Полюбила баян у три роки. Історія викладачки музики з Нью-Йорка Катерини Пилипенко

Катерина Пилипенко — викладачка музики з Нью-Йорка. Вражаюча особистість, яка не лише майстерно грає на акордеоні, а й присвятила своє життя навчанню дітей музиці. Катерина є лауреаткою міжнародних премій, але своїм справжнім покликанням вважає саме викладацтво. Навіть у складний час війни вона не залишає своєї справи та продовжує надихати молоде покоління музикантів у Торецькій громаді. Свою історію Катерина розповіла для НьюЙоркер.City.
Любов до баяну з'явилася в 3 роки
У віці трьох років Катерина вперше познайомилася з музичним інструментом — акордеоном, який успадкувала від свого дядька. Перша зустріч з баяном сталася вдома у її бабусі і дідуся. Навіть у такому юному віці Катерина відчула зацікавленість цим інструментом, хоча його вага, близько 10 кілограмів, робила його не зовсім звичайною "іграшкою".
Бабуся намагалася вчити юну Катю натискати на клавіші, а їй це дуже подобалося.
"Звичайно, що в такому віці грати ще ранувато. Тому цей інструмент був більше як симпатія, але мені хотілось до нього повернутися згодом, щоб навчитися грати”, — розповідає Катерина Пилипенко.
За кілька років, коли Катерина пішла в перший клас, її батьки вирішили віддати її на навчання до місцевого музиканта. Він не був професіоналом, а був самоучкою, який дуже любив цей інструмент та дітей.
Катерина Пилипенко заціквилася музикою у віці трьох років
"Я ходила займатися до нього додому. Іван Васильович не був професійним викладачем, проте його любов до музики відчувалася й передавалася його учням. Його жінка завжди пригощала нас якимись смаколиками чи пиріжками. Під час уроку ми робили для цього паузу, тому мені все подобалось", — згадує Катерина.
Коли Катерина пішла в 3 клас, до її школи прийшов новий вчитель музики, і її батьки вирішили перевести Катю до нього для отримання кращої освіти. Це був початок її професійної освіти в музичній школі, де вона зараз працює вчителем. Пізніше вона вступила до музичного коледжу, де здобула другу освітню кваліфікаційну ступінь.
Війна не дала закінчити університет у Луганську
Після закінчення музичного коледжу Катерина продовжила навчання в університеті в Луганську. Там виникла потреба у новому інструменті, який на той час був дуже дорогим.
“Інструмент того часу продавав один зі студентів. Він дав мені велику знижку на цей акордеон, бо бачив, як я горю цією справою”, — згадує викладачка.
Під час навчання в університеті Катерина освоїла гру ще на шести музичних інструментах.
“Коли ти знаходишся серед професійних музикантів, які грають на інших інструментах, то тебе тягне також оволодіти іншими інструментами. Тому в мене завжди було таке відчуття — чому я маю грати на одному інструменті, якщо є всі інші? І навіть з дитинства мене тягнуло навчитися грати на гітарі, на саксофоні, на піаніно. На всіх інструментах, які я бачу”.
Але її щасливі студентські роки перервала війна в Україні. У 2014 році, коли Катерина навчалася на останніх курсах, Луганськ був окупований російськими військами, а її університет евакуювали до Старобільська. Там вона закінчила університет, а ступінь магістра здобула вже у Полтаві.
Через війну університет, в якому навчалася Катерина, евакуювали з Луганська в Старобільськ
Навчає дітей музиці онлайн
У 2019 році Катерина знайшла роботу в музичній школі, де сама колись навчалася. Це стало її покликанням. Катерина переконана, що мотивованого учня легко впізнати, і не варто тиснути на дітей, щоб вони займалися музикою, якщо вони цього не хочуть.
"Деякі учні, які йдуть вчитися або за проханням їхніх батьків, або просто спробувати інструмент, потім розуміють, що це не так легко і кидають це. Навіть не до кінця розібравшись, що саме у них не виходило. Це помилка із боку батьків. Якщо дитина не має бажання — не "тягніть її за ці вуха", і дайте спробувати щось інше. Тому що за всі ці роки діти не навчаться того, що можна набути, коли ти прагнеш цього, коли ти хочеш навчитися грати", — каже викладачка.
Після початку війни в Україні Катерина, як і більшість її учнів, була змушена покинути рідне місто. Проте вона не здалася, і продовжує свою роботу онлайн, навчаючи учнів дистанційно.
“Ще до початку повномасштабної війни ми працювали онлайн через ковід, тому в мене вже було розуміння, як це відбувається. Тоді це було дуже складно, бо ніхто не знав, як це працює, і потрібно було вчитися. І коли вже навчилися, то школа перейшла на повністю дистанційне навчання. Зараз ми також працюємо дистанційно і сподіваємося наступного року продовжити, тому що під час цих занять у музичній школі є підтримка”.
Зараз Катерина Пилипенко викладає музику для дітей онлайн
На уроки Катерини Пилипенко учні ходять із задоволенням. Були навіть ті, хто залишався в зоні бойових дій та все одно продовжував навчання.
“Був випадок, коли учениця виходила на урок з дерева. Вона туди вилізла, щоб зловити зв’язок і потрапити на урок музики. Я думаю, що це вражаюче і дуже мотивуюче. Коли ми працюємо дистанційно, складно контролювати, що чує дитина, але важливо надати їй нову інформацію і показати, що вона на правильному шляху”, — каже Катерина Пилипенко.
Музична школа імені Івана Карабиця, в якій викладає Катерина, постраждала від обстрілів із боку російських окупантів, але сама викладачка та її учні не втрачають надію повернутися у свої класи і відновити звичний ритм навчання.

