Вступ-2026: що держава пропонує молоді з окупованих територій. І де система дає збій
Нові правила для всіх, і окремі умови для ТОТ
Кампанія регулюється наказом Міністерства освіти і науки № 373 від 26 лютого 2026 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 20 березня. Документ із Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році оприлюднили 24 березня. Торік відповідний порядок опублікували майже на місяць пізніше — у квітні, що спричинило критику.
Серед головних змін для всіх вступників у 2026 році:
-
до 10 заяв на виші, з них до п'яти — на бюджет;
-
система пріоритетів поширилася на магістратуру, включно з контрактом;
-
вага творчого конкурсу зросла до 0,7;
-
мотиваційні листи скасовано;
-
оцінювання в університетах здебільшого відбувається очно, крім окремих категорій — зокрема вступників з ТОТ, тих, хто складав НМТ за кордоном, військовослужбовців та членів збірних команд, які перебувають на змаганнях або зборах за межами країни;
-
результати випускних іспитів у країнах Європи визнаються замість НМТ.
Для молоді з окупованих територій правила окремі. Вступники можуть обирати між НМТ і співбесідою в університеті, а в окремих випадках — комбінувати обидва формати. Відсутність українського паспорта — не перешкода, достатньо свідоцтва про народження.
Немає атестата — його можна отримати через освітні центри «Крим-Україна» або «Донбас-Україна», склавши два дистанційні іспити: з української мови та історії України. Після звернення до освітнього центру абітурієнта скеровують до уповноваженої школи, де він проходить річне оцінювання. Після складання іспитів школа замовляє українське свідоцтво про повну загальну середню освіту, а на перехідний період вступник отримує довідку про успішне проходження оцінювання і державної підсумкової атестації.
Але тут є пастка: вступаючи з «окупаційним» атестатом, абітурієнт може обрати лише один університет — той, через який оформляється український документ про освіту. Вибору фактично немає.
Освітні центри: 205 точок, але не скрізь
Освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» залишаються головним інструментом для вступників з ТОТ. Вони працюють на базі університетів і фактично виконують функцію посередника між вступником і системою освіти. На практиці це представники приймальної комісії, які допомагають оформити документи, організовують проходження річного оцінювання та супроводжують під час вступу.
Торік центрів налічувалося 205 — найбільше в Києві (32), Дніпропетровській (28), Одеській та Харківській областях (по 21). Найменше — у Волинській і Чернівецькій (по два) та Херсонській (один).
Чи зросте мережа у 2026 році — МОН не відповіло. Актуальні контакти центрів обіцяють опублікувати до 1 червня на сайті міністерства в розділі «Інформація для осіб з ТОТ та ВПО».
Квота-2: місць більше там, де небезпечніше
Квота-2 — бюджетні місця для вступників з окупованих та прифронтових територій — існує з 2016 року. За 10 років вона перетворилася на системний інструмент залучення молоді з ТОТ до українського освітнього простору. Проте статистика невтішна: якщо 2024 року за квотою вступили 11 325 осіб, то 2025-го — вже 9 418. Падіння — майже 17%.
В Офісі омбудсмана причину вбачають не лише в безпекових ризиках, а й у системних проблемах самої процедури. У березні 2026 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що в Україні досі немає чіткого, стабільного і зрозумілого механізму вступу для молоді з окупованих територій.
Право на квоту-2 мають особи, які проживають або проживали на тимчасово окупованих територіях, мешкають у зонах активних бойових дій, або були вимушено переміщені звідти. При цьому умови вступу залежать від дати виїзду. Вступники, які ще перебувають на ТОТ або перемістилися після 1 жовтня 2025 року, можуть самостійно обрати формат — за результатами НМТ або за результатами співбесіди в обраному університеті. Ті, хто виїхав до 1 жовтня 2025 року, також можуть претендувати на квоту-2, але лише за результатами НМТ.
Загальний обсяг квоти у виші — 10% бюджетних місць, але не менше одного місця. Однак у переміщених університетах і закладах Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей цей показник сягає 40%. Примітно, що у порядку прийому 2025 року до цього переліку входила ще й Київська область з 11 закладами вищої освіти, у 2026 році її вже немає.
За даними Державної служби статистики, в Україні станом на 2024 рік налічувалося 314 закладів вищої освіти: 173 — державної та 107 — комунальної власності. Для порівняння: згідно з постановою Кабміну від 13 жовтня 2015 року № 935, в Україні було 20 державних вишів, переміщених із зони АТО. У листопаді 2025 року заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко в інтерв'ю «РБК-Україна» заявив, що після 2022 року переміщених університетів уже 30, і вони розпорошені по різних містах — деякі переміщувалися повторно. Офіційного переліку таких закладів наразі немає.
Тобто, за приблизними підрахунками, 40-відсоткова квота діє приблизно у 90 вищих навчальних закладах державної та комунальної власності, понад половина з яких — у прифронтових регіонах. У решті — близько 200 вишів, квота становить 10%. Це створює суперечливу ситуацію: найбільше шансів вступити на бюджет саме там, де найнебезпечніше.
Якщо бюджетних місць не вистачає, вступника можуть зарахувати на контракт із правом переведення на вакантні бюджетні місця. Але у черзі на переведення серед пільгових категорій молодь з ТОТ майже в кінці списку.
У МОН для ZMINA не сказали точної кількості місць за квотою-2 на 2026 рік. Однак на заході «Вступна кампанія — що потрібно знати про вступ на бакалаврат, магістратуру й аспірантуру у 2026 році» Микола Трофименко пояснив: формуванням державного замовлення займається Міністерство економіки, тож кількість бюджетних місць ще очікується.
