Цих тварин рятує під час війни Світлана Остапкова з Мирнограда. У її притулку зараз 250 хвостиків

Світлана Остапкова живе у Мирнограді. З 2018 жінка рятує бездомних тварин, лікує їх та повертає хвостикам віру у людей. П’ять років тому вона заснувала притулок у Мирнограді, тоді ж вона зареєструвала громадську організацію «Мирноградська організація захисту тварин». Зараз під опікою Світлани 182 собаки і 73 кішки. Від початку повномасштабної війни Світлана евакуює до свого притулку травмованих тварин з Бахмута, Авдіївки і Слов’янська. Для Свої вона розповіла, як під час війни рятує чотирилапих.
"Зараз я не беру здорових тварин. Весь будинок для прихистку собак та котів зайнятий і три сотки землі заставлені вольєрами, ще вісім орендую. У себе вдома розмістила 14 собак і у батьків ще 15. Зараз на території «Мирноградської організації захисту тварин» 182 собаки, 73 кота. Дев'ятеро собак вже ніколи не ходитимуть. А до 24 лютого тут було 120 тварин. Війна змінила людей. Зараз всі об'єднані, згуртовані. Але знаєте, що я зрозуміла? Ставлення до тварин не змінилось. Як було багато тих, хто їх ображає, так вони і залишились", — каже Світлана.
Така думка більш, ніж обґрунтована. З випадками жахливої жорстокості по відношенню до тварин Світлана Остапкова стикається постійно. Остання собака, яку вона забрала від господаря-садиста з Мужевої. Великий алабай, худий і втомлений. Господар її бив так, що у собаки випали внутрішні органи малого тазу.
Неодноразово чоловік відрізав собаці по частинці вуха. Собака налякана і хвора. Коли Світлана дізналась про її долю, а їй подзвонили сусіди живодера, бо знайшли телефон в інтернеті, вона приїхала і одразу забрала дівчинку собі. Зараз та перенесла вже операцію, згодом буде ще одна.
Над алабаєм знущався господар. Собака після операції проходить реабілітацію
Жодна собака після реабілітації не повертається на вулицю
Прихисток ще не видно, а ось гавкіт чутно здалеку. Розташований він у тій частині Мирнограду, куди важко дістатися. І це так спеціально, аби не заважати сусідам. Їх тут майже немає. Бо жити поруч з 250 собаками та котами не кожен хоче.

"Я з дитинства з тваринами, — каже Світлана, обіймаючи всіх своїх собак. У кожної ревнощі, бо здається, когось жінка обійняла міцніше. — Мама завжди була не проти собак. І вдома у нас жили 4-5 постійно. Я жила, вчилась, як всі. Але потім інженерка-технолог поліграфічного виробництва, подорослішавши, дійшла висновку: люди гірше будь-якої тварини. І якось так я швидко стала жити в такому світі, де місце тільки допомозі найкращим істотам на Землі».
Такій кількості собак не одразу вдається ладнати один з одним. Життя в зграї відбувається за своїми законами. І головна тут тільки Світлана Остапкова, за її увагу бореться кожна тварина. У всіх них позаду біль, голод, холод, жорстокість людей. Світлана Остапкова кожній тварині повернула головне — любов до людини.
"Платону потяг переїхав задні лапи. Коли я приїхала, вони трималися на сухожиллях. Жодна клініка не взялась його оперувати. І мені підказали, що в Маріуполі є клініка, де лікар може взятися за такий складний випадок. Я розуміла, що це — єдиний шанс, сіла в автівку, поклала собаку і поїхала до Маріуполя.
Це Платон. Потяг переїхав йому лапи. Але зараз собака може самостійно ходити
Лікар взявся допомогти Платону. Через тиждень я їхала за собакою і розуміла, що ще на одного спінальника в мене тепер більше. Але мені вивели собаку, вона йшла сама. Потім я ще возила до цього лікаря складних собак. А зараз він у Запоріжжі. Його клініка у Маріуполі розбита".
Евакуюються зараз не тільки люди. Змінюють міста і села на прихисток Світлани Остапкової і собаки. Зараз тут собаки з Нікольського, Мар'їнки, Авдіївки. Половина з них — ті, кого привезли власники під час евакуації. Здебільшого це ті собаки, що жили в будинках на вулиці. І кожен власник знає, що в евакуації, коли їдеш не знаючи куди, з такими тваринами буде складно. Друга половина собак — ті, що побували під обстрілами. Частина з них залишилась на прив'язі. Таких тварин рятують волонтери, відв’язують, садять в автівки, вивозять з місць активних бойових дій і привозять Світлані.
"У будинок в Мар'їнці прилетів снаряд. Прямо в сам будинок. Немає нічого вцілілого. Люди загинули. Залишилась величезна воронка і 11-річна вівчарка. Собаку побачили військові. Вивезли. Передали волонтерам. А ті вже довезли його до мене. Зрозуміло, що ніхто цю собаку не візьме. І величезний, красивий пацан буде зі мною стільки, скільки йому ще відведено", — каже Світлана.
Для котиків тут окремий будинок
Красива вівчарка з сумними очима нікому не скаже про що його думки. І такі в нас зі Світланою розмови в країні, де 9 рік йде війна, де всі кажуть про наступ рашистів і їх бажання вийти на кордони Донецької області. А керівниця громадської організації "Мирноградська організація захисту тварин" настільки вірить в ЗСУ, що каже: "Плану Б не існує. Звісно, якщо сюди прийдуть "асвабадітєлі", ми не залишимося, але поки я думати не хочу про переїзд кудись. Тим більше зараз, коли мені везуть військові, волонтери тварин з усієї області".
Про минуле та майбутнє
Прихисток Світлани з'явився п'ять років тому. Все почалося з двох вольєрів. Потім їх стало більше. Далі потрібно було зробити місце для прогулянок. І так все поступово стало тим, що є зараз. У 2018 Світлана зареєструвала громадську організацію «Мирноградська організація захисту тварин». І майже з кожним днем мешканців тут більшало.

