Перетворювати людей на рабів — злочин. Максим Буткевич вперше після полону записав відеозвернення

Український журналіст і правозахисник Максим Буткевич записав своє перше відеозвернення після звільнення з російського полону. Він подякував за підтримку суспільства та закликав не забувати про українців, які досі перебувають у полоні країни-агресора Росії.
Намагання уярмити інших людей, перетворити їх на рабів — це злочин катастрофічних масштабів
Звернення Максима Буткевича з’явилося на Facebook-сторінці 21 жовтня, за два дні після того, як журналіст повернувся на волю. Максим планує перекласти це звернення англійською та французькою для міжнародної аудиторії.
«Дорогі мої, брати і сестри, друзі й подруги, ті, з ким ми знайомі, і з ким ще не зустрічалися особисто. Я хочу висловити, якщо це можливо — висловити невимовне, — свою вдячність усім, хто підтримували мене під час мого перебування в полоні, всім, хто чекали на моє повернення і звільнення, і всім, хто докладали до цього зусиль, усім, хто молилися за це: усім вам — величезна, величезна моя вдячність. Жодної хвилини в неволі я не мав сумніву, що мене підтримують вірні, вільні й солідарні люди».
За словами Буткевича, тільки зараз він починає усвідомлювати масштаби тієї підтримки, яка була.
«І я трошки ошелешений. Низький вам усім уклін. Бути вільним — це щастя, і це — найприродніший стан людини, сутність людини. І тому намагання уярмити інших людей, перетворити їх на рабів, товар, на об’єкти для маніпуляцій — це ганьба і злочин катастрофічних масштабів».
Також він звернувся до всіх із проханням підтримки тих, хто й досі залишається у російських катівнях.
«Будь ласка, давайте не забувати про уярмлених і поневолених, тих, хто у небезпеці й чия гідність зараз постійно піддається випробуванням; давайте зробимо все, що ми можемо, для їх звільнення. Бо поки хтось лишається невільником — ніхто з нас по-справжньому не є вільним. Дякую вам, і благослови вас Бог».
Що відомо про Максима Буткевича
Понад 20 років Максим Буткевич присвятив правозахисній діяльності. Був координатором проєкту «Без кордонів», а також співзасновником Центру прав людини ZMINA та Громадського радіо. Буткевич активно підтримував демократичні рухи, свободу слова та захист прав людини, зокрема, виступав на різних рівнях з тематичними лекціями та працював в офісі Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні.
Максим Буткевич
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Буткевич став на захист країни. У червні 2022 року він потрапив у російський полон в районі Гірського на Луганщині.
Звільненням Буткевича займався Об’єднаний центр із пошуку та звільнення полонених. Окупанти сфабрикували проти правозахисника кримінальну справу. Його засудили на 13 років позбавлення волі, і цей вирок викликав значний резонанс серед правозахисників, активістів і міжнародної спільноти. Попри те, що російський «Меморіал» визнав Буткевича політичним в’язнем, московський апеляційний суд залишив вирок чинним, однак ухвалив зарахувати до терміну ув’язнення фактичний час тримання під вартою з 19 серпня 2022 року.
У березні 2024 року під час засідання верховного суду рф Буткевич розповів, що був змушений обмовити себе під погрозами тортур. Проте його свідчення та докази, що Буткевич не міг бути на ймовірному місці злочину, на рішення суду не вплинули. Вирок залишили без змін.
У ніч з 18 на 19 жовтня Максим Буткевич повернувся в Україну під час обміну військовополоненими. Для правозахисника та воїна звільнення новина про обмін стала несподіванкою. Про це він розповів у перші хвилини на свободі журналістці Hromadske. Чоловіку вранці після перевірки сказали, що на нього чекає етап. Максим зібрався і поїхав разом з іншими. Про обмін дізнався абсолютно випадково вже дорогою.
Як зазначив батько Максима — Олександр Буткевич, в коментарі Громадському радіо, з колонії, де утримували його сина, нікого не звільняли.
«Вони були першими серед 40 засуджених, кого кудись збиралися відправляти по етапу. Було б добре, якби якимось чином цю інформацію поширили, щоб це укріпило надію на те, що їх обміняють. Це перші ластівочки, які посилюють віру і надію».
Про це каже й сам Максим — дуже важливо, аби ті військовополонені, хто залишається там, не втратили віру, аби розуміли, що обміни є, що вийти на волю можливо.
«Я сподіваюся, що зараз — от я поїхав ще з одним своїм колегою з колонії, де перебувають понад чотири десятки засуджених військовополонених за сфабрикованими справами, для них дуже важливо, що ми виїхали, важливо, щоб вони про це дізналися. Тому що ми перші обміняні засуджені військовополонені з цієї луганської колонії. Я думаю, що їм буде легше, коли вони знатимуть, що це можливо і що це відбувається».