«Мінекономіки анонсувало, що підхід до формування державного замовлення буде змінений. Очікуємо, що пріоритет держави, порівняно з минулим роком, не зміниться, тому що в топах бюджетних місць були інженерні, будівельні, IT, медичні спеціальності — ті, які сьогодні необхідні державі для відбудови, оборони й розвитку реального сектору економіки», — сказав Трофименко.
Від обсягу державного замовлення залежить і кількість місць за квотою-2, яка становить від 10% до 40% загальної кількості бюджетних місць у закладі.
У серпні 2025 року правозахисники вже закликали МОН забезпечити достатню кількість бюджетних місць для вступників з тимчасово окупованих територій. Ситуація, схоже, суттєво не змінилася.
«Нульовий курс»: безкоштовно, але з умовами
Тим, хто не готовий одразу йти на перший курс, держава пропонує підготовче відділення, так званий нульовий курс. Три-шість місяців підготовки до НМТ або вступних іспитів, адаптація до університетського середовища та психологічна підтримка. Програма реалізується в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA та є частиною державної програми «Відкритий шлях до вищої освіти».
Що держава покриває для молоді з ТОТ:
- навчання на підготовчому відділенні (безкоштовно);
- проживання в гуртожитку (безкоштовно);
- щомісячна споживча допомога – 3328 гривень у 2026 році.
Програма безкоштовна також для молоді, звільненої з незаконного утримання, та військовослужбовців після служби.
Додатковий бонус: випускники підготовчого відділення, які того самого року вступають до університету, де проходили підготовку, отримують 15 додаткових балів до конкурсного бала на спеціальностях з особливою підтримкою.
Зимовий набір уже відбувся. Станом на початок березня 2026 року навчання розпочали 1 027 осіб у 46 закладах вищої освіти: 454 — очно, 573 — дистанційно. Серед учасників 220 належать до пільгових категорій, решта 807 — інші вступники. Загалом заявки на участь подали 2 460 осіб.
Коаліція правозахисних організацій оцінює запуск програми позитивно. Водночас правозахисники вказують: вимоги до документів досі не враховують реальних обставин. Відсутність українського паспорта й атестата, обмежений доступ до навчання у випускному класі української школи, неможливість користуватися «Дією» — все це залишається реальним бар'єром для тих, хто хотів би скористатися програмою.
50 тисяч «підйомних»: гроші є, але отримати їх складно
Молодь від 18 до 23 років, яка після 6 червня 2025 року виїхала з окупованих територій на підконтрольну Україні територію, може отримати одноразову виплату в 50 тисяч гривень. Вона не залежить від інших соціальних допомог і може нараховуватися паралельно з ними. Механізм регулюється урядовим порядком № 551, виплати здійснює Державна служба України в справах дітей.
Але ключова умова — наявність індивідуального плану реінтеграції. Це комплексний документ, який охоплює маршрут евакуації, перелік необхідних документів і подальший соціально-психологічний супровід. Зазвичай його формують громадські та благодійні організації ще до виїзду людини з окупації та погоджують у профільній службі.
Якщо дитина повертається разом із законним представником, підставою для виплати може бути індивідуальний план реінтеграції, дані з державного реєстру депортованих дітей або підтвердження від СБУ. У випадках, коли повернення відбувається без супроводу або без оформленого плану, потрібні додаткові підтвердження — зокрема, від Омбудсмана чи інших офіційних джерел. Окремі правила діють і для осіб з-поміж дітей — українців віком від 18 до 23 років, які на час збройної агресії не досягли повноліття: вони мають право на допомогу, але лише за наявності документального підтвердження факту прибуття.
Ті, хто виїжджав самостійно або звернувся по допомогу вже після повернення, фактично позбавлені виплати, і це визнають самі чиновники.
Станом на 31 березня 2026 року допомогу отримали лише 295 осіб на загальну суму 14,75 млн гривень.
Очільниця Державної служби у справах дітей Валентина Зозуля в коментарі виданню «Крим.Реалії» пояснила, що готуються зміни до порядку: планується дозволити виплати й без індивідуального плану, якщо факт депортації чи примусового переміщення підтверджений іншими джерелами — зокрема СБУ або відповідним реєстром. Але ці зміни набудуть чинності лише після ухвалення урядом.
Що потрібно змінити
Коаліція правозахисних організацій у документі «17 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України у 2026 році» наполягає: доступ до освіти для дітей і молоді з тимчасово окупованих територій — це не лише соціальна підтримка. Освіта розглядається як спосіб надолуження навчальних втрат, мотив для виїзду з окупації та інструмент подальшої адаптації молоді в Україні.
Серед конкретних пропозицій — об'єднати центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» в єдину ефективнішу систему, запровадити можливість складати вступні іспити онлайн на захищених платформах за прикладом НМТ, а також чітко врегулювати порядок визнання результатів навчання, здобутого на окупованих територіях, відповідно до закону № 3482-IX.
Правозахисники підкреслюють: для реальної роботи цієї системи потрібні зміни в законодавстві, які враховуватимуть наслідки окупації та війни. Поки цих змін немає — молодь з тимчасово окупованих територій і надалі змушена долати систему, яка ніби відкрита для них, але насправді залишається складним квестом.
Для тих, хто ще перебуває на окупованих територіях і планує виїзд, наразі діє підтримка, яка передбачає безкоштовний і конфіденційний виїзд, супровід на всіх етапах та допомогу з безпечними маршрутами — навіть без документів.
Свої в Telegram 
