Поки ми ходимо, їмо, їх катують у полоні. У Запоріжжі відбулася акція на підтримку полонених
5 жовтня у Запоріжжі відбулася акція на підтримку військовополонених. Цього разу майже всі учасники вийшли в центр міста в чорному, бо, на їхню думку, цей колір символізує ту безвихідь, в якій опинились українські військові, що потрапили в російський полон. Матері, дружини, брати, побратими, діти військовополонених не пропускають жодної можливості нагадати про воїнів, які знаходяться в російських катівнях в жахливих умовах без права на зв'язок з близькими. Свої побували на акції та поспілкувалися з тими, хто нині бореться за свободу своїх рідних і близьких.
Учасники збираються, спілкуються між собою, розгортають плакати і прапори. Кожен з них вірить, що зовсім скоро почує звістку про звільнення близької людини. Вони не втомлюються ходити на акції, бо вірять у силу людей.
Акція на підтримку військовополонених
Віталій потрапив в полон в Курській області 13 серпня цього року. Служив у 92-й штурмовій бригаді. Дружина Ольга не знає, де шукати свого чоловіка. Приходить на акції підтримки разом з дітьми, які теж хочуть повернути в своє життя батька.
Ольга з дітьми
“Я говорила з тими, у кого був зв'язок з рідними, вони сказали, що кудись в глибину росії повезли. Більше ми поки нічого не знаємо. В координаційному штабі теж немає ніяких даних, як і у “Червоному Хресті”, нічого невідомо. Чекаємо, пишемо запити, виходимо на мітинги… Робимо, що в наших силах”, — розповідає дружина.
Ольга каже, Віталій отримав повістку у травні. Попри те, що в родині троє дітей, одразу пішов в ТЦК. Там одразу відправили на навчання, які тривали місяць. 16 жовтня родина планує поїздку в Київ на таку саму акцію.
Акція на підтримку військовополонених
Чоловік Світлани — Олег, служив десять років — з 2014-го на Донеччині, а з початку великої війни на інших напрямках, в тому числі й Запорізькому. Жінка каже, сьогодні всією родиною вийшли за побратимів чоловіка, які потрапили в російський полон.
Світлана - дружина воїна
“Тут сьогодні багато побратимів чоловіка. Всі прийшли підтримати тих, хто опинився в російському полоні. По можливості, ми долучаємось до таких акцій, бо хочемо, щоб нас чули. Щоб хлопці повернулися додому”, — каже Світлана.
Олег — головний сержант розвідувального взводу. Розповідає, що в 2014-му мобілізувався до Нацгвардії й до великої війни служив у Маріуполі. З 2016-го року в морській піхоті.
Олег, "Арлекіно"
“У 2021-му році мене списали, побув вдома три місяці й почалась повномасштабна війна, тому я знов пішов. З чотирьох людей почали організовувати окремий розвідувальний взвод, але вже на Запорізькому напрямку, а згодом і на Донеччині. Потім перевелися у 38-му окрему бригаду морської піхоти”, — розповідає про свій військовий шлях Олег, позивний “Арлекіно”. Зараз чоловік вже вдома “списаний”, оскільки отримав поранення.
Акція на підтримку військовополонених
Оксана чекає на свого чоловіка Петра, який воював у складі 55-ї артилерійської бригади. Потрапив у полон на початку повномасштабної війни, виходячи із заводу “Азовсталь” в Маріуполі. З 28-ми воїнів, що були в бригаді, за даними родичів, не обміняли ще жодного.
Оксана - дружина полоненого воїна
“Вони виходили з “Азовсталі” з гарантіями держави, але сталося те, що сталося. Сьогодні багато хлопців невідомо де. "Азовсталівці" вже третій рік у полоні. Я лист писала до Міжнародного комітету Червоного Хреста через Женевську конвенцію, але вони навіть не намагались зробити вигляд, що читали. Просто повернули назад і все. Я не знаю, де зараз мій чоловік. Зв'язку ніякого, але ми все одно сподіваємось”, — розповідає Оксана.
У родини двоє дітей — 8 і 12 років. Оксана каже, коли чоловік пішов на війну, молодша донька ще не ходила в школу.
“Ми хочемо звернути увагу на бездіяльність МКЧХ і блокувати тут їхню роботу. У них є мандат на це, вони повинні це робити, але нічого не роблять. Хоча б якусь звістку давати вони зобов'язані. Тому ми вважаємо, що вони тут непотрібні й витрачати державні кошти на їхню бездіяльність не треба”, — впевнена жінка.
Командир 38-ї бригади морської піхоти на стадії списання після поранення. Служив з 2022-го року. Ігор каже, прийшов з хлопцями підтримати всіх полонених, не тільки піхотинців.
Ігор, "Адмірал"
“Ми хочемо створити громадську організацію, щоб об'єднати ветеранську спільноту Запоріжжя. Кого я розумію під ветеранами в даному контексті — це родини загиблих і полонених, а також всі хлопці, хто воював і воюють з 2014 року. Коли я зустрівся з родинами полонених, то зрозумів, що практично ми можемо допомогти тільки тим, що максимально надати розголосу. І нагадати цивільним, щоб вони не забували, що поки вони тут ходять, їдять, гуляють, когось катують у в'язницях. Дай боже, це побачать наші західні партнери”, — говорить Ігор, позивний “Адмирал”.
Акція на підтримку військовополонених
Також в цей день у Запоріжжі відбувся автопробіг на підтримку військовополонених, в якому взяли участь близько 50-ти родин.
Свої в Telegram 
