Сергій Єрмоленко рік вивчатиме наземне життя у Антарктиці. Це — його перша і омріяна експедиція
Вивчав екологічні особливості рептилій на Луганщині
Сергій Єрмоленко у 2013 році в Луганську закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, отримав диплом магістра за спеціальністю “Екологія та охорона навколишнього середовища”. Після закінчення університету він і надалі хотів займатися наукою, тому подав документи до аспірантури в Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (ДНУ), де вже тоді працювали серйозні наукові екологічні школи.
Сергій Єрмоленко
“Після вступу до аспірантури я обрав собі тему про екологічні особливості рептилій в Луганській області, тому дослідження я міг проводити в певній доступності від свого дому. Паралельно з навчанням працював на екологом на підприємстві, яке займалася розробкою проєктів щодо впливу різних підприємств на навколишнє середовище”, — розповів Сергій.
Кандидат біологічних наук і автор понад 50 наукових робіт
Після того, як росіяни окупували Луганськ, Сергій Єрмоленко у 2014 році переїхав до Дніпра, де продовжив займатися наукою та час від часу викладав на кафедрі зоології та екології ДНУ. Закінчивши аспірантуру у 2017, працював на молодшим науковим співробітником Науково-дослідного інституту біології у виші.
У 2014 році Сергій переїхав з Луганська до Дніпра
“Наступного року закінчив дисертацію, а далі був захист і отримання звання кандидата біологічних наук”, — розповів Єрмоленко, який є автором понад 50 наукових робіт, у тому числі публікацій, які входять до міжнародних наукометричних баз Scopus та Web of Science.
За словами Сергія, амфібії та рептилії — дивовижні групи тварин, які вражають своєю різноманітність і пристосованістю до життя в навколишньому середовищі.
Науковець за роботою
“Вивчати плазунів дуже цікаво, адже завжди дізнаєшся про них щось нове та розумієш їхню важливість у природних процесах. До того ж, на той час у моєму регіоні — на Луганщині — не було достатньої кількості відповідних спеціалістів. Тому при виборі теми дипломної та дисертаційної роботи саме рептилії стали об’єктом моїх досліджень. Варто зазначити, на жаль, у нашій країні люди досить часто мають безпідставний страх перед цими тваринами. Тому іноді я беру участь у просвітницьких заходах щодо правильних дій при зустрічах з рептиліями, особливо зміями”, — розповів Єрмоленко.
В експедицію потрапив з другої спроби через 8 років
Про Антарктиду Сергій мріяв ще зі студентських років, коли почав читати про полярні експедиції та дивитись документальні фільми про цей континент. Перша спроба податися на участь в антарктичній експедиції була у 2015, але тоді Сергій не пройшов перший етап відбору.
“Розумію, що тоді у мене не було достатнього досвіду і мав досить сильних конкурентів. Після цього я зосередився на інших дослідженнях, пов’язаних з вивченням впливу промислового забруднення на популяції тварин. За цей час отримав певний досвід і у 2023 році знову подав заявку”, — розповів Сергій.
Через місяці вчений отримав запрошення на співбесіду. На наступному етапі Сергій Єрмоленко та кандидати, які успішно пройшли співбесіду, отримали допуск до медичного огляду. Лікарі повинні були виявити, чи відповідають майбутні учасники експедиції критеріям для проведення робіт в умовах Антарктики.
“Після цього нас запросили на збори, де ретельно описували деталі наукових напрямів, які виконуються в районі станції та розказували особливості життя зимівників. За цей час ми познайомились з майбутніми колегами, що дозволило нам пройти командне злагодження. Також була можливість поспілкуватися з учасниками минулих експедицій та поставити їм різні питання. Це допомогло певним чином налаштуватися до майбутньої поїздки”, — поділився співрозмовник.
Через деякий час Сергій отримав омріяне повідомлення — за результатами відбору його кандидатуру погодили для участі у експедиції. Це був дуже хвилюючий момент.
