Війна та мистецтво. Як на Донеччині відкривали експозицію з доданою реальністю «Тонка Червона Лінія»
У Бахмуті відбулася перша презентація виставки сучасного мистецтва «Тонка Червона Лінія» з елементами доданої реальності. Картини одинадцятьох художників – вихідців зі східної України – не просто вражали відвідувачів, а ще й розмовляли з ними завдяки спеціальному мобільному додатку.
«Регіону потрібен власний арт-центр»
Виставка стала результатом творчого експерименту – спільної роботи митців в арт-резиденції у місті Бахмут. Не завадило навіть те, що у місті немає жодної художньої галереї. Понад п’ятдесят картин розмістили у творчій студії кураторки Лєни Клочко Jipabimil та у коридорах торговельного центру, де вона знаходиться. На думку художниці, це навпаки допоможе привернути увагу до проблеми та до необхідності розвитку мистецтва у східному регіоні.
Кураторка резиденції Лєна Клочко та менеджер проєкту Володимир Орос на відкритті виставки в Бахмуті
«Це був дуже цікавий досвід для мене як художниці - стільки глядачів одночасно у моїй майстерні. Ми ще не встигли усвідомити, що арт-резиденція відбулася, а вже приходять гості, колеги, які не соромляться і критикувати, але зненацька кажуть “круто!” Це важливий процес - і для нас, і для міста як спільноти. Тому що нам необхідно розуміти, що Бахмуту і регіону потрібен власний арт-центр», - каже Клочко.
І кількість зацікавленої молоді, яка прийшла подивитися на картини своїх земляків, які просто на їх очах пишуть історію сучасного мистецтва, є тому доказом.
Мистецтво з виходом у віртуальну реальність
У відвідувачів не лише була можливість особисто поспілкуватись з художниками та дізнатися історії їх становлення, але й використати мобільний додаток, який відкриває додану реальність на деяких полотнах.
Картина Дмитра Коломойцева співає «Щедрика» при наведенні смартфону на QR-код, Черчіль на однойменному полотні промовляє «Па-ля-ни-ця», дівчинка з картини Алана Майера питає у «сусідки» про ім’я її собачки, а героїня картини Лєни Клочко розповідає, чого ж вона хоче.
Організатори виставки обіцяють, що експозиція буде розширюватися, адже робота арт-резиденції продовжується. До експозиції у Києві приєднаються також Петро Антип, скульптори та художники Роман Мінін, Антон Логов і Микола Бірючинський.
«Картин з доданою реальністю також буде більше: «Робота з доданою реальністю та додатком V-Art перевершила наші очікування. Це додало експозиції об’єму у сприйнятті картин. Ми побачили, як мистецтво може насправді оживати», - говорить менеджер проєкту «Тонка червона лінія» Володимир Орос.
У мобільному додатку V-Art згодом з’явиться і віртуальний варіант виставки, яку зможуть відвідати всі охочі з будь-якої точки земного шару.
Інфрачервоні світлини, флуоресцентні фарби та соляні скульптури
Відкриття відвідало багато творчої молоді, журналістів та бахмутян.
«Для мене це все незвичне, щось нове. Картини дуже сподобалися, тому що змушують уяву працювати. Дивлячись на них, можна придумати те, що художник не показав – щось своє. Але понад усе сподобались фотографії з пейзажами Бахмута», - говорить відвідувачка Анна, роздивляючись фотопейзажі Сані Джанта (Олександра Джантімірова), фотороботи якого також представлені у експозиції. Вони виглядають незвично, тому що фотохудожник часто експериментує та знімає у інфрачервоному світлі, невидимому для людського ока, від чого об’єкти на світлинах виглядають інакше.
На виставці представлено і декілька скульптур та інсталяція Дмитра Коломойцева. Відкриття виставки у Бахмуті надихнуло його успішним стартом, і він із захопленням чекає того ж на виставці у Києві вже 15 вересня:
«Така подія для Бахмута – це ого-го-го! Та що там, це і для Києва – ого-го-го! Я хоч і спостерігав за цим усім у процесі і мені складно сприймати це як глядачеві, але ідея з QR-кодами дуже прикольна», - ділиться враження Дмитро та демонструє не тільки свої художні роботи, але й скульптури: Шевченка з солі та з вугілля.
