Оксана Браницька з Бахмута двічі втратила дім через війну. Боїться, що доведеться втікати втретє
Їхали з Дебальцевого тимчасово, а виявилося — назавжди
До початку бойових дій родина Оксани жила у Дебальцевому. Тримали там магазин на ринку. Однак 2014 рік вніс кардинальні зміни у звичне життя Браницьких.
«У січні 2015 року місто почали постійно атакувати та обстрілювати „Градами". Ми тиждень просиділи в погребі. В один з таких днів був приліт у двір нашого будинку. Від удару знесло паркан, повилітали вікна, постраждав дах. Після цього вирішили виїжджати. Тоді були впевнені, що Дебальцеве відвоюють, і ми повернемося додому», — розповіла Оксана.
Родина переїхала до Бахмута, куди раніше евакуювалися їхні знайомі. Вони допомогли орендувати житло. Про повернення до Дебальцевого родина Оксани мріяла до 2016 року, та потім остаточно усвідомили, що на то не варто сподіватися, і купили у Бахмуті будинок. Почали робити там ремонт, але не встигли завершити.
«У Дебальцевому ми мали магазинчик. Від прильоту по ринку він згорів. І в Бахмуті ми з чоловіком знову почали все спочатку. Тоді не думали, що знову все втратимо», — згадує жінка.
Поїхали, щоб онука не чула вибухи
Хоч родина вже переживала досвід втечі, та все ж повірити у повномасштабну війну не могла. Однак рішення про евакуацію ухвалили швидко — 24 лютого 2022 року посадили в машину собак, кота, взяли деякі речі і поїхали з Бахмута.
«Нашій онучці тоді був лише рік, тому не хотіли, щоб вона чула російські обстріли. Ми вже знали, що таке удари „Градами" і прагнули зробити все, щоб дитина це не відчула. І, як виявилося, не дарма, бо ворог не обмежився артилерією, а бив по місту й ракетами», — пояснює Оксана.
Вид на Бахмут, 22 червня 2023 року
Нині родина понад три роки живе в Кривому Розі. Перші пів року мешкали у волонтерки, яка тимчасово їх прихистила і допомагала з кормом для домашніх улюбленців Браницьких. Паралельно Оксана з чоловіком шукали будинок, бо жити у квартирі було неможливо.
«Знайти дім було задачею із зірочкою. Тоді переважно пропонували квартири. Я залишала оголошення на багатьох сайтах: „Орендую будинок, бо тварин багато". І все-таки нам пощастило», — каже вона.
У Кривому Розі Оксана працює продавчинею в магазині. Зізнається, що довго не могла влаштуватися на роботу, бо всі роботодавці хотіли молодших працівниць.
Від нашого дому, мабуть, вже нічого не залишилося
Що з будинком у Бахмуті Оксана не знає. Після евакуації вона підтримувала зв'язок із сусідкою, бо та залишалась у місті. А у 2023 дізналася, що на провулку 4-й Садовий, де вона жила, був прильот. Тоді було поруйновано багато будинків.
«На фото, які вона мені прислала, я побачила, що будинок був частково зруйнований. Що стало з ним ще за два роки — можна лише уявити. Думаю, нічого не залишилося», — констатує жінка.
Зруйнований будинок Оксани у Бахмуті
Родина Оксани продовжує орендувати будинок, компенсації за зруйноване житло отримати не можуть, бо закон про виплати в зоні бойових дій та окупації Президент поки не підписав. Хоч і на підпис документ був направлений ще наприкінці 2024 року.
«Дуже хотілося б отримати кошти від держави. Якби це сталося, ми б змогли придбати житло, але, думаю, не в Кривому Розі. Можливо, на Полтавщині, Київщині або Чернігівщині. Але сьогодні ми не про це думаємо, бо росіяни наближаються до Дніпропетровщини, і я сподіваюся, що і звідси нам не доведеться тікати. Це навіть страшно уявити», — підсумовує Оксана Браницька.
Свої в Telegram 
