно».
Волонтери, які збирали допомогу для Art saved life — благодійного фонду, який існує за підтримки добровільних пожертвувань, кажуть, що під час зборів їхня проблема полягає в тому, що вони не можуть показати результат своєї роботи.
Як сексизм впливає на жінок у волонтерському середовищі
Катерина ділиться, якось вони з командою знімали фільм про дівчат, які загинули у бою ще до початку повномасштабної війни. Одна з історій була про стрільчиню з 92-ї бригади Олесю Бакланову.
«І от коли з Інститутом нацпам’яті ми випустили цей фільм, один чоловік написав коментар: «Нічого страшного, що вона дівчинка, все одно герой». Тут була зрада і перемога одночасно».
Команда руху робила також подкаст, де дівчата-військові розповідали про свій професійний вимір.
«Чим більше ми розповідаємо історії про цих дівчат — тим краще».
Свої в Telegram 
