ПОРУЧ SPACE і гуманітарні місії на схід. Як працює волонтерська спілка, яку створили переселенці
Благодійний фонд “Волонтерська спілка "ПОРУЧ" був створений після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Починався він з небайдужості двох переселенців із Авдіївки — подружжя, яке у 2014 році тікало від війни в Київ. А після початку повномасштабної війни почали допомагати найближчим — сусідам похилого віку. Нині команда волонтерської спілки "ПОРУЧ" складається з майже 130 осіб, які об’єдналися, щоб допомагати переселенцям і тим, хто залишається на Донеччині.
Ми починали вдвох, а зараз нас уже 126
“Ми з чоловіком починали волонтерити вдвох. І, насправді, зовсім не планували робити з цього щось масштабне. Так як ми вже знали, що таке війна, то розуміли, що людей охопить паніка. Ми не планували їхати з Києва, хоча війна й підібралася вже зовсім близько. Ми вирішили залишатися й допомагати людям. Бо їм тоді дуже була потрібна допомога та підтримка”, — розповідає про початок своєї волонтерської діяльності волонтерка й координаторка благодійного фонду Русана Шарлай.
У лютому 2022 року ніхто не був готовий до повномасштабної війни. Магазини та аптеки майже не працювали. Київ та всю країну охопила паніка.
“У нас був там невеличкий запас грошей, на який ми до початку цієї війни планували придбати автівку. Але ця “автівка” пішла на закупівлю корвалолу та свіжого хліба для бабусь, котрим ми допомагали. Тоді в Києві перестали працювати магазини та аптеки. Якщо щось і працювало, то черги були величезними й купити необхідне було нереально. Київська область була окупована і через це не було поставок. Жодних. Тоді ми просто почали їздити по Києву та шукати магазини й аптеки, де можна було купити те, що потрібно”, — згадує Русана.
Інформація швидко поширилася Києвом. Навіть у такому великому місті, як виявилося, добре працює “сарафанне радіо”, тому вже незабаром про діяльність Русани та її чоловіка Богдана дізналася майже вся столиця.
“Всі знають, хто такі бабусі. Інформація про допомогу дуже швидко розлетілася. Буквально за декілька тижнів про нас знав уже весь Київ, і нам почали дзвонити й писати дуже багато людей. Ми зрозуміли, що самі не впораємося, і почали публікувати все, що ми робимо, в соціальних мережах. Тоді до нас почали долучатися люди. Небайдужі українці почали скидувати донати й питати, чи можна їм теж долучитися. І вони дійсно приходили до нас волонтерити. Ось так у нас сформувалася команда, яка зараз складається зі 126 людей. І нині разом ми реалізуємо вже чотири великі проєкти”, — радісно каже волонтерка.
За рік нам вдалося зібрати 5 мільйонів гривень
Після того, як Київщину деокупували, волонтерська спілка почала організовувати перші гуманітарні місії. А потім, коли ситуація в Київській області дещо стабілізувалася, волонтери відправилися з гуманітарною допомогою на рідну Донеччину.
“Ми зрозуміли, що нам подобається допомагати людям і ми би хотіли далі це розвивати. Перший наш “штаб” розгорнувся у нас в однокімнатній квартирі. Ми сховали всі свої речі, ніби нам потрібно тільки два спортивні костюми. Все інше прибрали на балкон, а всю квартиру просто загрузили продуктами для гуманітарних боксів, які купували самі. Вони займали повністю нашу квартиру. Навіть були моменти, коли ми не могли розкласти диван, щоб лягти спати, бо вся підлога була зайнята продуктами”, — розповіла координаторка благодійного фонду.
За перший рік діяльності "Волонтерської спілки "Поруч" благодійний фонд зібрав близько 5 мільйонів гривень. Таку суму надонатили небайдужі українці, які хотіли допомогти волонтерам.
“За 2022 рік ми зібрали донатами близько 5 мільйонів гривень, з’їздили в 51 гуманітарну місію та допомогли 24 тисячам українських сімей переселенців. Ми заснували власний простір для дітей-переселенців, де зараз проводимо 17 безкоштовних гуртків, допомагаємо адаптуватися та соціалізуватися дітям із зони бойових дій. Відбудували 11 будинків у Макарові та допомогли близько 2,5 тисяч дітей, котрі приходили до нас на психологічну підтримку. Одна наша гуманітарна місія обходиться нам десь у 50 тисяч гривень. Ми їдемо трьома машинами, які повністю завантажені гуманітарною допомогою. Ми витрачаємо кошти на заправку, ремонт авто й все необхідне людям”, — поділилася підрахунками волонтерка.
