Приховані вороги та прифронтовий фаталізм. Як люди відреагували на російський удар по Краматорську
Увечері 27 червня росія вдарила по Краматорську двома ракетами "Іскандер". Одна поцілила у селище Біленьке, інша вдарила прямо в центр міста, зруйнувавши вщент місцеву піцерію Ria pizza — місце, де завжди було багато людей, і той вечір не був виключенням, бо Краматорськ зараз — місто, куди приїздять іноземні делегації, журналісти, продовжують жити люди. Свої зібрали реакції краматорців на воєнний злочин росіян, які вбили цивільних у центрі Краматорська.
Максим Єфимов: "Приховані вороги небезпечніші за відкритих. Наше найбільше лихо"
Трагедія у Краматорську
роздуми в голос...
Щодня ракетні обстріли України несуть смертельну загрозу. Ми знаємо свого ворога в обличчя. Злочинний режим рф продовжує тактику терору проти цивільного населення.
Чергова трагедія у Краматорську знову забрала життя та здоров'я мирних жителів.
Ким були наведені ці ракети? Бо наведені так, щоб завдати максимальної шкоди! Чи не був там електронний маячок, який спеціально хтось залишив???
Чи не наводять ці ракети "місцеві ждуни"? Які живуть поруч, ходять з нами одними вулицями, підло посміхаються в обличчя. Хтось із тих, хто живе у Краматорську та чекає на "своїх"??? І ці приховані вороги небезпечніші за відкритих. Наше найбільше лихо. Бо через таких "ждунів" у нас багато людських жертв і трагедій.
І ще одне, не менш важливе... Краматорськ знаходиться поруч з лінією фронту, про це не треба забувати. Власна безпека — найголовніше.
Співчуття рідним загиблих. Страшенний біль і непоправна втрата. Одужання усім пораненим.
Олексій Ладика: "Люди, ви серйозно?…"
"Всі, хто зараз у Краматорську, винні у тому, що не виїхали і наражають себе на небезпеку від обстрілів".
"Особливо винні ті, хто вчора постраждав і загинув від обстрілу. Виїхали б — не загинули".
"Діти винні, що пішли у піцерію".
"Особливо винні їхні батьки — треба було виїжджати".
"Піцерія винна, бо працювала у прифронтовому місті. Треба було не працювати і нічого б не сталося".
"Військові винні, бо їдять у цій піцерії. Не їли б — нічого не сталося".
ЛЮДИ, ВИ, БЛЯДЬ, СЕРЙОЗНО??????
Лєна Кудаєва: "Це місто, в якому ми осіли після втрати Донецька"
Сьогодні б був прекрасний день. Женя нарешті захистив дипломну роботу, прийшла звістка про ще одну друковану збірку з моїм текстом в комплекті, новий переклад мого тексту розмістили на сайті. Був би... Поки я не побачила новини про Краматорськ.
Це місто, в якому ми осіли після втрати Донецька. Не одразу, але потроху ми його прийняли і по-своєму полюбили. І тепер кожна така новина — це травма і стрес. Моя мама сьогодні ридала. Мама, яка ніяк не могла звикнути жити у Краматорську. І коли мені кажуть про толерантність і людяність щодо расіянинів, моя відповідь дуже одноманітна: хароший руський — мертвий руський. І так, я маю родичів в країні 404. І мені нікого не шкода.
Сергей Гаков: "Прифронтовой фатализм — обычное психологическое состояние"
Что говорит мне очередная трагедия в Краматорске?
При всех прочих вероятностях погибнуть или пострадать от российской ракеты наибольшие шансы имеют пристрелянные места, наиболее близкие к фронту.
Итак, краматорское кафе, в которое попала российская ракета С-300, от которой, на текущее время пострадало более 50 людей и установлено 10 погибших, при том что продолжаются разборы завалов...
Рядом с кафе уже было как минимум 2 прилёта ракет типа С-300, одна приблизительно в 30-40 метрах, вторая менее 100 метров в соседнее здание. Это происходило примерно с интервалом 3 месяца ...
UPD от Nikolay Kucheruk: у вересні 2022 — Іскандер. У березні — С300, вчора — Іскандер.
Владельцы
Не смотря на предыдущую статистику по прилётам в этом "пятаке" самого центра города, владельцы некогда популярного кафе идут на риск и, немного подремонтировав, запускают его на летний сезон. Оно то и понятно — спрос есть, клиентов куча, прибыль от прифронтовой наценки велика ... это отличный аргумент идти на любые риски. Тем более владельцы сильно пострадали при предыдущих прилётах — кафе, рядом стоящий небольшой торговый центр, да и прочее ...
Клиенты кафе
В то же время клиенты кафе — они уже рискнули, приехав в город с еженедельными полномасштабными "прилётами" с лунками по 10-15 метров.
В принципе, никого не тревожило кушать с видом на разрушенные предыдущими С-300 здания, заколоченные окна и прочее — прифронтовой фатализм, это обычное психологическое состояние.
Городская власть
В принципе, я понимаю, что призывами 2022 "евакуюйтесь та не наражайте себе на небезпеку" сильно не наполнишь бюджет города в долгосрочной перспективе "бесконечной" войны, поэтому — власть не против: ни летних площадок, ни кафе без укрытий и прочего, что является нормальным в других городах военной Украины.
Недавно читал пост одного моего ФБ-друга, дочь которого открыла летнюю площадку у своего кафе этим летом в Краматорске и как к ней сразу пришли за налогами и арендой ...
И кажется мне, что вот это состояние военного фатализма и приспособления психики к новой реальности безопасности, градиентом идёт с востока на запад Украины, изменяет людей и их отношение к войне, да и ко многому важному...
Свої в Telegram 
