У один момент все було знищено. Зруйнована Красногорівка очима рятувальника Сергія Сидорова
“Місто в мені” — спецпроєкт видання Свої, у якому ми збираємо історії людей з найбільш зруйнованих росією міст сходу України. Серед них Авдіївка, Бахмут, Красногорівка, Максимільянівка (Мар'їнська громада) та інші. Попри втрати та біль, нині наші герої продовжують говорити про свої міста та розповідають їхню історію усупереч всьому.
Життя Сергія з дитинства було пов'язане з переїздами, адже його батько був військовим. Втім, школу Сергій закінчував вже у Красногорівці. Після випускного Сергія його родина планувала остаточно повернутися до Красногорівки, але трапився нещасний випадок і батько загинув. У 1987 році у Сидорова був випускний. Він пригадує, що святкував його у міському клубі й разом з друзями ходив зустрічати світанок до ставка, біля якого зараз проходить лінія розмежування.
За словами чоловіка, Красногорівка завжди була чистим та доглянутим містом. Головним підприємством міста був вогнетривкий завод, завдяки керівництву якого Красногорівка була доглянутою. Втім, цей завод, школи, аграрний технікум і житлові будинки зруйнувала війна, а місто й досі страждає від постійних обстрілів.
У 2015 році було зруйновано і будинок Сергія, де він жив зі своєю мамою. Тоді вони провели в підвалі 12 годин, поки Красногорівку обстрілювали. Також він пригадує, що перша зима після початку війни була дуже важкою, тому що в них не було газу, води, а згодом перебили й електропостачання.
У 2014 році, коли в місті проходив псевдореферендум, Сергій не надав цьому великого значення. Він каже, тоді на міській площі збиралася дуже мало людей, яких інші мешканці Красногорівки не сприймали серйозно.
Натомість початок повномасштабної війни у 2022 році шокував Сергія. Перший час він ще жив у Красногорівці, але через те, що його будинок розташовується недалеко від лінії розмежування, згодом перебрався жити до пожежної частини. Сергій був на роботі кожного дня, а в цей час обстріли міста поступово посилювалися. Невдовзі сильно постраждала і пожежна частина, але рятувальники продовжували працювати в Красногорівці. Вони припинили свою роботу тільки 18 червня, після потужних обстрілів, і поступово переїжджали до Курахового.
У листопаді чоловік приїхав до Красногорівки, аби забрати деякі речі, а за тиждень його будинок було зруйновано повністю.
За словами Сергія, він більше не підлягає відновленню. Того дня було також поранено сусідів Сергія, які вийшли на двір за молоком, а його сусідка загинула.
Зруйнований будинок СергіяФото: Особистий архів
Чоловік зізнається, що його добре прийняли в Кураховому, але він однаково сумує за Красногорівкою, адже це його рідний дім. Сергій вірить в те, що можна все відновити, але дуже хоче, щоб війна нарешті закінчилася.
Свої в Telegram 
