Донбас — питання цілісності України. Зеленський про переговори, запрошення Путіна і обмін полоненими
Донецька і Луганська області
Президент чітко окреслив позицію України щодо Донецької області: «Ми вважаємо, що жорсткі вимоги до України — це точно не компроміс. Це зміна територіальної цілісності України».
Володимир Зеленський підкреслив, що Україна готова до домовленостей, які реально завершать війну, але категорично відкидає будь-які варіанти, пов'язані зі зміною кордонів.
США запропонували як можливе рішення створення вільної економічної зони на Донбасі. Київ готовий обговорювати такі формати, але з принциповою умовою.
«Питання контролю тієї чи іншої території, навіть вільної економічної зони, має бути також справедливим. А саме: контроль Україною тих територій, які ми контролюємо. Ось приблизно наше бачення, про яке було і в Абу-Дабі наголошено вперше в тристоронньому форматі», — заявив президент.
Київ не погодиться віддати Росії Донецьку та Луганську області. Натомість Кремль наполягає на так званій формулі Анкориджа — виході українських військ з Донбасу та замороженні поточних ліній фронту.
Запорізька АЕС
Контроль над Запорізькою атомною електростанцією президент також відніс до найважливіших територіальних питань, які потребують вирішення на переговорах.
«Тому і звучить, що територіальне питання — ключове, яке ще треба вирішити», — підкреслив Володимир Зеленський.
Що ж стосується територіальних питань, то, за словами президента, найменш проблемним варіантом наразі залишається формула «стоїмо, де стоїмо».
Переговори
Під час попередніх раундів переговорів сторони розглядали різні формати врегулювання, зокрема можливість створення вільної економічної зони. Проте жодних конкретних домовленостей досягти не вдалося — російська делегація не мала мандату на прийняття рішень.
«Але наша сторона була більш вільна, тому що може мені подзвонити в будь-який момент і запитати, що я думаю. Домовилися, що до цих питань сторони повернуться на наступній зустрічі, і ми будемо мати фідбек Російської Федерації», — пояснив президент.
Наступна тристороння зустріч за участю України, США та Росії запланована на 1 лютого.
Угод про припинення ударів немає
Володимир Зеленський наголосив, що жодних прямих домовленостей між Україною та Росією щодо припинення атак на енергетичну інфраструктуру немає. Водночас підтвердив, що це питання порушували під час переговорів в Абу-Дабі.
«Американська сторона окремо говорила з нами. Я не знаю, чи вони говорили з росією. Напевно, говорили. І американці сказали, що хочуть порушити питання деескалації — з обох боків демонструвати ті чи інші кроки щодо невикористання далекобійних можливостей, щоб забезпечити більше простору для дипломатії», — сказав Зеленський.
Президент додав, що Україна діятиме дзеркально, якщо Росія продовжить обстріли енергетичної інфраструктури.
Вже через кілька годин після цього речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що президент США Дональд Трамп попросив путіна утриматися від ударів по Києву до 1 лютого «з метою створення сприятливих умов для переговорів».
Тим часом пік морозів в Україні (до понад -20 градусів у Києві) припадає на 1-4 лютого.
Про зустріч із Путіним
Також 29 січня Пєсков заявив пропагандистам, що «рф поки що говорить про переговори із Зеленським у Москві», а роздуми про інше місце назвав «недоречними».
Зеленський на зустрічі з журналістами 30 січня відповів, що це неможливо.
«Безумовно, це неможливо, щоб я зустрічався з Путіним у Москві. Це так само, як з Путіним зустрічатися в Києві. Я так само можу запросити його в Київ, нехай приїжджає. Публічно запрошую його, якщо він наважиться, звісно», — заявив Володимир Зеленський.
Дмитро Пєсков на це відповів, що це Зеленський просив зустрічі з Путіним, а не навпаки.
Про обміни полоненими
Володимир Зеленський заявив, що Росія зупинила обміни військовополоненими.
Востаннє обміни були в жовтні 2025 року. У листопаді секретар РНБО Рустем Умєров повідомив, що Україна домовляється про звільнення ще 1200 українців, проте поки що цього не сталося.
«Росіяни зупинили процес. Вони не дуже зацікавлені в обміні людей, тому що вони не відчувають, що їм це щось дає. Вони вважають, що це дає нам», — сказав Зеленський 30 січня в Києві.
Історію з Гренландією використають проти України?
Володимир Зеленський припустив, що ситуацію щодо Гренландії можуть використати, щоб забрати українські території й визнати це де-юре.
«Коли вирушають кілька десятків військових на підтримку Данії, то… Що це означає? Який сигнал? Якщо десь там ті території просто визнають, то що буде в нас? Якщо визнають там, то є вірогідність, що визнають і тут», — заявив президент.
Нагадаємо, що США заявили претензії на Гренландію, звинувативши Данію в неспроможності гарантувати безпеку острова, що викликало різку реакцію Копенгагена.
Про готовність вступу до ЄС у 2027 році
Володимир Зеленський розповів, що питав у дипломатів про те, коли Україна буде готовою стати членом Євросоюзу.
«Технічно ми будемо готові у 2027 році. Це питання відкриття кластерів. До кінця 2026-го з усіма кластерами ми будемо готові. Є різні реформи, є різний діалог щодо квот, торгівлі. Це довгий процес. Нас цікавить фаст-трек», — зазначив президент.
Проте в Європі щодо цього ставлення скептичне. Так, єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос 29 січня казала, що багато держав-учасниць хотіли б бачити Україну у блоці вже у 2027 році, але точні терміни ще невідомі.
А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що не бачить шансів на вступ України до ЄС у 2027 році.
Зеленський 30 січня пояснив журналістам, що Україні потрібен прискорений вступ, бо після війни Росія блокуватиме євроінтеграцію України.
«У росії буде бажання після цієї війни, особливо після якогось терміну зняття санкцій тощо, про що вони говорять у своїх двосторонніх діалогах, займатися тим, щоб України не було в Євросоюзі», — вважає він.
Що ще говорив президент
Володимир Зеленський розповів, що ракети PAC-3 для комплексів Patriot надійшли в Україну через добу після масованого обстрілу, хоча мали бути надані заздалегідь. За його словами, партнери знали про підготовку балістичних ударів, але через затримки з фінансуванням від Європи українські системи ППО залишалися без боєкомплекту.
Зеленський поставив перед новим міністром оборони Михайлом Федоровим три ключові завдання: посилення ППО і «закриття неба», врегулювання проблеми «бусифікації» та наведення ладу з контрактною армією, щоб наявні формати контрактів «реально працювали».
Також президент заявив, що кадрові зміни в Офісі президента спрямовані на посилення переговорного напряму та формування єдиної позиції й комунікації від України. І розповів, що перед тим, як призначити керівником свого офісу Кирила Буданова, проводив зустрічі ще з кількома кандидатами, зокрема з Михайлом Федоровим, Сергієм Кислицею та Денисом Шмигалем.
Крім того, президент заявив, що січень-березень будуть найскладнішими місяцями для України фінансово, доки не надійде перший транш кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. Його очікують у березні.
Свої в Telegram 
