Ганна Горбачова з Торецька відновила справу в евакуації. У Дніпрі вона стала власницею пекарні
Рятуючись від війни, у 2014 році Ганна Горбачова з родиною переїхала з Горлівки до Торецька. Там вона започаткувала власну справу — спочатку відкрила маленький павільйон, який згодом розширила до магазину та пекарні. Її старший син теж став підприємцем й відкрив кафе. Разом вони планували розширювати бізнес і планували відкрити суші-бар у Сіверськодонецьку. Проте велика війна завадила втілити всі задуми. Родина втратила домівки, бізнес, але не здалася. Після переїзду до Дніпра Ганна відновила справу й відкрила пекарню. Про те, як це вдалося вона розповіла для Торецьк.City.
Справа з нуля у новому місті
Зараз Ганна — власниця пекарні у Дніпрі. Її підприємиця відкрила після евакуації з Торецька. Каже, починати справу фактично з нуля було досить важко. Адже з собою вона вивезла лише піч та «растойку» — все інше довелося залишити.
Вироби з пекарні Ганни Горбачової
«Починала буквально з письмового столу — поставила його біля входу і продавала хліб. Поступово придбала нове обладнання, облаштувалася».
Дніпро стало для жінки не просто притулком, а й новим домом, про який вона говорить із захопленням.
«Дніпро мене вразив і закохав у себе. Тут чудові парки, набережна, Монастирський острів. Восени місто особливо гарне. Навколо хороші люди, які допомагають освоїтися».
Навесні жінка навіть знялася у фільмі «Тісто», який вийшов на Netflix, і який присвячений українським майстрам випічки.
На зйомках фільму «Тісто»
Під час зйомок вона показала свою пекарню й поділилася секретами створення традиційної «Шахтарської паски».
«Мене часто знімають, але участю у цьому фільмі я дуже пишаюсь, бо поруч були «метри» цієї справи», — зізнається Ганна.
Початок шляху в підприємництві
Проте на шляху до успіху Ганна пройшла багато випробувань. Сама вона родом із Горлівки.
«У нашій родині троє дітей, ще одна дівчинка донедавна була на вихованні. Зараз вона вже вийшла заміж і живе в іншій країні».
Ганна з родиною
Старший син Світлани працював поліцейським. Та коли у 2014 році почалася російська збройна агресія проти України, він переїхав служити до Торецька.
«Ми всією родиною поїхали за ним — не кудись подалі від лінії фронту, а саме туди, бо хотіли жити разом».
Проте, ділиться Ганна, то був дуже складний для них період: втрата дому, друзів, роботи, звичного життя вплинули і на їхнє здоров’я. Та жінка не здалася й почала нове життя. У 2015 році вона вирішила заснувати власний бізнес — маленький павільйон біля лікарні, який поступово розширився до магазину та пекарні.
«Люди почали виїжджати з міста через постійні бойові дії, особливо молодь, але ми трималися».
Ганна з родиною У Торецьку
Ганна знаходила в собі сили відкривати двері своєї пекарні для місцевих жителів і військових, пропонуючи їм стабільність і надію.
Нездійснені задуми
До 2021 року Ганна разом із сином, який відкрив кафе «Кумир», успішно вела свій бізнес. Відвідувачі кафе захоплювалися його майстерністю у приготуванні суші, а сама жінка мала амбітні плани на майбутнє. Вони навіть орендували приміщення в Сіверськодонецьку, щоб відкрити новий заклад. Планували у лютому урочисте відкриття. Син навіть переїхав туди з родиною, хоча квартиру в Торецьку ще не здав. Але 24 лютого 2022 року кардинально змінило їхні задуми.
«Перш за все написала старшому сину в Київ, потім середньому. Чоловіка і молодшого сина навіть не будила — спочатку хотіла сама зрозуміти ситуацію. Але працювати не перестала — розуміла, що людям потрібен хоч якийсь острівець стабільності. Приїхала на роботу, усміхалася, підтримувала колектив, хоча всередині все стискалося від тривоги».
Ганна каже, вирішила залишатися у Торецьку допоки це буде можливо. Таким чином хотіла підтримати місцевих.
Але з початком повномасштабної війни почалися проблеми з постачальниками. Вони відмовлялися привозити борошно у пекарню, деякі взагалі повідомляли, що припиняють роботу. Тому Ганні доводилося їздити на базу у пошуках продуктів самій.
«Під час однієї такої поїздки потрапила під перший ракетний удар по Краматорську. Досі пам'ятаю той жах, хоча намагаюся не згадувати».
Попри все пекарня продовжувала працювати. Там годували місцевих і військових. Але через загострення на фронті та небезпеку згодом довелося організовувати евакуацію.
«Декому з працівників особисто допомагала з переїздом, хтось виїжджав самостійно. Коли залишилося лише двоє дівчат, поговорила з ними про необхідність тікати».
Згодом Ганна дізналася, що їхнє орендоване житло в Торецьку згоріло під час обстрілів. Дві квартири в Горлівці теж втратили — їх просто захопили бойовики.
«Але я не шкодую про переїзд. Маю хороше приміщення для пекарні, потроху відновлюємо бізнес».
Зараз Ганна активно веде соцмережі, де розповідає про свій бізнес та допомагає іншим створити власний. Каже, якщо раніше вона хотіла повернутися до Торецька, то зараз зрозуміла, тепер її життя у Дніпрі.
Ганна на тренінгу для підприємців
«Я обов’язково повернусь до Торецька за умови того, що він буде українським, бо в мене там похована мама. Хочу навести на могилі порядок. Якщо потрібна буде моя допомога у відновленні міста, то я із задоволенням буду брати у цьому участь».
Свої в Telegram 
