Публічна історія оживляє мертвих. Антон Лягуша про дослідження пам'яті та де-еволюцію росіян

Ви нещодавно повернулись із США, де викладали в університеті Джорджа Мейсона. Чому ви це зробили? Адже в Україні війна.

По-перше, я — українець, і мені здається, це нормальне рішення. З іншого боку — це важка персональна історія. Абсолютно всі дорогі, любі, рідні мені люди тут, а ти в комфортних умовах. Я не міг спати і їсти. Третє — я боявся не бути всередині світової історії.

Після повернення ви очолили магістерську програму з дослідження пам’яті та конфліктів у Київській школі економіки. У чому вона полягає?

Зараз вкрай актуальна професія публічного історика, який розуміє, як працює пам’ять. Започаткована програма поєднує у собі три великих напрямки у гуманітарних науках — історію, репрезентацію історії в публічних просторах і медіатизацію минулого.

Варто розуміти, публічна історія — це можливість оживити мертвих, а не говорити від їхнього імені (що якраз роблять росіяни). Вони використовують історію, як очевидний доказ всього на світі. Вони звикли говорити від імені мертвого. Мертвий не буде з тобою сперечатися і казати, що ти не правий.

Публічна історія дозволяє оживити мертвих і зробити їх близькими до нас. Будь-яка історична персона — це людина. Вона має свої вади, проблеми, хоче пісяти, коли виступає, свариться, кохає і хворіє.

Магістерська програма тільки відкрилась. Зараз ми розробляємо концепцію та зміст з урахуванням сучасних тенденцій. Наші студенти мають бути набагато компетентнішими, ніж вузький спеціаліст-історик чи комунікаційник. Наше бажання — бути не поліцією пам’яті, а адвокатами історії у публічних просторах.

Антон в Університеті Джорджа Мейсона

Російська радянська республіка постраждала під час Другої світової війни. І, здається, вони виховувались під парасолькою трагедії цієї війни. Однак після здобуття незалежности Росія продовжує воювати. Чому трагедія війни на них не діє?

Історія може навчати тих, хто може навчатись. У Росії немає історії, а є пропаганда. У них зараз відбувається процес де-еволюції. Як виявилось, більшість росіян тупі, тупі й ще раз тупі. Вони на одного військового міняють барана чи п'ять кілограмів риби. Людина, яка заміняє мислення на фізичне існування точно не може думати. Чому вони вихолощували історію? Історія, як і гуманітарні науки, змушує ставити запитання, які переростають у пошук відповіді. У них питань немає апріорі. Натомість є велич.

Ви вважаєте вони не ставлять запитань навіть, коли на цій війні помирають їхні знайомі?

Вони вірять, що він помер за велику уявну ідею. Віра — це ірраціональний спосіб думання. Все, що відбувається з росіянами, можна описати англійським терміном backfire effect (ефект непохитного переконання — це дотримання віри в переконання, попри появу нової інформації, яка спростовує його — Свої). Вони не хочуть чути раціональні аргументи, щоб раптом не виявитись неправими. Наша з вами велика проблема — ми намагаємось осмислити росіян з наших позицій, з нашої логіки державотворення.

Ви з 2014 року не живете у Донецьку. Як сприймаєте все, що там зараз відбувається? Вам ще болить Донецьк?

Я точно хочу приїхати в український Донецьк. Я не впевнений, що хочу дивитись у очі зрадникам, зрадникам-колегам. Останнім часом я думаю, що можу відчувати, коли ходитиму вулицями, дивитимусь на людей навколо. Це буде підозра? "Ага, це сєпар". Чи це людина, яка тут жила і вважала, що Донецьк — це Україна? Мій діалог з самим собою постійно триває. Я з собою постійно сварюся. Я на себе злий і ображений, бо також винуватий в тому, що було до 2014-го року. Я розмовляв російською, а мова, як тепер стає зрозуміло, має значення. Я міг би робити більше. Поки не можу з собою домовитись щодо Донецька.

Росія розпочала загарбницьку війну. Їй вдалось окупувати Луганщину і частину Донеччини. Уявімо найгірший сценарій — нам не вдається відбити землі. Яке майбутнє сходу в складі Росії?

Як і Росії — громадянська війна. Ці території стануть учасниками цієї війни. Коли я кажу громадянська війна, то маю на увазі не війну народностей, а війну кланів. Росія через свою корумпованість вибудувала брудну взаємозалежність бізнесів і політиків. Почнеться переділ влади і грошей. За кожним, хто контролює ресурси, стоять їхні умовні армії. Це може бути як регіон, так і працівники заводів з родинами. Участь у цій війні братимуть залежні росіяни.

У складі України?

Все буде добре. Історично схід — українська територія. Намагання Путіна переконати, що це “исконно русская территория” — це смішно. Там був дикий степ. Потім з’явилась Слобідська Україна, де будувались українські села. Потім іноземний капітал запустив процес індустріалізації регіону, який був частиною російської імперії. Алчевськ, Донецьк, Горлівка — це взагалі не "русня". Це бельгійці, це німці, які їхали сюди і тут оселилися. Робітники у ці містечка йшли з усієї України. Вони будували житло, жили і працювали на заводах, якими керували європейці. Внаслідок революції 1917 року ці території окупувала радянська влада. Росіяни крадуть і приватизують історію, якої не існувало.

Повна розмова з Антоном Лягушею — на каналі Свої в YouTube. Дивіться та підписуйтеся.

Демінер Владислав Єщенко втратив зір та слух на фронті. Тепер він бореться за своє здоров'я

Сєвєродонецький Puzo Pub повертається. Скільки коштує відкритись у Києві та чому не змінилась назва

Цю родину Кісілів вбила росія в Лимані. Згадуємо загиблих