Ми поїдемо — нічого у нас не залишиться. Як виживають люди у прифронтовій Довгій Балці
У селищі Довга Балка під Костянтинівкою залишилось лише 234 з 700 місцевих жителів. Попри регулярні обстріли, атаки дронів та руйнування будівель, люди продовжують жити в небезпечних умовах — одні через відданість своєму господарству, інші через відсутність альтернатив. Вони мріють про мир, але не бачать для себе іншого шляху, ніж залишатися. Про те, як виживають поблизу фронту, місцеві розповіли Суспільному.
Корови, кози та сила звички
74-річна Валентина разом із сином доглядає за чималим господарством: три корови з телятами та півтора десятка кіз. Жінка з теплотою розповідає про своїх тварин, які стали для неї справжньою розрадою в часи війни.
«Кізочок у нас 14 ходить. П'ять козликів, інші кізочки. Кози козенят постійно приводять. Вони у нас окотились ще у грудні, нічого, дояться, все нормально. Я їх дою — вони у чергу стають, перша, друга. Якщо раптом я поза чергою хочу — ні, тільки так дояться: перша, друга. Тільки покличу, вони біжать», — ділиться Валентина.
Для літньої жінки тварини — не просто господарство, а справжня емоційна підтримка.
«Я звикаю до них. Для себе, для душі. Я дивлюся — все забуваю, оці страхи. Я приходжу до них і заспокоююся».
Валентина
Валентина доглядає за худобою понад 30 років і каже, що попри небезпеку, кинути їх не може. Щоночі вона чує обстріли, які лякають не лише людей, але й тварин.
«Стріляють постійно. Спати не дають, вже яку ніч я не сплю. Ночами дуже боїмося. А коти, а собаки як бояться? А корови... Вони як пасуться, то бідні аж біжать», — розповідає вона.
Жінка згадує випадок, коли від вибуху загубилась маленька телиця.
«Вдарило — вона як рванула, аж туди у поле. Манюня, Марточка, 15 днів їй. Знайшли наступного дня. Десь там лежала і чекала. От така розумна».
Кози пані Валентини
Попри небезпеку та постійні обстріли, Валентина виїжджати не збирається.
«З господарством — куди? Куди його? Як вони почали телитись тільки, ще одна буде телитись. Виганяти їх, чи що? Я не знаю».
Пенсія, тополя та надія на мир
70-річна Світлана живе в Довгій Балці вже півстоліття. Разом із чоловіком, який на сім років старший, вони залишаються в селищі, незважаючи на небезпеку. З гіркотою Світлана розповідає про стару тополю, яку тепер використовують на дрова.
«Це наше багатство, можна сказати, місцева пам'ятка. 50 років я тут живу. Приїхала — дерево вже було, десь років 30 йому було. Гілка впала на будинок, вщент зруйнувала дах. Діду довелось її спиляти, разом з сусідом спиляли. Тепер — на дрова її».
Світлана показує спиляну тополю
Пенсії подружжя сягають менше 10 тисяч гривень на двох. І саме через брак коштів літнє подружжя залишається у рідній Довгій Балці.
«Ми поїдемо, потім повернемось — а в нічого нас не залишиться. Куди ми приїдемо? На руїни? З нуля знов починати на старості років — вибачте. Не хочемо їхати. Будемо терпіти», — пояснює Світлана.
Пані Світлана
Незважаючи на складні обставини, подружжя не втрачає надії на краще.
«Сподіваємось, щоб скоріше настав мир. Вже набридло. Понад 10 років війна йде. Хотілося б вже спокою на старості. І щоб онуки були поряд — наша радість».
Між гуманітаркою та обстрілами
У селищі частково зберігається інфраструктура — є електрика та водопостачання, працюють крамниці, налагоджена доставка продуктів. Проте кількість покупців постійно зменшується.
«Доставка продуктів — добре, все привозять. Покупців менше. Взагалі майже і немає, тому що люди повиїжджали», — розповідає продавчиня Наталія.
Продавчиня Наталія
За інформацією заступниці начальника Іллінівської сільської військової адміністрації Наталії Лебедевої, у селищі до квітня видають гуманітарну допомогу. Вона також зазначає, що багато літніх людей потребують уваги соціальних працівників.
«Люди, які залишились, вони залишилися за власним бажанням. Бували випадки, коли люди зверталися до «кол-центру» щодо евакуації, а коли ми виїжджали за місцем їхнього проживання — вони відмовлялись», — пояснює Лебедева.
Ситуація в Довгій Балці залишається напруженою. Російська армія продовжує обстрілювати село, тож руйнвань там багато. Та настрішніше, що внаслідок ворожих ударів страждають люди. За даними поліції Донеччини, 22 квітня внаслідок атаки FPV-дронів окупантів на цивільну автівку поранення отримала одна людина.
Руйнації у Довгій Балці
Попри всі ризики та небезпеки, для 234 жителів Довга Балка залишається домом, який вони не готові покинути.
Свої в Telegram 
