Митці Слов’янська долучилися до проєкту #НаГрані. Він став відображенням воєнної трагедії міста
Митці реалізують благодійний проєкт #НаГрані. Понад десять творчих особистостей міста, що резидують як у Слов'янську, так і перебувають в евакуації, вклали свою творчість у створення картин та керамічних скульптур. Їхні роботи становлять художнє відображення воєнної трагедії, яка пошкодила історичні будівлі міста внаслідок російської агресії у період з 2014 року та по сьогоднішній день. Про ідею та результати Своїм розповіла кураторка проєкту Євгенія Калугіна.
Краєзнавство – питання №1
В рідному Слов’янську Євгенія реалізувала багато проєктів, і всі вони були пов’язані з історією міста. Вона була однією з ініціаторок створення на місці Старогородського цвинтаря меморіального парку «Пам'ять поколінь», координувала проєкт «Реклама без хламу», слідкувала за збереження належним чином історичних пам'яток.
У Слов'янську Євгенія реалізувала багато проєктів
«З 2021 року я очолюю Слов’янський краєзнавчий музей і краєзнавство для мене – питання №1. Я робила та роблю все, аби зберігати, розповідати та популяризувати історію нашого міста».
Нині Євгенія евакуювалася зі Слов’янська. Проте часто буває у рідному місті. Під час чергової поїздки вона зустрілася з митцями й розповіла про те, що хотіла б реалізувати творчий проєкт. Каже, через мистецтво хотілося вплинути на думку суспільства й розповісти про сучасну історію міста.
«Наразі у Донецькій області Слов’янськ – найстаріше місто. Воно взяло на себе першим ворожий удар у 2014 році й вже дев'ять років перебуває під впливом прифронтового режиму. За цей період росіяни знищили чи понівечили архітектурні споруди. Тож завдяки мистецтву ми хотіли розповісти про пам’ятки архітектури, які є чи були у Слов'янську».
На той час Український культурний фонд надавав грантову підтримку на реалізацію задуму. Проте подати заявку від музею було неможливо. Участь могли взяти лише громадські організації, які працюють в місті, де вони зареєстровані. Хоча Євгенія співпрацює з активістами, організуватися було досить важко. Тож подати заявку на фінансування не вийшло.
«Ми розраховували отримати фінансову підтримку, розробили концепцію проєкту. І хоча залучити кошти не вийшло, ми загорілися ідеєю. Окрім роботи у музеї. я працювала ще над декількома проєктами. За це отримувала гонорари. І витратити їх я вирішила на мистецтво».
Збереження сучасної історії
Із серпня розпочалася робота. Коли обирали назву проєкту, було декілька варіантів. Проте, ділиться Євгенія, їй хотілося обрати той, який розкриє всю сутність їхнього задуму.
«Ми вагалися з назвою. Коли розпочалася робота над проєктом, було декілька робочих назв. Та хотілося, аби вони відображали наш реальний стан, наше відчуття. Зараз ми всі фактично – на грані життя та смерті. І я налаштовувала художників на те, що саме ці їхні роботи можуть залишитися від них, як останні».
Проєкт #НаГрані став спільною ініціативою Слов'янського краєзнавчого музею, Донецького обласного художнього музею та Представництва «Аустауш в Україні - Центру Громадянського суспільства «Друкарня». До нього долучилися місцеві майстри, які мали відобразити воєнну трагедію у живопису, графіці та керамічних скульптурах. Серед них: Володимир Трутко, Альона Железнікова, Володимир Ковальов, Оксана Дашивець, Олег Белік, Олександр Трегубов, Сергій Сметанкин, Володимир Радковський, Олена Мельникова, Володимир Станков, Віктор Камєнев.
Таким чином, каже Євгенія, проєкт став колоборацією митців, музейної спільноти, громадського суспільства.
«Кожен з митців обирав собі по дві локації й створював по дві роботи. Але серед них були й ті, хто зробив додаткові картини. Наприклад, Оксана Дашивець. Керамісти виконали по одній роботі».
Відкриття виставки у Слов'янську
Художник Олег Білик обрав собі локації «Дзевульський і Лянге» та «Вілла Марії», Володимир Радковський – «Лімузин» та «Військкомат», Сергій Сметанкин – «Лимузин» та «Дім громадських зібрань», Володимир Трутко – «7 хлебов» на провулку Андріївському та «будинок СБУ», Альона Железнікова – «5-поверхівки на мікрорайоні Молодіжний» та «5 школу», Олена Мельник – «Віллу Марії», Оксана Дашивец – «5 школу» та «Скрипальку Катерину», Віктор Каменев створив колаж на тему війни. А художники-керамісти Володимир Ковальов і Олександр Трегубов для втілення своїх задумів отримали від «Керамічних мас Донбасу» шамотну глину.
«Художники, через свої рефлексії та творчість, передали відчуття глибокого переживання міської спільноти, відтворивши його у живопису, графіці та керамічних скульптурах. Місто, яке вже дев'ять років перебуває під впливом прифронтового режиму, зафіксувало трагічні події через об'єктив мистецького сприйняття».
Митці створили по дві картини
Брала участь у втіленні проєкту й старша донька Євгенії. Вона допомогла встановити контакт зі знайомими ІТ-фахівцями, які погодилися профінансувати #НаГрані.
«Цей проєкт дав митцями надію та розуміння того, що вони не залишилися сам на сам. Кожна людина відчула на собі біль, втрати, страждання. Митці ж взяли на себе удар сильніше, бо творчі люди завжди сприймають все більш емоційно».
Митці показали воєнну трагедію Слов'янська
Наприклад, Олег Бєлік був в окупації. Внаслідок російської агресії проти України. він втратив все: будинок, майно та навіть документи. І саме завдяки участі у проєкті, він нарешті зміг відновити паспорт.
Де можна побачити виставку?
Результатом проєкту стало відкриття виставки. Нині вона проходить у Слов’янську на базі Представництва «Аустауш в Україні – Центру Громадянського суспільства «Друкарня» на вулиці Василівській. Побачити роботи можна щодня, крім вихідних, з 10:00 до 15:00. Вхід безкоштовний.
«Оскільки проводити активності в приміщеннях комунальних закладів забороняється, наші друзі з Центру надали приміщення для проведення виставки».
Виставка проходить у Слов'янську
Згодом роботи митців увійдуть до фондів Слов'янського краєзнавчого музею, надаючи науковій та художній спільноті можливість вивчати та аналізувати відображену в них реальність воєнної трагедії російського вторгнення в Україну.
Крім того, виставку проєкту #НаГрані планують показати у Львові та Хмельницькому.
«Поки ми на стадії перемовин. Для того, щоб організувати виставку в цих містах. нам потрібно розробити та надрукувати інформаційні буклети, знайти тих, хто перевезе всі експонати. Для цього ми шукаємо кошти та підтримку. Та я вірю, що ми обов'язково впораємося й зможемо показати роботи митців зі Слов’янська і в інших містах».
Свої в Telegram 
