Наші спільні діти зможуть з'явитися на світ, навіть після загибелі тата. Історії вдів захисників
З початку війни росії проти України кріоконсервація стала популярною серед родин українських захисників. Головна причина, чому військові звертаються до репродуктивних клінік, — ризик поранень та загибелі на фронті. Вони хочуть зберегти можливість зачаття своїх дітей, навіть після своєї смерті. Ми поспілкувалися із дружинами загиблих воїнів, чиї чоловіки скористалися послугами кріоконсервації біологічних матеріалів.
Пішов у військкомат за 8 днів до вторгнення росії
18 років були разом Наталя і Віталій Киркач-Антоненко. Закохані і щасливі. Чекали на появу донечки. 9 листопада на Сватівському напрямку були важкі бої, по українських військових працювала ворожа артилерія, танки і піхота. Ближче до полудня поруч з окопом, де був Віталій з побратимами, розірвався один із снарядів. Всі, хто був поруч, отримали контузію, а Віталію уламок влучив у кевларовий шолом, і той не витримав. Бійця поховали у рідному Слов’янську. Майже через місяць після загибелі Наталя написала пост у Фейсбук: про війну, про любов до чоловіка і про відвідування репродуктивної клініки.
Вони познайомилися і закохалися у 2004 році. На той час Наталя вже навчалась у Донецьку, а Віталій тільки вступив на біологічний факультет. Одразу закохались один в одного, а після закінчення університету побрались і повернулись до Слов'янська, де стали займатися підприємницькою діяльністю.
“Ми виготовляли прикраси ручної роботи з фарфору та кераміки, які реалізовували на міжнародних торговельних майданчиках. З 2014 року займалися волонтерською діяльністю — допомагали бригадам ЗСУ, які базувалися у Слов'янську”, — згадує Наталя.
Наталія і Віталій були щасливим подружжям
За її словами, Віталій відчував, що скупчення російських військ біля наших кордонів нічого гарного не віщує, 16 лютого вже відвідав військкомат: почав збирав необхідні документи і пройшов повторний медичний огляд, щоб його визнали придатним до служби у ЗСУ.
“На той момент комісія свого рішення не змінювала, але 24-го зранку йому зателефонували і запросили приєднатися до Збройних сил. Так мій чоловік став добровольцем з перших днів повномасштабного вторгнення російської армії в Україну. За цей час він воював на Костянтинівському, Слов'янському, Лиманському та Сватівському напрямках. Мій коханий чоловік Віталій загинув 9 листопада в бою на Луганщині”, — каже вона.
Побачив доньку на знімку УЗД
Подружжя мріяло про велику родину. Наталя зізнається, що на початку повномасштабної війни була вагітна першою дитиною, але за місяць через сильний стрес втратила її.
“Ми дуже горювали з коханим і мріяли, що у нас буде можливість мати дитинку. У серпні я наважилась поїхати до коханого і у мене вийшло завагітніти вдруге. А потім почалась операція з підготовки до звільнення Лиману і ми вже не могли побачитися. На додачу, мене сильно лякали обстріли і я поїхала жити до рідних у Київ — там і дізналася радісну новину про вагітність. Ми з коханим були дуже раді і сподівались, що дитинка народиться вже у вільній країні, де вже немає війни”, — розповіла Наталія.
Незадовго до загибелі Віталію дали довгоочікувану відпустку лише на кілька днів. І тоді він побачив свою донечку на УЗД.
“Нас переповнювали радість і щастя”, — згадує жінка.
Під час цієї відпустки подружжя відвідало репродуктивну клініку, де здали всі аналізи та генетичний матеріал. Після кріоконсервації оформили всі необхідні документи у нотаріуса.
Цікавилися наукою і про можливості кріоконсервації сперми знали давно
Кріоконсервація — це метод заморожування і тривалого зберігання біологічних об'єктів в рідкому азоті (196°). Широко використовується для заморожування сперми, ембріонів тощо.
“Ми вирішили і мріяли це зробити, як тільки почалася повномасштабна війна, але до листопада у чоловіка не було змоги виїхати з фронту. Віталій знав, наскільки мені важливо мати діточок саме від нього, від коханого чоловіка. Тому ми не сумнівались жодної миті. Про можливість кріоконсервації генетичного матеріалу знали давно. Ми з чоловіком завжди цікавились наукою і можливостями медицини, тому ця тема не була для нас незвичною”
Коли Віталій загинув, Наталя була на 13-му тижні вагітності, і, завдяки своєчасній допомозі лікарів та медикаментозній підтримці, зберегла вагітність.