“Вся родина підтримала мене. Моя дружина теж вчена-біологиня, тому з розумінням сприйняла цю новину, оскільки знає, що для мене це буде дуже важливий досвід”, — зазначив Сергій.
Чим займатиметься вчений на станції “Академік Вернадський”?
Крім необхідних речей, Сергій в експедицію взяв з собою хорошу фотокамеру. В районі Антарктики, де нині українські зимовники, в певний сезон існує озонова діра, дують сильні вітри та випадає багато снігу. Тому, за словами дослідника, важливо з собою мати відповідні окуляри та сонцезахисний крем.
Сергій під час експедиції
Станція “Академік Вернадський” розташована на острові Галіндез, який входить до групи островів “Аргентинські острови” біля західного узбережжя Антарктичного півострова, це за 15 тисяч кілометрів від України. Разом з біологічними в умовах станції проводяться важливі геофізичні та метеорологічні дослідження.
Український науково-дослідницький корабель «Ноосфера»
“Я займаюсь дослідженням наземних екосистем. Навіть в таких умовах тут вирує життя, особливо у відносно теплі періоди антарктичної весни та літа. При цьому варто зазначити, оскільки ми знаходимось у південній півкулі, зима тут настає, коли на нашій північній півкулі літо”, — пояснив вчений.
Сергій каже, в існуючих умовах можна зустріти вищі рослини, мохи та лишайники, які є гніздовим матеріалом для птахів. Своєю чергою у рослинах і гніздах прихисток знаходять безхребетні тварини, серед яких можна знайти нематод, коллембол, кліщів і навіть один вид нелітаючого комара. Також на місцевих островах є різні за площею прісні озера, в яких живуть планктонні організми.
Дослідження в Антарктиді
“До моїх завдань входить моніторинг стану цих організмів у різні періоди року та виявляти чинники, які можуть вплинути на стан їхнього існування. Наразі відомо, що у світі фіксується збільшення середньорічних температур. Це може призвести до зміни умов існування наявних видів та можливого пристосування видів, які до цього не були зафіксовані. Так, наприклад, вже декілька років вчені фіксують просування субантарктичного пінгвіна на південь. Тому проведення тривалих досліджень дозволить робити певні важливі висновки та прогнози”, — зазначив Сергій Єрмоленко.
Уперше за останні 27 років в експедиції працюватимуть четверо жінок
За інформацією Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), це вже третя ротація зимівників за час повномасштабної війни. У складі Української антарктичної експедиції, крім Сергія, ще 13 учасників і учасниць. Серед них дев'ятеро вчених — по троє біологів, метеорологи та геофізики і п'ятеро представників команди життєзабезпечення: лікар, кухар, системний адміністратор, системний механік, дизеліст-електрик.
Сергій разом з частиною команди
У команді більшість новачків — десятеро, але керуватиме ними один з найдосвідченіших полярників України, геофізик Юрій Отруба. Для нього це буде восьма зимівля. Уперше за останні 27 років в експедиції працюватимуть четверо жінок. Раніше стільки полярниць було лише у другій експедиції, у 1997–1998 роках.
Робочий процес
“Це вже третя ротація зимівників, яку ми проводимо за час повномасштабної війни. Знаходити професіоналів для річних експедицій дедалі складніше, адже багато полярників чи ідеальних кандидатів на фронті. Уже маємо кілька випадків, коли під час добору потенційні зимівники ставали військовослужбовцями. Та попри всі складнощі, ми не можемо зупинити антарктичну програму. Не маємо такого права ні перед минулими поколіннями, які вклали дуже багато сил і коштів, щоб Україна стала антарктичною державою, ні перед нинішнім, для якого Антарктика — це вікно у світ глобальної науки, ні тим паче перед майбутніми, адже наша присутність на крижаному континенті має надзвичайні перспективи”, — зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.
Свої в Telegram 