Нині благодійний фонд "Волонтерська спілка "Поруч" є першою у світі організацією, яка стала регіональним партнером УВКБ ООН, не пропрацювавши понад 3 роки в сфері благодійності.
70 відсотків нашої команди — це переселенці
“70 відсотків нашої команди — це переселенці із зони бойових дій або окупованих територій. Напевно, найбільша кількість — це все ж Донецька та Луганська області. Ми всі волонтеримо у вільний час і при цьому маємо роботу. Хтось може приділяти фонду годину на день, хтось — дві. Але ніхто з нас не бере за це кошти. У нашої команди є таке кредо: “Під час гарячої фази повномасштабної війни кожен повинен робити свій внесок для спільної перемоги”. Ми вважаємо, що ніхто не повинен залишатися осторонь і кожен має робити будь-який внесок для перемоги. Навіть якщо це задоначені 10 гривень на збір”, — каже Русана.
Саме завдяки великій кількості переселенців у команді, волонтери зрозуміли, що варто звернути увагу на соціалізацію дітей у новому місті. Так зародилася ідея створення простору для дітей, який отримав назву "ПОРУЧ SPACE".
“Так вийшло, коли ми почали допомагати переселенцям адаптуватися в Києві, то помітили проблему адаптації дітей. Як би це прикро не звучало, але батьки не мали достатньо часу на дітей. Їм потрібно було шукати роботу, квартиру, їжу, якось адаптуватися та виживати. А дітьми ніколи було займатися. Влітку ми вирішили створити простір, куди можна буде приводити дитину для того, щоб вона адаптувалася та знайшла собі друзів у новому місті. Ось так зародився проєкт "ПОРУЧ SPACE", — розповіла волонтерка.
Цей простір став справжнім спасінням як для дітей, так і для дорослих. Нині там діє 17 різних гуртків для дітей переселенців, а також група гештальт-терапії для дорослих, курси з англійської та підготовчі класи для дошкільнят.
“Нещодавно ми запустили новий гурток — це курси журналістики для дітей. Там вони випускають власну газету. Нещодавно презентували вже другий випуск. Він вийшов дуже крутими. Діти самі працювали над ним, дуже довго та ретельно. Ми запрошували декілька відомих особистостей для того, щоб діти взяли в них інтерв'ю. Зокрема, до створення нового випуску долучився відомий американський журналіст Джошуа Яффа”, — ділиться успіхами Русана.
Нам важливо бачити результат
Одним із найголовніших напрямків волонтерської спілки є саме гуманітарні місії в Донецькій області. Але це не про типові коробки із гречкою та тушонкою, якими "загодовані" міста на сході. Волонтери спілки збирають потреби по кожному місту окремо, аби робити поїздки максимально корисними для тих, хто залишається на лінії вогню.
“Зараз ми їздимо тільки в Донецьку область. Це Слов'янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Лиман, Торецьк та Бахмут і Авдіївка, які вже закриті для нас. До війни мій чоловік працював у банківській сфері. Щомісяця він об'їжджав кожне місто області, а працював він так 7 років. Тому у нас на Донеччині залишилось багато знайомих з його роботи. Зараз це дуже допомагає нам. Ці люди допомагають збирати потреби людей у містах, завдяки чому ми веземо тільки те, що їм дійсно потрібно”, — каже волонтерка.
Таким чином, люди на деокупованій Лиманщині отримували дуже потрібну їм їжу, в Ямполі — генератори, бо світла там немає вже рік, у Торецьку — воду та засоби її очищення. Потреби кожного міста відрізняються, тому до цього питання волонтери благодійного фонду ставляться особливо уважно.
“Мало хто возить те, що дійсно потрібно. Ми дуже цінуємо свій час, бо маємо свої сім’ї та роботу, яку треба робити щодня. Ми завжди плануємо поїздку, а також аналізуємо місію після виконання — наскільки раціонально ми витратили час, що ще корисного можна привезти в те чи інше місто? Ми хочемо їздити продуктивно для того, щоб і нам було приємно і ми розуміли, що ми зробили корисну справу. Нам важливо саме допомогти, а не просто так з'їздити”, — підкреслює волонтерка.
Свої в Telegram 
