Олександр з Краматорська створив власний бренд одягу LOCK ARCHIVE. Його речі купують за кордоном

Від секонд-хенду до власного стилю
Олександр вирішив не завершувати 11 клас — уже після десятого він чітко розумів, що хоче займатися дизайном одягу. Тому одразу вступив до краматорського коледжу на спеціальність модельєра.
«Я просто хотів носити речі, яких більше ні в кого немає», — пояснює свою мотивацію Олександр. Дорогі дизайнерські речі були не по кишені, тому він попросив маму навчити його шити. Так з'явилися перші «кастоми зі шмоток із секонду» — спочатку для себе, згодом для друзів.
Одяг від LOCK ARCHIVE
Поштовхом до створення бренду став звичайний капюшон. Олександр зшив його для себе, виклав фото в Instagram Stories — друзі зацікавилися й почали питати, чи можна зробити ще. За першу зиму він продав близько 20 штук, що дало усвідомлення: він хоче ділитися своїм одягом з іншими. Так з'явився окремий акаунт для демонстрації власних робіт.
Після початку повномасштабного вторгнення хлопець з батьками переїхав до Рівного. Там провів два роки, які, за його словами, зробили його більш зібраним і впевненим у собі. Коли бренд LOCK ARCHIVE почав приносити стабільний дохід, він відчув готовність забезпечувати себе самостійно.
«Тоді я переїхав до Львова — щоб жити окремо й повністю зосередитись на своїй справі», — розповідає дизайнер.
Філософія бренду — закритий архів унікальності
Назва LOCK ARCHIVE виникла як ідея про особистий, закритий архів — локальний простір, у якому зберігаються створені речі.
«Спочатку для себе, а потім — і для тих, хто їх відчує», — пояснює Олександр.
Одяг LOCK ARCHIVE
Натхнення він шукає у вуличній культурі, на концертах і зібраннях, де багато різних і цікавих людей. Олександра приваблює нестандартний одяг, естетика та атмосфера. Нещодавно почав знімати відео на стару камеру з fisheye-лінзою — йому подобається ця естетика спотворень.
«Для мене важлива не просто річ, а той настрій, який вона передає», — підкреслює дизайнер.
Практичний streetwear з українським характером
LOCK ARCHIVE — це продуманий, практичний стріт-вір. Олександр створює речі, які добре сидять, не заважають у русі й водночас виглядають стильно. Наприклад, у новій колекції є дуже широкі й довгі штани, але щоб вони не тяглися по землі — додав затяжки. Здавалося б, дрібниця, але вона важлива.
Одяг LOCK ARCHIVE
«Це дуже кайфово — побачити в натовпі людину в локальній речі, яку знають тільки „свої". Це об'єднує, бо ви „шарите" одну культуру. І для таких людей я й створюю речі», — говорить Олександр.
100% DAMN HANDMADE — від ескізу до упаковки
У бренді все від початку до кінця проходить через руки Олександра. Він сам придумує речі, шиє, фарбує тканини, наносить друк, обробляє, пакує, підписує коробки. Навіть шовкографію робить власноруч. На коробках є напис «100% DAMN HANDMADE» — і це буквально так.
Запаковані замовлення від LOCK ARCHIVE
Процес творення починається в голові, зізнається хлопець. Він не малює ескізів — одразу бачить уявну форму: як ця річ має виглядати, як носитиметься, як працює в повсякденності. Далі будує лекала, ріже, підбирає тканини та фурнітуру, готує матеріали. За потреби фарбує. Потім — друк, шиття, фінішна обробка, прасування, пакування.
«Для мене важливо, щоб люди отримували не просто річ, а частину моєї енергії, ідеї, уваги. Це не просто одяг — це предмет, який я проживаю зсередини», — ділиться він.
Закордонні поціновувачі бренду та плани на майбутнє
Поки що бренд працює виключно онлайн. Відкривати шоурум Олександру не на часі через нестабільність, але він не виключає, що колись він з'явиться і в Україні, і за кордоном. Тим більше, що приблизно 60% його клієнтів — іноземці. Зараз він поступово відкриває бренд для міжнародної аудиторії, звідти часто відчувається жива цікавість і підтримка.

Він зареєстрував ФОП, запустив сайт LOCK ARCHIVE, налаштував систему замовлень — усе, щоб зробити процес зручним і прозорим.
Наразі Олександр працює над новою колекцією, натхненою естетикою 2012 року — ерою треків, реміксів діджеїв, інтернету, моря, щасливого дитинства, теплого сонця, Snapchat та вайбу Євро-2012. У ній він відчуває легкість, ностальгію й теплий хаос тих часів свого дитинства.
«Ідей багато. Щодо колаборацій — їх хочеться, але в Україні не так багато дизайнерів, які дійсно створюють щось своє, унікальне. Тому, можливо, зроблю колабу з тими, кого особисто знаю й поважаю», — підсумовує дизайнер.
