На руїнах власного будинку хотіла знайти бодай щось. Попасна у спогадах волонтерки Ірини Крамаренко

Вщент зруйнована російськими військами Попасна опинилась в окупації вже під час повномасштабної війни росії проти України. Втім, мешканці громади потерпали від ворожих обстрілів ще з 2014 року, позаяк Попаснянська громада з самого початку війни знаходилась практично на лінії розмежування. Корінна мешканка Попасної — волонтерка Ірина Крамаренко, розповіла Свої про відбудову й життя у місті з 2014-го по 2022-й роки.
Всі ці роки волонтерка активно допомогла місцевим жителям, рятувала людей з-під ворожих обстрілів, і змушена була покинути рідне місто — ворожі снаряди вщент зруйнували її будинок.
Волонтерка Ірина Крамаренко
До повномасштабної війни
До початку війни в Попасній мешкало близько 30 тис. жителів. Вже у 2014-му місто Сєвєродонецького району Луганської області майже одразу опинилось на лінії розмежування, а значить під обстрілами. З Попасної евакуювалась майже половина жителів.
“Для нас війна почалась у 2014-му році. Жителі завжди дуже близько були до лінії розмежування. Тому коли я чую від людей фразу “на початку війни 2022”, завжди нагадую, що насправді війна в Україні триває з 2014 року.
Фонтан в центрі Попасної
В той час люди жили по-різному. Ті, хто залишились в Попасній, отримували волонтерську допомогу. У кого були поруйновані будинки, тим допомагали відновлювати. Але так, десь до 2017-го року нас відчутно обстрілювали. Після 2017-го року стало тихіше й люди почали повертатись в Попасну”, — розповідає Ірина Крамаренко.
Відбудова Попасної до 2022 року
За офіційними даними на 1 січня 2018 року в місті Попасна проживало 20 600 людей. Попри близькість до фронту, до 2022-го року в місті працювали школи, дитсадки, лікарні. Волонтерка каже, що до повномасштабної війни місто було зруйноване приблизно на половину.
Через те, що ворожі обстріли після 2016-го року трішки стихли, місто почали відбудовувати.
Попасна до 2022-го року
“Ми з початку війни були в небезпеці, але, я вам скажу, що до повномасштабної війни місто відбудовувалося й жило повноцінне життя. У нас була купа свят, проходили різні міські події, артисти приїжджали, проходили змагання. Місто було доглянуте, працював фонтан в центрі. Школи ремонтували. Діти ходили в школи. Так, були свої нюанси: коли обстріли, неспокійно, то діти сиділи вдома — в школу не ходили. А загалом навчальний процес тривав, як і в мирному житті”, — розповідає Ірина.
Останні десять років мешканці Попасної завжди відчували війну поруч, але продовжували жити своє життя та сподіватися на мир і спокій. Волонтерка каже, попри періодичні “прильоти”, місцеві вірили, що попереду завершення війни. Вірили до 2022-го року.
Попасна
Волонтерська допомога
З початку повномасштабної війни ворог став завдавати сильних ударів по Попасній. Залишатися в громаді, яку окупанти хотіли захопити, ставало дедалі небезпечніше, тому знов частина людей поїхала.
Ірина Крамаренко, попри все, трималася, бо не хотіла покидати рідний дім та допомогу місцевим жителям. Не раз за роки війни жінці доводилося рятувати тих, хто потрапляв під обстріли у власних будинках. Та й сама Ірина, розвозячи волонтерську допомогу, декілька разів потрапляла під обстріли.
“Так, звісно, було небезпечно їздити вздовж лінії фронту. Мені навіть декілька разів військові робили зауваження, що я без бронежилета. Декілька разів потрапляла під обстріли. Наприклад, у 2015-му році, коли я возила продуктові набори по громаді, зокрема, у селище Оріхове. Напередодні 24 лютого 2022-го ми потрапили під обстріл”, — розповідає жінка.
Обстріл Попасної окупантами, звільнення
У 2016-му році Ірина Крамаренко за свою волонтерську діяльність отримала від голови обладміністрації медаль “За відродження України”.
Окрім волонтерської роботи, Ірина Крамаренко захоплювалась фотографією. Вона започаткувала проєкт на честь загиблих цивільних людей “Алея пам'яті”.
“Я зробила багато фото життя нашого міста, але, на жаль, під час пожежі у моєму будинку багато світлин згоріли. У мене накопичилась велика фотобаза з 2014-го року. У місті проходив ряд моїх виставок.
Як волонтерка вирішила провести пошукову роботу: я знала, де загинули люди й шукала родичів, але вони не завжди знаходились. Роботи було багато".
До 2022 року жителі Попасної 22 липня святкували День визволення міста у 2015-му році. Напередодні великої війни волонтерці вдалося втілити проєкт “Алея пам'яті".
Руйнації Попасної
Втрачений будинок
В ніч з 16 на 17 березня 2022-го року два ворожих снаряди влучили в будинок волонтерки, в якому також знаходилась її сусідка.
"Мій будинок згорів на моїх очах. Я дивом врятувалась. І врятувала свою сусідку, яка тоді ночувала у мене. Згоріло все — від речей до документів і телефонів. А також більша частина тієї допомоги, яка зберігалася в мене”.
Волонтерська робота
19 березня Ірині Крамаренко вдалось виїхати з рідного міста. Волонтерка каже, що шукати нове житло в Попасній не було сенсу, бо кожен день ворог обстрілював місто й Попаснянську громаду загалом.
“18 березня я виїхала в найближче село. Переночувала там, попри страшні обстріли. Потім я знов поїхала в Попасну, щоб пошукати на руїнах свого будинку бодай якісь цінні речі й документи, але згоріло все — надії не було. Евакуаційний потяг віз нас до Львова, але мені треба було вийти у Києві, куди виїхали мої діти. Мене зустріли у столиці. Зять вперше за десять років назвав мене мамою, каже: “Мама, не плачте”. А я розплакалась у нього на плечі. Пізніше документи відновлювала в Києві. Наразі моє місто окуповане”, — розповідає Ірина.
Ірина Крамаренко
З офіційних джерел: у другій половині квітня 2022 року ворогу вдалось захопити половину міста, точились запеклі вуличні бої, артилерійські обстріли. За словами голови Луганської ОВА Сергія Гайдая “вцілілі будинки у Попасній відсутні”.
“Хлопці два місяці стояли в обороні, але в середині весни ворог захопив Попасну”, — каже волонтерка.
Нагорода за волонтерську діяльність
Із захопленої частини міста ворог примусово депортував населення до окупованих територій. Евакуація мирних мешканців до вільної України була сильно ускладнена постійними обстрілами. В місті залишилось понад 2,5 тисячі людей.
8 травня 2022 року українським військовим довелось відійти на підготовлені позиції. Попасна опинилась під російською окупацією.

