Росія свідомо морила голодом маріупольців. Головне з доповіді Global Rights Compliance про облогу
Російські злочини проти цивільних у Маріуполі
У 2018 році Рада Безпеки ООН одноголосно ухвалила резолюцію про засудження використання голоду як тактики ведення війни. Однак вже через чотири роки після підтримки цієї резолюції Росія вчинила злочин, який цією резолюцією засуджувався.
Як свідчить звіт Global Rights Compliance, над яким працювали протягом двох років, Росія не зробила жодних кроків для полегшення страждань цивільного населення під час облоги Маріуполя, хоча й знала про гуманітарну кризу в місті. Про неї, зокрема, російське міністерство оборони вперше заговорило ще 4 березня 2022 року.
Однак протягом березневих боїв російська армія регулярно атакувала пункти розподілу допомоги та укриття, в яких ховалися маріупольці. Як зазначають у звіті, це стало продовженням найгірших російських практик, застосованих раніше у війні в Сирії, зокрема під час битви за Алеппо. Крім того, складовою частиною російських воєнних злочинів проти цивільного населення можна розглядати й затримання під час фільтрації маріупольських волонтерів, які організовували видачу гуманітарної допомоги в обложеному місті.
Приклади застосування Росією тактики моріння голодом
Розпочинаючи облогу Маріуполя, окупаційні війська одразу почали прицільно знищувати об'єкти критичної інфраструктури. Так, вже 28 лютого була знеструмлена половина міста, а 2 березня сталося повне знеструмлення Маріуполя через знищення 15 ліній електропередач. Для звіту OSINT-розслідувачі отримали фото із супутникових знімків, на яких чітко видно пошкодження підстанцій.
Те саме стосується і водопостачання. До початку повномасштабного вторгнення Маріуполь отримував воду із Південно-Донбаського водогону, однак 19 лютого насоси, що забезпечували її рух, перестали працювати. Після цього місто почало отримувати воду із Кальчицького водосховища, але і його фільтрувальні станції швидко перестали працювати через знищення електричної підстанції, що живила водогін.
Як наголошують у звіті, підстанція та водогін знаходились за межами міста, тож Росія цілком могла не знищувати його, атакуючи Маріуполь. Нагадаємо, що через нестачу води в місті одразу збільшилась кількість хвороб, адже вже у першій половині березня цивільні мусили споживати будь-яку воду, яку вдавалося знайти.
У перші дні боїв за Маріуполь усі запаси магазинів міста були розкуплені. Тому місцеві мешканці стали залежними від точок видачі гуманітарної допомоги, що були організовані владою Маріуполя. Протягом березня 2022 року Росія обстріляла щонайменше 5 таких точок. Сюди ж варто віднести й злочинні атаки на маріупольський драмтеатр та басейн «Нептун», що також слугували пунктами видачі продуктів та укриттям.
Додатковим фактором, що підтверджує провину Росії в скоєні воєнного злочину є також те, що під час бомбардувань Маріуполя окупаційна армія жодного разу не попереджала цивільне населення про можливу атаку на певну будівлю чи район (як це інколи робив Ізраїль під час операції в Секторі Гази).
І нарешті, на останньому етапі битви за Маріуполь промовистими діями щодо використання голоду, як інструменту ведення війни, з боку Росії були неодноразові відмови пропустити до оточеного міста гуманітарні конвої, організовані Червоним Хрестом. Більше того, OSINT-дані підтверджують, що Росія не дотримувалась домовленостей про відкриття евакуаційних коридорів, а натомість розміщувала на цих ділянках танки та мінувала їх.
І насамкінець у звіті йдеться, що протягом облоги Маріуполя Росія затримала кілька десятків волонтерів, які намагалися на свій страх і ризик доставити гуманітарні продукти в місто. Декого із цих волонтерів самопроголошена ДНР намагалася засудити за сприяння «тероризму».
Які ще проєкти фіксували злочини російської армії в Маріуполі?
Раніше, в лютому 2024 року свою доповідь про облогу Маріуполя опублікували в Human Rights Watch. У доповіді йдеться, що за час боїв у місті було пошкоджено 93% багатоповерхівок міста, усі 19 міських лікарень та 86 навчальних закладів.
Також у звіті зафіксовано 14 незаконних російських обстрілів цивільних об'єктів, зокрема діючих лікарень, Драмтеатру та інших пунктів видачі продовольства та укриттів. Крім того, звіт визначив 10 російських посадовців, винних у воєнних злочинах під час облоги; серед них — Путін, Шойгу, Герасимов, Дворніков, Кадиров та Пушилін.
Інший проєкт, створений задля того, щоб мати змогу відтворити кожен із днів облоги міста — «М86. Літопис оборони Маріуполя». Як розповідають його ініціатори, проєкт також використовував OSINT і намагався знайти свідків або візуальне підтвердження кожного зі свідчень, що наведені у літописі.
Тепер на його сторінках можна дізнатися перевірену інформацію про кожен із днів облоги. Українські військові, зокрема командир бригади «Азов» Денис Прокопеко, дали позитивні відгуки про роботу ініціаторів літопису.
Свої в Telegram 
