“Здали” за любов до України. Окупанти засудили на 11 років хірурга з Донецька Ігоря Назаренка
Мрія дитинства — лікувати людей
Ірина молодша за Ігоря на чотири роки. Каже, вони росли у звичайній родині. Ще з дитинства хлопець мріяв стати лікарем.
“Наша мама працювала в лікарні і ми дуже часто подовгу там бували. Десь з восьми років брат цікавився зоологією й біологією, тому в домі було багато медичної літератури. Наша тітка працювала в морзі, і Ігор, коли став трохи старший, часто бував у неї в лабораторії. Любив спостерігати, як вона бере аналізи, робить препарування тощо. Брат у школі вчився на "відмінно", тому з першого разу вступив спочатку до Костянтинівського медучилища, де вивчився на фельдшера. А далі пішов вчитися на хірурга до Донецького медуніверситету”.
Ігор Назаренко
Навчаючись на другому курсі, Ігор Назаренко влаштувався на роботу.
“Ми були середньостатистичною сім’єю, грошей було небагато. Тому Ігор так вирішив — навчатися і паралельно працювати”.
Існує дві версії, хто здав Ігоря
Після університету влаштувався хірургом у Донецьку лікарню №14, що на Петрівці. Там і працював до окупації Донецька у 2014. Попри те, що Ірина з перших днів умовляла брата поїхати з міста, він з дружиною залишився.
“Десь раз на місяць Ігор, за можливості, приїздив до нас у Костянтинівку, тоді ще мама була жива. Ми йому казали, щоб не афішував свою проукраїнську позицію. Але брат завжди відстоював власні погляди в дискусіях з колегами, друзями, знайомими. І потім, наскільки я знаю, був такий період, коли затримали багато лікарів. За однією версією, колишній працівник СБУ з Маріуполя за гроші здав людей, які підтримували Україну. А інша версія — його за проукраїнську позицію здали колеги. Можливо, правду ми дізнаємось вже після звільнення Ігоря або після закінчення війни”.
День, який розділив життя на “до” та “після”
Все сталося о восьмій ранку 3 жовтня 2017 року. На порозі лікарні Ігоря Назаренка затримали люди у військовій формі і відвезли в “МДБ”. У той же день з невідомого номера зателефонували його дружині і повідомили про затримання, наказавши їхати додому.
Ігор Назаренко
“Вдома був обшук. Шестеро у цивільному та військовій формі, як вона каже, зі зброєю, вилучили всі електронні носії, телефони, флешки, комп'ютер, документи, щоденники — все ретельно перерили. І повідомили, що Ігор причетний до терористичної діяльності на користь України”.
“Україна для мене, наче мати. Як можна зрадити її?”
До 4 листопада Ігоря Назаренка тримали у Донецькому ізоляторі тимчасового утримання. Поки у рідних була змога, вони передавали посилки. А в них, зокрема, самовчитель з англійської мови і медичну літературу. Навіть у застінках Ігор Назаренко приділяв час саморозвитку і навчанню.
Ірина каже, одразу ж знайшли адвокатку, сподівалися, що вона допоможе якомога швидше визволити брата.
“Мовляв, у нього неправильна поведінка, що не можна погано висловлюватися на адресу “ДНР”. Натякала, щоб він у всьому, в чому його звинувачували, зізнався, покаявся. Але брат гідно тримався. Я пам’ятаю його фразу: “Україна для мене, наче мати. Як можна зрадити її? Це все одно, що зрадити своїх батьків”.
Далі Ігоря перевели до СІЗО № 5 у Донецьку, де тримали до 29 листопада 2019 року. Там до чоловіка застосовувалася фізична сила, катування. Дружина бачила його з синцями на обличчі — одне із засідань так званого суду було онлайн.
11 років за “шпигунство”
4 листопада 2019 року Ігоря Назаренка так званий “Верховний суд “ДНР” засудив за статтею 321 “Кримінального кодексу “ДНР” “Шпигунство”. Йому винесли вирок — 11 років позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму. 29 листопада з Донецька лікаря перевезли до сусідньої Макіївки. У виправній колонії № 32 Ігор перебуває до сьогодні.
Ігорю Назаренку суд самопроголошеної "днр" присудив 11 років
“Мені відомо про брата зовсім небагато. І це зі слів тих чоловіків, теж цивільних, яких також роками утримували за решіткою. Навіть знаходячись в нелюдських умовах в колонії, Ігор продовжує бути справжнім лікарем і людиною — надає медичну допомогу. Мій брат все життя працював лікарем-хірургом, ніколи не вчиняв жодного злочину. Його проукраїнську позицію можуть підтвердити хлопці-заручники, які знаходились у полоні з моїм братом в СІЗО та колонії і вже були звільнені. Вони ж мені й розповіли про критичний стан здоров’я брата. Ігор має хронічні захворювання легенів, тому перебування в таких умовах викликає часті загострення і скорочує тривалість його життя. Крім того, він переніс запалення легенів. У брата була важка інтоксикація, що його навіть хлопці вже несли під руки до стаціонару, у них є лікувальний заклад при в'язниці. Медпрепарати передавала дружина, бо там лікування, ви ж розумієте, яке. Якби не ці ліки, не відомо, чи залишився б живим. Боїмося, щоб ще гірше не стало, бо його стан загострився, кашляє постійно”.
У дружини є можливість тричі на рік відвідувати Ігоря, частіше — передавати посилки. До повномасштабної війни "передачку" частіше за все збирала сестра і відправляла перевізниками з підконтрольної території в Донецьк. Після 24 лютого 2022 року у сестри, на жаль, вже немає такої змоги. За словами Ірини, нещодавно у в'язниці трохи поліпшилася якість харчування.
Продовжує боротьбу за свої “два метри краси”
Ірина називає свого брата “два метри краси”. Каже, Ігор багато не говорив, вважає, що чоловік має відповідати за свої слова. І він завжди дотримується цього правила, і у в'язниці теж. Постійно згадує їхні спільні поїздки до Лимана та Святогірська, як вони збирали гриби та рибалили.
Всі ці роки Ірина Іванкова займається документально-правовим супроводом свого старшого брата. Каже, що представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста та інших гуманітарних організацій принципово не пускають до політв'язнів.
“Червоний Хрест — це така імпотентна організація, працює тільки на боці нашого ворога. Я намагаюся відвідувати всі зустрічі, які організовують СБУ, Координаційний штаб, Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Раз на місяць з іншими рідними цивільних полонених буваю на цих зустрічах, не дамо владі забути про наших синів, батьків, братів. Продовжуємо боротися і вірити, що вони всі в найближчому майбутньому нарешті будуть на волі!”.
Свої в Telegram 