“Коли ми з чоловіком були на скринінгу, нам повідомили, що ми чекаємо на дівчинку, він безмежно зрадів. Разом ім'я ми так і не встигли обрати, але зараз донечку я вже називаю Віталіною. Назвала крихітку на честь її сміливого та неймовірно чудового батька. Героя, який віддав своє життя за нашу рідну Україну”, — розповіла Наталія Киркач-Антоненко.
Можливо, у майбутньому використаю біоматеріал коханого
Надія Литовченко виховує півторарічного сина. Її коханий чоловік був командиром взводу в 241-й бригаді ТРО. Андрій героїчно загинув 12 липня 2022 року під Дементіївкою, це у Харківській області. Йому назавжди 33 роки.
Надія і Андрій
“Ми у шлюбі були п'ять років, а загалом з чоловіком сім років разом. Зробили кріоконсервацію біоматеріалу після того, як ми разом у 2015-2016 роках побували в АТО у якості парамедиків. Ініціаторами були обоє, бо якось підняли цю тему і вирішили, що так має бути, наприклад, таку практику мають військові США”, — розповіла вона.
Андрій звернувся до однієї з приватних клінік Києва, де зберігання біоматеріалу коштувало родині 2 000 гривень на рік.
Надія і Андрій ухвалили спільне рішення про зберігання біоматеріалу
“Якби був живий чоловік, то ми неодмінно народили хоча б ще одну дитину. Зараз я розмірковую над тим, аби скористатися можливістю використати біоматеріал Андрія. Поки це тільки міркування, але, можливо, я повернуся до цього питання вже після війни”, — поділилася Надія.
Попит на цю процедуру суттєво збільшився. Для захисників вона безкоштовна
У київській клініці “Надія” кріоконсервацію сперми, яйцеклітин і ембріонів здійснюють від початку її існування, тобто понад 16 років. А з початком повномасштабної війни попит на ці процедури, особливо кріоконсервування та збереження сперми, суттєво збільшився. За даними директорки з науки клініки Ірини Судоми, на збереженні у “Надії” зараз знаходиться понад 300 зразків сперми військовослужбовців.
“Для військових — учасників бойових дій, учасників АТО, на лікування та кріоконсервування біологічного матеріалу ще з 2014 року у нас діє постійна знижка. Періодично ми запроваджували і плануємо надалі робити додаткові акції. Наприклад, різдвяна минулорічна акція “Твоє здоров’я — це важливо”: безкоштовний розширений гінекологічний прийом для жінок-військових та родичок з сімей військових”, — зазначила Ірина Судома.
“Сюди входить процедура здачі, кріоконсервування (заморожування) та зберігання сперми. Бажано здати аналізи на інфекції: СНІД, сифіліс, гепатити А та В”, — додала директорка з науки столичної клініки.
Перед виїздом на передову відвідав репродуктивний центр
Переселенець з Донецька, військовослужбовець Єгор з позивним Yeti восени одружився. Звичайно, у планах є діти. Перед виїздом на передову боєць завітав до репродуктивної клініки.
Така думка у Єгора в голові вже давно. Але раніше він про кріоконсервацію голосно особливо не говорив. Так було до 18 червня. Того дня у Києві на Майдані відбулося прощання з Романом Ратушним. Громадський активіст загинув під Ізюмом, йому було 24 роки.
Він тонув у дітях, так їх любив…
Оксана Боркун теж дружина загиблого воїна. Як Надія і Наталя. Каже, що після смерті чоловіка (Володимир Гунько став на захист країни ще 2014-му, пройшов Іловайськ та Широкине, був у полоні 4 місяці. Загинув 30 липня 2022 у Бахмуті, йому було 33) два місяці не могла зовсім дивитись на дітей. Бо відразу починала плакати.
“Перед від’їздом він сказав: "Не переживай, все в нас ще буде. І діти! Через три дні повернусь і будем робити". І не повернувся вже… Володя тонув у дітях, так їх любив. Тільки брав на руки і відразу розчинявся. Завжди жартував: "У нас будуть дуже гарні діти, бо ми гарні і класні". Я кожен раз про це мріяла.
Він був єдиний син. Я б все віддала за його продовження, за продовження його роду. Якась сила вирішила інакше. Можливо, це був мій останній шанс, не знаю…”, — розповіла Оксана.
***
Матеріал створено в рамках проєкту «Життя війни» за підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut für die Wissenschaften vom Menschen).
Свої в Telegram 