"Поступь Бога" - скульптура Дмитра Коломойцева
Вражали яскравістю картини Дениса Адушкіна. У затемненні його полотна виглядають зовсім по-іншому: «Цю картину я знімав на відео, як її малюю. Там видно, наскільки швидко це відбувається. Тут використано два типи фарб: флуоресцентна та акрилова. Тому при ультрафіолетовому світлі картина виглядає зовсім по-іншому, у неї зовсім інша структура», - пояснює митець, демонструючи картину у світлі УФ-лампи.
Денис Адушкін
Куди веде «Тонка червона лінія»
Проводила екскурсію для глядачів та коментувала кожну роботу Галина Мєднікова, докторка філософських наук, професорка кафедри культурології НПУ імені Драгоманова (Київ):
«Тонка червона лінія – це символ кордону між життям та смертю, добром та злом, лінії розмежування нашої свідомості. В цій експозиції ви побачите роботи кращих митців Донеччини, які формують просто зараз школу художників східного регіону. Ця особливість в тому, що вони дуже трагічно пережили події 2014-го року: в них зруйнувалися родини, вони вимушені були виїхати, в більшості, з Донецька до Києва. Це трагедія і туга за своїм домом, родиною, дітям. Змінюючи власну свідомість та ставлення до миру, вони через мистецтво змінюють і нашу свідомість», - каже Мєднікова.
Галина Мєднікова
Галина Сергіївна могла спостерігати за творчим процесом в арт-резиденції, адже працювала над каталогізацією виставки. Вона навіть сама стала моделлю для декількох робіт, чим дуже пишається.
Позувала для митців під час творчих пленерів і бахмутянка Ольга з сином Кирилом. Вона також з великим задоволенням прийшла на виставку, щоб побачити результат. Олю малювали одразу декілька художників і на усіх картинах вона вийшла різною, як і її син. Результат бахмутянці дуже сподобався:
«Позувала більше чотирьох годин. Це дуже крутий досвід для мене особисто. Дуже талановиті митці, дуже своєрідні. Що мене завжди цікавило у творчих людях, так це їхній світогляд, світовідчуття. Воно абсолютно нестандартне, глибоке. І у своїх картинах вони цю глибину показують», - сказала вона.
Як війна об’єднує митців
Серед художників, яких об’єднала «Тонка червона лінія», немає випадкових людей. Це ті митці, які пов’язують свій творчий шлях або своє становлення як художників саме зі Східним регіоном України. Дехто з них зараз живе і працює у Києві та інших містах України, дехто повернувся або продовжує творити на Сході, хтось живе за кордоном. Але всі вони так чи інакше відчули на собі трагічні події 2014-15 років на Донбасі.
Сергій Захаров був у полоні «ДНР»-івців за свій стріт-арт супротив окупації Донецька, Петро Антип через свою проукраїнську позицію втратив бізнес та нерухомість у Горлівці, Дмитро Коломойцев відстоював кордони України в лавах бійців АТО, Лєна Клочко повернулася до рідного краю з Росії, коли зрозуміла, що більше не може працювати і творити в країні, де кіно та мистецтво настільки заангажовані, що зовсім втратили свободу розвитку. І це лише декілька історій.
Кожен з митців «Тонкої червоної лінії» пережив та досі переживає ті події по-своєму. У кожного з них свій стиль, своє бачення, але саме завдяки цьому спільна експозиція вийшла настільки незвичайною, яскравою та різноплановою. Але головне – посил митців відчувають і глядачі.
«Найбільше сподобалось дізнаватись про історії створення картин, - говорить Інна Кулішова, яка прийшла на виставку із сином Іваном. – Наприклад, вогонь на картині Захарова кожен сприйме по-своєму. Хтось побачить в ньому полум’я від підпаленої трави та полів, а хтось – події 2014-го року. Мене це зачепило, тому що я теж переселенка з Горлівки. Сучасне мистецтво – це завжди нові враження, новий світогляд. Треба долучати до нього дітей, привчати мислити та бачити прекрасне».
Відзначимо, що 15 вересня, о 18:30, експозицію Тонка Червона Лінія представлять у Києві, в Інституті проблем сучасного мистецтва НАМУ (вул. Євгена Коновальця, 18Д). Приєднатися до події можна в Facebook.
***
Проєкт реалізує ГО «Добропільський центр молоді «ДОБРО» у співпраці зі студією Лєни Клочко «Jipabimil» за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись із думкою авторів.
Свої в Telegram 
