Піхота без зброї і дрони на оптоволокні. Як зупиняють наступ Росії на Слов'янськ
Лиман як замок перед Слов'янськом
Захопити Слов'янськ — одна з головних цілей Росії в цьогорічній літній кампанії. Разом із Краматорськом це ключові вузли оборони Донецької області. Але щоб підійти до міста впритул, окупантам спочатку потрібно взяти Лиман, а там справи йдуть не так, як вони розраховували.
Наступ армії РФ на Лиманському напрямку різко сповільнився. За даними Американського інституту вивчення війни (ISW), якщо взимку окупанти просувалися на 3-5 кілометрів за кілька місяців, то вже в березні лише на сотні метрів або взагалі стоять на місці.
Основний удар зараз іде не в лоб, а по флангах — через Дробишеве та Ямпіль у бік Діброви і далі до Сіверського Дінця. У самому Лимані тиск двома способами — інфільтрація дрібними групами та знищення логістики дронами.
«Вогневий вплив на логістику небезпечніший за саму інфільтрацію, тому що від логістики залежить набагато більше», — каже офіцер 63-ї бригади з позивним «Кінг».
«Кінг» за три роки війни пройшов шлях від солдата до командира роти одного з найефективніших підрозділів Сил оборони «Сталеві Леви»
Війна дронів у Серебрянському лісі
Серебрянський сосновий ліс — більше ста гектарів густих хащів — визначає тут усю тактику. Саме крізь нього намагається просочитися російська піхота — групами по 2-6 людей, часто без карт, лише з усними інструкціями на кшталт «йдеш вперед, повертаєш праворуч, знаходиш будівлю і там сидиш».
Зупиняють їх переважно дрони на оптоволокні.
«Якщо немає обривів — постійно щось вражаємо. Але важко. Російська піхота, коли йде — намагається залізти в такі хащі, що іноді дістати їх просто нереально. І вони сидять, чекають моменту, щоб піти далі. Але ми їх все одно знищуємо», — каже FPV-пілот 53-ї бригади Віталій.
Лише за січень підрозділ «Сталеві леви», де служить «Кінг», знищив 684 російських солдатів.
Частина російських бійців іде вперед навіть без зброї — просто щоб просуватися. Так звані «коні» несуть на собі боєкомплект і батареї для рацій, розвантажуються на передовій і повертаються назад. «Штовхачі» з погрозами женуть масу людей уперед. Іноді колону супроводжує «Мавік» — показує дорогу.
«Якщо доходять — їм туди іноді дронами скидають харчі, патрони. Але нерідко вони просто виходять із тих умовних укриттів у пошуках припасів, бо в буквальному сенсі помирають від голоду. І потрапляють до нас у полон», — розповідає офіцер 53-ї бригади з позивним «Кампа».
Ті, кому вдається пройти непоміченими, упираються в Сіверський Донець. Взимку намагалися перейти по льоду — українські дрони знаходили їх по слідах. Влітку — пробували на гумовому човні з мотором. Потопили дроном-бомбером.
Відключення Starlink і дезорієнтація ворога
Чималу роль у гальмуванні наступу відіграло відключення Starlink для російської армії. Це одразу відбилося на управлінні підрозділами.
«Перші три дні, коли його відключили, у нас теж були проблеми. Але по ворогу це вдарило більш ніж суттєво. В них була суцільна дезорієнтація. Це було помітно по роботі їх FPV, «Мавіків» — по всіх польотах. Якщо щось десь і літало, то неорганізовано. І літало значно менше», — розповідає FPV-пілот 53-ї бригади з позивним «Малиш».
Росіяни шукають заміну: будують Wi-Fi-мости, ставлять антени на висотках. Українські підрозділи їх методично знищують. Частково окупанти перейшли на тактику «вільного полювання» — дрони патрулюють маршрути й б'ють по тому, що бачать, без координації з розвідкою.
Після Сіверська важче, але захисники тримаються
Окремий фронт — під Сіверськом, який Росія окупувала наприкінці минулого року. Сили оборони відступили на 5-7 кілометрів, і тепер ландшафт диктує нові правила для артилеристів.
«Коли ми відійшли від Сіверська — стало трошки важче, тому що безпосередньо тут зараз мало лісів, дуже багато ярів, гір», — пояснює артилерист 10-ї гірсько-штурмової бригади з позивним «Академік».
Найефективнішою зброєю тут виявилася стара радянська гаубиця Д-30 — маленька, легка в маскуванні, невибаглива в обслуговуванні. За словами «Академіка», деякі розрахунки влучають у ціль з першого снаряду — є відеопідтвердження ураження навіть поодиноких піхотинців.
«Допоки тримається Лиман — бої за Слов'янськ ще не почалися»
Усі, з ким спілкувалося «Радіо Свобода», говорять одне: поки Лиман у руках України — Слов'янськ поза безпосередньою загрозою штурму. Але ціна цього утримання — колосальна.
«Що вони намагаються зробити на нашому напрямку? Я думаю, що це рух флангами до річки Сіверський Донець, відрізання Лимана для того, щоб почати туди активну інфільтрацію, захоплення міста і вихід на оперативний простір, який дозволить уже далі продовжувати наступальні дії в межах Слов'янсько-Краматорської агломерації. Допоки ми утримуємо Лиман, вважайте — бої за Слов'янськ ще не почалися», — каже «Кінг».
Якщо Лиман впаде і фронт відкотиться до Сіверського Дінця — Слов'янськ опиниться в зоні досяжності дронів і артилерії. Поки цього не сталося, місто залишається тиловою базою. Але ціна цього «поки» — щоденна кров на лісових стежках Серебрянки.
Свої в Telegram 
