Владислав Маховський рятує людей з Авдіївки. Там цивільні живуть у підвалах
Владислав Маховський з війною на “ти” вже 9 років. З 2014 року волонтер евакуйовував мирних жителів Донеччини та Луганщини в зоні АТО, потім — ООС. Владислав пережив російський полон, повернувся додому та продовжив свою діяльність. Нині ж він майже щодня їздить до Авдіївки, де, попри постійні обстріли росіян та відсутність будь-яких умов для життя, все ще залишаються мирні жителі.
Люди до останнього не хотіли виїжджати з Авдіївки
Коли розпочалася повномасштабна війна Владислав Маховський не розгубився, бо вже мав досвід роботи на прифронтових та фронтових територіях. І майже одразу почав їздити в напрямку Донецького аеропорту — Опитне, Мар’їнка, Красногорівка та прилеглі населені пункти. А вже влітку почав майже щодня евакуйовувати людей з прифронтової Авдіївки.
“Люди до останнього не хотіли виїжджати з Авдіївки, хоча ми дуже часто туди привозили гуманітарну допомогу та закликали евакуюватися. Масова евакуація мирних мешканців розпочалася лише влітку, коли люди вже не могли більше там знаходитися”, — розповів волонтер.
Владислав Маховський майже щодня евакуює мирних мешканців АвдіївкиФото: Instagram/Владислав Маховський
Відтоді Владислав Маховський розпочав їздити до прифронтової Авдіївки майже щодня. Охочих виїхати з-під обстрілів чоловік шукає в телеграм-каналах та інших соцмережах.
“Мені телефонують, звертаються, просять про допомогу. Іноді я розсилаю в місцеві чати свої контакти, аби більше людей бачило, що їх не покинули й вони ще мають змогу виїхати з лінії фронту”, — розповідає Владислав про пошук охочих евакуюватися.
Тих, хто наважився на евакуацію, не залишають напризволяще. Владислав особисто шукає безоплатне житло для мешканців Авдіївки, а також забезпечує харчування сім’ї переселенців.
Люди звикли вести “підвальне життя”
Навіть в умовах, коли російські обстріли все частішають, охочих виїхати останнім часом стає все менше. Люди звикають до будь-яких умов та пристосовуються виживати без води, світла та газу. Залишитися без даху над головою в іншому місті їм здається страшніше, ніж померти від вибуху снаряду.
Фото: Instagram/ Владислав Маховський
“Більшість людей зараз відмовляється від евакуації. Останнім часом вдається зібрати групи лише з 2-3 людей, які наважилися виїхати. Більш того, зараз люди активно повертаються до Авдіївки, попри активні бойові дії. Люди звикли вести “підвальне життя”. Їм вже не здається це чимось страшним, вони просто приймають це як факт і не хочуть щось змінювати. Але серед тих, хто залишається, є й проросійські. Вони вже зрозуміло, чому не їдуть”, — каже волонтер про мотивацію людей залишатися на лінії фронту.
Гуманітарну допомогу ще привозять у місто. Більш того, в Авдіївці ще навіть працює одна крамничка, тож це теж впливає на рішення людей залишатися вдома.
“Люди думають, що ось-ось усе скінчиться. Але вони не думають про те, що можуть залишитися без життя. Вони туляться по підвалах без світла та інших комунікацій. Хтось має генератори, а хтось користується лише свічками. Беруть воду у свердловинах та колодязях. І, на жаль, їх це влаштовує”, — продовжує розповідь Владислав.
Найстрашніше, що до такого життя звикають діти
“Найстрашніше, що до такого життя вже звикли діти. На моєму досвіді не було такого, щоб дитина на мене кидалася та просила її забрати. Можливо, вони ще не розуміють всієї трагедії цієї ситуації. А дорослі їм кажуть, що все минеться”, — обурено каже Владислав Маховський.
Вражає, що попри всі негаразди, діти Авдіївки навіть намагаються навчатися. Сидячи у підвалах, вони відвідують онлайн-уроки та роблять домашнє завдання.
Нещодавно соцмережі сколихнула жахлива новина — 6-річна дівчинка з Авдіївки померла у підвалі власного будинку від серцевого нападу. Останнім, хто приїжджав до неї додому, був саме Владислав.
“Я часто приїжджав туди, привозив їм допомогу. Я намагаюся приділяти особливу увагу сім’ям, де є діти. Вона жила разом з бабусею та дідусем у старій частині міста. Я неодноразово кликав їх виїхати, але вони відмовлялися. Казали, мовляв, вони старі й уже не хочуть кудись їхати. Через це у дівчинки зупинилося серце”, — згадує про родину дівчинки волонтер.
Це місто більше не підходить для життя людей
Авдіївка — одне з міст на сході України, яке майже повністю зруйноване російськими окупантами. Там важко знайти будинки, які не постраждали від вибухів ворожих снарядів.
“Практична вся інфраструктура міста зруйнована. Там уже немає ані медичної допомоги, ані рятувальників. Поліція іноді приїжджає до міста, але “швидкі” вже не погоджуються їхати на виклики. Якщо від вибуху снаряда виникає пожежа, то місцеві жителі намагаються загасити її самотужки. Це одна з причин, чому в Авдіївці так багато обвуглених та згорілих будинків”, — каже Владислав.
Волонтер зазначає, що це місто більше не підходить для життя людей. Там не залишилося жодних комунікацій, які б могли допомогти мирним мешканцям вижити. До того ж місто постійно обстрілюють.
“У місто постійно “прилітає”. Майже щодня там гинуть та травмуються люди. Буває, що загиблі лежать просто посеред вулиці. Ці тіла ніхто не забирає через постійні обстріли. Одного разу я бачив загиблу жінку, яка довго пролежала під завалами будинку. Вона стала вже чимось безформним. Частини її тіла розтягували бродячі пси. Це жахливе видовище”, — згадує випадок з поїздки Владислав.
Щоразу, коли я їду до Авдіївки, я не знаю, чи повернусь живим
Нещодавно на виїзді з Авдіївки машина Владислава Маховського потрапила під російський обстріл. Волонтеру разом з мирними жителями дивом вдалося виїхати з міста “підпільними шляхами”. Про страх перед війною волонтер каже впевнено та відверто:
“Щоразу, коли я їду до Авдіївки, я не знаю, чи повернусь живим. Останнього разу, коли їздив, снаряди “лягали” зовсім поруч. Ти розумієш, що він може впасти будь-де й будь-якої миті. Але віра мотивує мене їздити й далі”, — ділиться думками Владислав.
Якщо ви знаєте людей, яким потрібна евакуація з Авдіївки, то зв'яжіться з Владиславом Маховим за цим номером телефону: (066) 805 43 62.
Свої в Telegram 
