18-річний Максим з Донеччини тримає 27 корів і 14 кіз. Він шукає, куди евакуюватися з тваринами

Життя під обстрілами та зірковість у TikTok
Максим веде власну сторінку у TikTok «Хлопець з села». Вона популярна, відео Максима набирають десятки тисяч переглядів. Початок блогерської кар'єри був випадковим: «Пас корів, скучно було, думаю, зніму TikTok. І воно якось пішло-поїхало», — розповідає хлопець.
Тепер у нього тисячі підписників, які стежать за життям молодого фермера в умовах війни. У прямих ефірах збираються по 300-400 глядачів, які спостерігають, як тварини пасуться, телятся і живуть під постійною загрозою обстрілів.
Боротьба за виживання
Батько Максима загинув на Бахмутському напрямку — воював з 2014 року як доброволець. Мати зараз перебуває в Харкові, де доглядає за сестрою, яка проходить реабілітацію після аварії.
«Треба ж якось виживати, грошей немає. Поки сам тягну, а потім, може, будуть допомагати», — каже юнак, який змушений сам піклуватися про велике господарство.
У селі практично не залишилося сусідів — усі, хто не виїхав, займаються тваринництвом або працюють пастухами. Іншої роботи поблизу майже немає.
Робочий день від світанку до пізньої ночі
Щоб впоратися з господарством, Максим щодня встає о 3:30 ранку. Його розпорядок дня розписаний по хвилинах: ранкова дійка та підготовка молока; поїздка на базар у Краматорськ для продажу продукції; обідня дійка; сепарування молока, виготовлення бринзи, творогу, сметани; вечірня дійка; підготовка продукції на наступний день.
«Ось так зранку до ночі», — підсумовує свій трудовий день хлопець.
Слава в TikTok допомагає бізнесу
Популярність у соціальній мережі почала приносити практичну користь. На базарі Максима вже впізнають.
«Буває, йду на базарі, кричу: «Молочко, молочко». А люди кажуть: «О, цей з Тік-Току, знімає». Буває, кажуть: «Я тебе в Тік-Тоці дивлюся, молоко беру», — каже Максим.
Завдяки підписникам вдалося зібрати кошти, щоб викупити корів з бойні. Однак конкуренція на ринку молочних продуктів велика, тому доводиться значно поступатися в ціні.
Звикання до війни
До постійних вибухів звикли і люди, і тварини.
«Як далеко бахає, коровам по-барабану. А як вже прям прилетить на поле, де вони пасуться, вони тікають, бояться, звісно», — розповідає Максим.
Собаки реагують більш чутливо: «Тільки десь бахне в селі, біжать в сарай, в кормушки ховаються».
Житло хлопця поки цілe — обстрілами лише трохи пошкоджена літня кухня.
Відмова від евакуації
Підписники неодноразово пропонували Максиму допомогу з переїздом, але він категорично відмовляється залишати господарство.
«Показали мені фотографії. А там на три корови сарай. Ну, а хата — просто стіни і все. Нічого нема. А куди я корів? На вулиці буду тримати? Дощ почнеться, все — корови будуть мокрі стояти», — пояснює свою позицію фермер.
Він готовий евакуюватися лише за умови, що знайдеться місце з належними умовами для всіх тварин — з водою, електрикою та приміщеннями для утримання великого стада.
«Якщо будуть сильні обстріли, доведеться у будь-які умови виїхати. Поки ще можна тут жити — будемо жити», — каже Максим.
Тих, хто може допомогти молодому фермеру з житлом для нього та його тварин подалі від лінії фронту, просять звертатися за телефоном: +380 66 854 16 11.