"Якщо тваринка на вулиці, то вона самотня. І в більшості випадків їй потрібна допомога. І так я всіх забирала додому, лікувала, годувала, ставила на лапи. Жодна тваринка після моєї допомоги не повернулась на вулицю. Всі залишились поруч зі мною. Так у мене в особистому будинку стало 40 собак. І тоді стало питання: що робити далі? Кращого, ніж продати свій магазин ритуальних послуг, аби на ці гроші купити будинок з територією, не вигадала", — розповідає жінка.
Чоловік Світлани — підприємець. На те, що його жінка стала мамою для кожної знедоленої тварини, завжди реагував спокійно. Але коли прихисток став витягувати грошей ледь не більш, ніж він заробляв, попросив дружину щось придумати. Так Світлана Остапкова стала блогеркою.
"Мені доводиться дуже часто на своїй сторінці оголошувати збори, щоб допомогти якійсь хворій собаці. Допомагають зазвичай одні і ті ж люди, і я вдячна кожному, бо на лікування однієї тварини потрібні тисячі. А на кожен місяць реабілітаційного періоду, а він може тривати роками, потрібно не менш 3000 гривень для однієї собаки. Це підгузки, пелюшки, креми, присипки, мазі, особливе харчування. Де їх брати, коли моя робота — їх рятувати, і гроші я не заробляю? Так всім світом і допомагаємо ще одній душі повірити, що серед людей є ті, хто згоден бути поруч з собаками", — каже зоозахисниця.
Це прихисток Мирноградської організації захисту тварин
Світлана каже, вести соціальні мережі — це необхідність, яка має свій великий сенс. Цікавість до життя прихистку потрібно підтримувати. Зібрати гроші на корм або ремонт ніколи не вийде. А ось допомогти прооперувати тварину, яку видно на фото, люди можуть. Жінка доволі часто відкриває збори і вони завжди на лікування когось. Майже щоразу збори покривають всі потреби. Грошей іноді дають більш, ніж потрібно. І тоді їх можна витрачати на якийсь розвиток. Наразі "Мирноградській організації захисту тварин" дуже потрібен щонайменше один вольєр.
Світлана каже, що тварини кращі за людей
"Зараз тут, окрім мене, працюють ще четверо людей. Всі отримують за свою роботу зарплату, — розповідає Світлана Остапкова. — З цими витратами утримання прихистку в місяць обходиться десь в 100 000 гривень. Наразі я не заробляю нічого, тільки витрачаю. Наші потреби фінансує мій чоловік, а ще нас досить активно підтримують фонди і волонтери".
2 лютого зоозахисна організація UAnimals відзначила роботу Світлани Остапкової своєю спеціальною нагородою за те, що вона під час повномасштабного вторгнення росії в Україну рятує тварин.
Світлана під час отримання відзнаки
Вітаючи Світлану з визнанням її діяльності, я запитую про існування прихистку після нашої Перемоги, Світлана мене виправляє:
"Не існування, а повноцінне життя. Я збудую стаціонарний великий прихисток. Тут буде не тільки утримання тварин, а й їх реабілітація. Все це буде після Перемоги. Залишилось тільки дочекатися".
