Велика війна змусила Сергія Карновича знов взяти зброю. Він вижив в Маріуполі, та загинув в Оленівці

У перші дні великої війни майор Сергій Карнович приєднався до “Азову”, був заступником начальника штабу гаубичного артдивізіону. "Нур" разом з іншими бійцями боронив Маріуполь аж допоки не надійшов наказ від вищого військового керівництва здатися у полон, аби зберегти життя.
Родом з Тернопільщини, але рідним домом для нього став Маріуполь
Сергій Карнович народився у місті Теребовля Тернопільської області у сім'ї військовослужбовців, тому ще з дитинства вибір професії був очевидним. У 1977 році Сергій закінчив Пермське авіаційне училище за спеціальністю озброєння літаків та гелікоптерів та служив за фахом. У 1993 році, після закінчення Київського вищого військового авіаційного інженерного училища за спеціальністю озброєння літальних апаратів, був направлений на службу в авіаційну військову частину міста Маріуполя, де прослужив до її розформування.
Сергій Карнович був родом з Тернополя
У 1997 році Сергій звільнився із служби — пішов на пенсію за вислугою років. Жити й працювати продовжував у Маріуполі, адже місто стало для нього рідним домом: Сергій і сам відчував себе його частиною, з перших днів, як оселився тут, і до кінця життя.
“З Сергієм вперше побачилися у 1995, нас познайомили друзі. Через два роки стали жити разом. У 2000 у нас народилася донечка. Одружилися у 2006 році”.
Ні здоров'я, ні вік не завадили знову взяти зброю до рук
За словами Ольги, її чоловік як досвідчений військовий ще у 2014 році розумів, яка небезпека загрожує Україні з боку вороже налаштованого сусіда.
“Він давав присягу — відстоювати цілісність та незалежність своєї країни, такою ж була і його чітка особиста позиція, тому у 2016 році знову взяв до рук зброю”.
Сергій був учасником антитерористичної операції, служив у Національній гвардії України у в/ч 3057 у Маріуполі.
“Багаторічна робота у війську — справа не з легких. Стан здоров'я та вік змусили чоловіка звільнитися зі служби у 2020 році. Тоді здавалося, що ситуація на фронті дещо вирівнялась. Проте війна нікуди не зникла. І 24 лютого 2022 року він без вагань, добровільно став на захист свого рідного міста”.
“Нур” приєднався до “Азова”: в полк його взяли як досвідченого спеціаліста в галузі озброєння та командування, запропонувавши посаду заступника начальника штабу гаубичного артилерійського дивізіону.
Після новини про злочин в Оленівці проплакала тиждень
Про вихід у полон “Нур” рідним не говорив — вони дізналися про це з новин. Востаннє Сергій виходив на зв’язок з сім’єю 26 травня 2022 року, тобто вже з Оленівської колонії, куди українських військовополонених привезли після “Азовсталі”.
Сергій запевняв дружину, що все гаразд, і через 3-4 місяці буде вдома. Та, на жаль, цього не сталося — у ніч з 28 на 29 липня російські військові скоїли воєнний злочин, підірвавши один з бараків, де утримували українських військовополонених. Сергій Карнович — один з тих, хто загинув у "бараку 200".
“Про цей жах в Оленівці я дізналася спочатку від знайомої, вона побачила викладені списки у російських телеграм-каналах. Від цієї новини я була просто вбита, у мене сталася істерика. Без перебільшення, тиждень я проплакала, не зупиняючись. На будь-яку спробу дізнатися, чи правдива ця інформація мені відповідали, що вірити цим спискам не можна. Тож після цього я сказала собі, що поки не побачу чоловіка живим чи мертвим, житиму і чекатиму на його повернення”.
Для Ольги це були довгі й жахливі дні очікування від невизначеності. Тільки після довготривалої експертизи та двох тестів ДНК факт загибелі був підтверджений остаточно. На це знадобилося аж 11 місяців.
Син “Нура” продовжує боротьбу проти російської навали
Третього липня 2023 року у Черкасах попрощалися із захисником Маріуполя Сергієм Карновичем. У листопаді 2023 Сергія посмертно нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Сергій і Ольга
“У мирному житті чоловік дуже любив рибалити, це було його хобі. А найважливішим — бути поруч з родиною і знати, що забезпечив мирне майбутнє своєї країни. Думаю, всі, хто знали Сергія, завжди пам'ятатимуть його надзвичайно порядною людино, турботливим і люблячим сім'янином, дисциплінованим, наполегливим і відповідальним офіцером”.
Сергій Карнович не лише сам у житті дотримувався принципів справедливості та честі, а й передав це своїм дітям. Старший син “Нура” теж з перших днів повномасштабної війни став на захист незалежності України і нині бореться з окупантами.
