Для мене головне — рятувати дітей від війни. Історія поліцейської з Бахмута Олени Шлепкової
За час повномасштабної війни начальниця сектору ювенальної превенції поліції Бахмута, поліцейська екіпажу “Білий янгол” Олена Шлепкова вивезла з-під обстрілів понад 400 дітей і продовжує робити це щодня на Бахмутському напрямку. Про допомогу людям, свою роботу та труднощі, з якими стикається, пані Олена розповіла для Свої.
Початок роботи у правоохоронних органах та повномасштабне вторгнення
До повномасштабного вторгнення росіян Олена Шлепкова жила в Бахмуті й працювала у районному відділі поліції. Службу пані Олена розпочала у 2017. Жінка зазначає, що роботу у превенції обрала, бо любить працювати з дітьми.
“Я часто питала сама у себе, чому обрала роботу в ювенальній превенції… Раніше я була викладачкою економіки та права, бачила проблеми сучасної молоді, і якось хотіла, аби вони не втрапили у неприємності. А ювенальна превенція якраз займається роботою у напрямку запобігання вчиненню правопорушень дітьми. Вже під час роботи у поліції ми часто проводили лекції та профілактичні бесіди з дітьми як у закладах освіти, та і в сім’ях”, — згадує поліцейська.
Олена каже, початок повномасштабного вторгнення російських окупантів був важким і для правоохоронців.
Пані Олена зазначає, що з початком повномасштабної війни її головним завданням є зберегти якомога більше дитячих життів, завдяки евакуації.
“Найважчим наразі є переконати деяких батьків вивезти дітей до безпечних місць. Багато сімей не бажають залишати свої домівки, навіть залишаючись під постійними обстрілами. Я пояснюю людям, що дитяче життя — найдорожче за все, безцінне. Ми їздимо до таких родин щодня, доки батьки не приймуть правильне рішення та не погодяться вивезти дітей до безпечних регіонів. Так було і в Бахмуті. Але ж ми їздили до таких родин до останнього, вмовляли, як могли”, — ділиться жінка.
Робота у “Білих янголах”
"Білі янголи" — це назва поліцейських загонів, які евакуюють людей з прифронтових населених пунктів. В такому екіпажі на Бахмутському напрямку наразі працює і пані Олена.
“Ми евакуювали спочатку Бахмут, потім почали роботу у Соледарі, Сіверську, Званівській громаді, Часовому Ярі, Торецьку тощо. За час повномасштабної війни було багато евакуацій, але є такі, що назавжди залишаються в пам’яті. Ми часто з колегами згадуємо, як у травні минулого року з Нью-Йорка вивозили родину, яку випадково знайшли, бо їх не було у списках на евакуацію.
Тоді ще ситуація у селищі була більш-менш нормальна. Ми ходили по будинках, де є діти, та вмовляли евакуюватися — розповідали людям, куди вони можуть виїхати та яку допомогу отримати. І випадково знайшли родину, де було троє дітей — 7-річна Аня, 9-річний Денис та 11-річна Яна. Вони не так давно втратили маму — десь місяць як мати померла від хвороби, а батька у них не було взагалі.
Їх будинок був пошкоджений обстрілами, а вони залишилися самі в зоні бойових дій. Під час обстрілів вони лягали на ліжко та накривалися ковдрами, бо боялися спускатися у підвал, де їх могло просто засипати. Діти були налякані й розгублені, адже вони втратили найріднішу людину. Важко було підібрати слова, щоб їх заспокоїти та підтримати. Але ми впоралися, вивезли малечу. Наразі вони живуть на Київщині, в родині своєї двоюрідної сестри”, — згадує Олена.
Пані Олена під час евакуації
Щодня поліціянтка ризикує власним життям, аби врятувати інших. Серед врятованих малюків й трирічна дівчинка з Бахмута. Дитина разом з мамою жила у підвалі та через потужні обстріли два місяці не виходила на вулицю. Правоохоронці розшукали родину й вивезли до безпечного місця.
“Коли дівчинка мене побачила, то запитала: “А чи є на вулиці світло?”. Мені стало так боляче, що наші діти, замість того, щоб гуляти на вулиці, радіти сонечку, вимушені сидіти в підвалах. Так не має бути”, — каже Олена Шлепкова.
Жінка зазначає, що таких дітей вона бачить щодня, і в її пам’яті збереглося дуже багато їхніх історій. Наприклад, історія Богданчика з Бахмута, яка у 2022 облетіла більшість новинних видань. Тоді його вагітна мама з вітчимом залишили 8-річного хлопчика у сусідки, а самі на скутері поїхали на похорон родича. Дорогою вони потрапили під обстріл армії рф і загинули.
Коли дитина дізналася про смерть батьків, то схопила велосипед і намагалася поїхати на місце їхньої загибелі. Тіла батьків пролежали на вулиці декілька днів: через постійні обстріли дістатися до загиблих було неможливо. Коли поліцейські дізналися про дитину, вони організували рейс.
“Там вже ситуація дуже тяжка була в Бахмуті. Вони (Богдан з сусідами, — Свої) сиділи у підвалі у сусідів. Він взяв велосипед та поїхав дивитися на батьків… Ну, як він сказав, подивився, попрощався… Але ж тому Богданчику було 8 років… Там, де вони знаходились, вже був підірваний міст і наші колеги йшли туди пішки, адже проїхати вже було неможливо. Але хлопчика все ж таки знайшли та евакуювали”, — згадує поліцейська.
Пані Олена на декілька днів прихистила хлопчика у себе вдома, поки не приїхала його родичка.
За інформацією з відкритих джерел, наразі Богдан живе у Києві у новій родині. Ходить у перший клас, який не встиг закінчити у Бахмуті. Мріє стати пілотом, хоча донедавна боявся звуку літака. Попри те, що хлопчик має родину, яка його любить, він все ще мріє про повернення мами. Каже, щоб відігнати погані думки, він молиться.
Російська агресія забирає в українців рідних та друзів, багато тих, хто зміг врятувати свої життя, втратили все нажите за життя майно…
“Я та мої родичі, близькі, знайомі, всі, хто жили в Бахмуті, втратили все… Ми роз’їхалися по всьому світові… Війна повністю змінила наші життя. Особисто я зараз живу лише роботою — зранку встала, поїхала на евакуацію, а коли виїздиш звідти, то вже і день пройшов… Вже і не думаєш — страшно чи ні, ти просто їдеш туди, де ти потрібна. За два роки таке життя стало звичним.
Звісно, є страшні моменти: і неодноразово попадали ми під обстріл, і витягали з мене уламки, і були такі ситуації, що не знаю як ми вижили, проте поки, дякувати Богові, поїздки закінчувалися нормально…”, —підсумовує Олена Шлепкова.
Свої нагадують контакти гарячі лінії евакуаційних груп "Білий Янгол":
- Мар’їнський напрямок — 066-56-10-102;
- Бахмутський напрямок — 066-56-15-102;
- Великоновосілківський напрямок — 066-56-11-102;
- Лиманський напрямок — 066-56-16-102.
Свої в Telegram 
