Люди намагаються зберегти нормальність у ненормальних умовах. Як живе прифронтова Костянтинівка
Цивільні під обстрілами — коли дім стає пасткою
«Цивільні страждають у будь-якому населеному пункті, який є прифронтовим», — констатує військовий.
Надія Суха на фоні розбитого залізничного вокзалу у Костянтинівці
Костянтинівка тепер — це зона активних бойових дій, тому військові активно закликають мешканців евакуюватися. Однак переконувати людей залишити домівки — складне завдання. Люди тримаються за домівки, бо більшість з них працювали на це помешкання і їм важко це все кидати. Але нині вибір інший — домівка або життя.
88-річна Олена, яка доглядає клумбу біля свого будинку, пояснює: «А як же? А бабушку куди? А всіх остальних. А от глянь, скільки підопічних всяких різних — тваринки». Жінка годує безпритульних собак, один із яких прибіг після якогось прильоту.
Пані Олена доглядає за квітником біля багатоповерхівки, у якій мешкає
«Складна ситуація. Складна. Надіємося на краще. Красота врятує світ, а не все інше. Ось це ось, розумієш, синку, красота», — каже жінка, вона на квітнику поруч з будинком, на якому висить стара табличка "Образцовый дом", підживлює троянди.
Табличка на будинку, який, за словами пані Олени, завжди таким був
Жінка говорить, що їй страшно, як всім. У місті є літні люди, та вона переконана, що жити потрібно вдома, бо ніхто нікому ніде не потрібний.
Разом з Оленою у Костянтинівці залишається мама. Жінці 88 років, вона плаче.
Мати Олени хотіла би не бачити і не чути того, що відбувається нині у Костянтинівці
«Господи, хіба ж я думала, хоча б було вмерти до війни до цієї, щоб не бачити оце чи хоч не чути. Тепер то не бачу. Ні, ну, чую ж усе», — зізнається жінка крізь сльози.
Попри все, Олена тримається, і з оптимізмом говорить: «Все буде хорошо. По-другому ніяк. Все, квіти зацвітуть, вишні поспіють і все буде гаразд».
Місто під постійним обстрілом
За словами військових, за останній місяць не було жодного дня, щоб по Костянтинівці або довкола міста не падали КАБи.
«Останнім часом активність ворожої авіації збільшилася. КАБи падають фактично там до десятка — 10-20 штук може бути за добу», — повідомляє командир.
Під час зйомок журналістці і пресофіцеру довелося ховатися від російських дронів. Група сховалася під дашком, поки у небі кружляли ворожі безпілотники.
Костянтинівка — від процвітання до руїн
До російського вторгнення у Костянтинівці було звичне, розмірене життя. Тут було багато людей, молоді. Але вже у 2014 році, коли почалася війна, місто частково окуповували російські війська.
«Після деокупації люди жили з розумінням, що це може бути, але сподівалися, що цього не станеться. Але бачите, росіяни від своїх планів не відмовляються», — пояснює військовий.
З початком повномасштабного вторгнення всі міста, які стають прифронтовими, виглядають однаково — розбиті будинки, об'єкти інфраструктури, дитячі майданчики, вирви, уламки, бите скло.
Костянтинівка
Російська армія свідомо обстрілює цивільні об'єкти, щоб викликати паніку серед населення.
«Армія РФ наводить жах на цивільних, аби викликати хвилю невдоволення, відчуття, що там, де військові, там обстріли. І багато хто підхоплює цю хвилю і працює на руку окупантам», — пояснює командир.
Побиті обстрілами будинки
Окупанти також намагаються завербувати місцевих через Telegram-канали. Дуже часто противник намагається виманити людей, аби співпрацювали з ними. Є випадки, що люди погоджуються.
У противника є і сили, і засоби
Командир 3 механізованого батальйону 24 ОМБр "Бодя" розповідає, що противник веде активну аеророзвідку. Їм не бракує ні сил, ні засобів, ні людей.
"Бодя"
Військовий говорить, росіяни несуть великі втрати.
«Тільки підтвердженими — реально, що видно — 5000 чоловік. Це не рахуючи поранених, не рахуючи екіпажі бойових машин, не рахуючи самих бойових машин».
Підрозділ "Боді" зайшов сюди у травні минулого року. За його словами, українські сили несуть значно менші втрати порівняно з противником: «У нас минулого місяця піхоти 200 немає, 300 одиниці, а ми втратили трьох людей із мінометної батареї».
Серед героїчних історій — випадок бійця, якого засипало в окопі на 11 днів. Його витягнув побратим, який зібрав у селі інструменти та працював, щоб дістати товариша з-під завалів і арматури.
Технологічна війна дронів
Особливу роль у бойових діях відіграють дрони. Екіпаж «Кажан» працює на позиціях, підтримуючи піхоту логістично та знищуючи ворога. Їхній підрозділ має кумедну назву «крокодило-бомбардило».
«Ми працюємо більше на заборону, щоб не допустити противника в наш район», — пояснює командир "Єгор". За допомогою FPV-дронів та дронів на оптоволокні вони стримують ворога. А ще працюють "мавіками".
Ефективність дронів вражає: «По перехватах противник зменшив набагато кількість своїх штурмових дій. Вони кидають собі гранати на виході зі своєї нори, кажуть по рації, що по них відпрацював "скот"».
Одна з найгостріших проблем — нестача артилерійських снарядів.
«Дуже снарядний голод. Фактично після Херсонщини, у Бахмуті ще більш-менш було зі снарядами. Добре, що дають ще імпортні поки що», — зізнається командир.
Через дефіцит боєприпасів підрозділи активно використовують дрони, самостійно виробляють боєкомплекти та обмінюються досвідом з іншими частинами.
Перемир'я, яке не спрацювало
Під час Великодня росіяни нібито обіцяли перемир'я, але вже о 12-й ночі «почали товстити всім, чим було».
«Один стрільнули, одного взяли в полон. Командир тільки за двері вийшов — тут бах-бах», — розповідає боєць.
Віри росіянам серед наших захисників немає. Вони продовжували бої попри оголошене перемир'я. Військові закликають молодь долучатися до захисту країни.
Весна серед руїн
У Костянтинівці серед руїн квіт бузок, вишні. яблуні. В одному з районів відчувався запах газу — ймовірно через обстріл була пошкоджена газова труба. Такі, як пані Олена, яка доглядає за квітником, намагаються жити. Люди намагаються зберегти нормальність у ненормальних умовах.
Свої в Telegram 
